Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №362/2382/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/2382/26

Провадження 3/362/1276/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2026 року о 14 годині 25 хвилин в селищі Калинівка Фастівського району Київської області по вул. Центральна, 36 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Toyota RAV4, номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом в порушення вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху не переконалася, що це буде безпечно, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснила наїзд на автомобіль BMW 116, номерний знак НОМЕР_2 , що стояв, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Стосовно ОСОБА_1 12.03.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення, її дії кваліфіковано за статтею 124 КУпАП.

Крім того, 10 січня 2026 року о 14 годині 25 хвилин в селищі Калинівка Фастівського району Київської області по вул. Центральна, 36 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Toyota RAV4, номерний знак НОМЕР_1 , скоїла дорожньо-транспортну пригоду (ДТП), а саме здійснила наїзд на автомобіль BMW 116, номерний знак НОМЕР_2 , що стояв, після чого місце пригоди залишила, чим порушила вимоги підпункту "а" пункту 2.10 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена статтею 122-4 КУпАП.

Оскільки стосовно ОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №362/2382/26 (провадження №3/362/1276/26) і №362/2383/26 (провадження №3/362/1277/26), присвоївши їм спільний №362/2382/26 (провадження №3/362/1276/26).

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Шупик О.А. після ознайомлення з матеріалами справи звернувся до суду з клопотанням про направлення справ про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124, 122-4 КУпАП на доопрацювання до відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції для усунення недоліків, допущених працівниками поліції при складенні матеріалів.

За результатами розгляду клопотання захисника постановою суду від 10.04.2026 матеріали адміністративних справ було направлено на доопрацювання до відповідного відділення поліції.

Після доопрацювання орган поліції додатково долучив до матеріалів справи диск з відеозаписом оформлення протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за її участю, що відбувалось 12.03.2026.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 124, 122-4 КУпАП, заперечила, оскільки моменту ДТП не відчула. Підтвердила, що про ДТП їй повідомив невідомий чоловік, зазначений в протоколі як свідок ОСОБА_2 , який наздогнав її машину на своєму автомобілі. Однак вийшовши з автомобіля, вона та її чоловік ОСОБА_3 , який був пасажиром, не побачили ніяких пошкоджень, тому вона поїхала далі. На уточнююче питання суду, чому не повернулись на місце пригоди, адже свідок вказував на конкретне місце ДТП, ОСОБА_1 повідомила, що з її точки зору було б смішно повертатись, оскільки на своєму автомобілі вона ніяких пошкоджень не побачила та подумала, що це "шутник" якийсь її розводить. Просила заслухати в якості свідка пояснення її чоловіка ОСОБА_3 , який був пасажиром автомобіля Toyota RAV4.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Шупик О.А. звернувся до суду з клопотаннями про закриття проваджень у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124, 122-4 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення без встановлення вини ОСОБА_1 у даних правопорушеннях. Своє клопотання мотивував тим, що на схемі місця ДТП, яка міститься в матеріалах справи відсутнє розташування транспортних засобів – учасників ДТП, тож встановити механізм зіткнення не видається за можливе. Також звернув увагу, що поліцейські не встановили конкретного часу вчинення ДТП, оскільки у письмових поясненнях іншого водія ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_2 та рапорті поліцейського, які долучені до матеріалів справи, зазначено різний час скоєння ДТП. Крім того, зауважив, що обвинувачення у ДТП спирається виключно на пояснення свідка ОСОБА_2 , який є знайомим ОСОБА_4 , а на сайті МТСБУ відсутній чинний поліс обов`язкового страхування на автомобіль, яким керував свідок, що компрометує свідка як сумлінного учасника дорожнього руху. Також вказав на відсутність доказів, що пошкодження на автомобілі BMW 116, номерний знак НОМЕР_2 , були спричинені саме діями його підзахисної.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що в день ДТП автомобіль BMW 116, номерний знак НОМЕР_2 , яким вона керувала, був припаркований по вулиці Центральна біля магазину "Узбецька кухня" в селищі Калинівка. Близько 15-ї години її знайомий повідомив, що її автомобіль на парковці вдарив автомобіль Toyota RAV4 та поїхав з місця події. Тому вона повідомила поліцію про дане ДТП.

Представник власника автомобіля ТОВ "УкрМонтажБудІнвест" – адвокат Павлик І.І. повідомила суду, що внаслідок ДТП автомобіль BMW 116 зазнав пошкоджень, тому просила не закривати справу без встановлення вини особи, оскільки саме винна особа має відшкодувати завдану шкоду.

Допитаний в судовому засіданні з ініціативи сторони захисту свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив суду, що є чоловіком ОСОБА_1 , в той день був пасажиром автомобіля марки Toyota RAV4, яким керувала його дружина, сидів на передньому сидінні справа. Повідомив, що їх автомобіль виїхав з парковки в селищі Калинівка та попрямував на виїзд до Одеської траси. Десь через 100-150 м від парковки водій іншого автомобіля почав їхати за ними та мигати фарами. Тому дружина зупинила автомобіль, опустила скло, водій іншого автомобіля теж опустив скло та сказав їм, що вони вдарили інший автомобіль марки BMW, виїжджаючи з парковки. Вони з дружиною вдвох вийшли з машини, обдивились, ніяких ушкоджень не помітили на своєму авто. Той чоловік уїхав, тому вони з дружиною поїхали далі, подумали, що то був шахрай. Повідомив суду, що він особисто не відчув ніякого поштовху, коли виїжджали з парковки. Їх автомобіль виїжджав заднім ходом, дружині він не допомагав здавати назад, вона сама вирулювала. Повідомив, що їх машина була брудна в той день. Коли вони її помили, то якусь подряпину побачили, але джерело походження подряпини він не знає і коли вона з`явилась теж.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив, що він проживає в АДРЕСА_2 , має 20 років водійського стажу. До події, яка сталася 10.01.2026, водія ОСОБА_1 свідок взагалі не знав та не бачив, іншого водія – потерпілу ОСОБА_4 він знав як жительку селища Калинівка, але тісно з нею не спілкувалися, телефону її не мав. В день, коли сталася ДТП, він їхав з села Дуброви, будучи вже в селищі Калинівка на круговому перехресті зупинився та побачив, як зі стоянки заднім ходом виїжджав автомобіль Toyota RAV4, який своєю правою частиною вдарив бампер припаркованого автомобіля BMW та поїхав в бік траси. Від місця зіткнення перебував на відстані 1,5 – 2 м, тому все добре бачив, удар прийшовся в бампер в ліву частину BMW. Після цього він наздогнав вказаний автомобіль Toyota RAV4, за кермом була жінка, повідомив про ДТП та попросив, щоб вона повернулася на місце події, лишила власнику пошкодженого автомобіля свій номер телефону. З автомобіля Toyota RAV4 з пасажирської сторони вийшов чоловік та почав оглядати автомобіль. Тоді він (свідок) поїхав далі, але оскільки хотів пересвідчитися, чи гідно поведуть себе люди, які були причетні до ДТП, він від`їхав за 500 м і став, щоб його не бачили. Тоді він побачив як чоловік - пасажир Toyota RAV4 сів всередину автомобіля та вони з жінкою поїхали далі до траси, тобто на місце ДТП не повернулись. Після чого свідок на своєму автомобілі почав переслідувати автомобіль Toyota RAV4, сигналити їм, мигати фарами, але автомобіль Toyota RAV4 пришвидшився та поїхав на трасу. Він (свідок) не поїхав за ними, просто записав номер їх автомобіля та повернувся на стоянку – місце ДТП, де побачив водія автомобіля BMW 116 та повідомив їй, що став свідком ДТП, марку та номер автомобіля винуватця ДТП. Трохи пізніше до свідка передзвонили поліцейські і попросили під`їхати на місце ДТП, щоб відтворити події на місці ДТП, скласти схему, надати пояснення. Він під`їхав та на місці ДТП розповів поліцейським як все було, надав письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справ та додані до них докази, заслухавши пояснення осіб, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтями 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно зі статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених під час розгляду справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Так, статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а статтею 122-4 КУпАП – за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України "Про дорожній рух" та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху).

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог названого Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Отже, керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

Так, у разі причетності водія до дорожньо-транспортної пригоди пункт 2.10 Правил дорожнього руху покладає на такого водія певні обов`язки, зокрема, зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Крім того, пункт 10.9 Правил дорожнього руху встановлює, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених правопорушень, працівниками поліції надано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613092 від 12.03.2026 та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613102 від 12.03.2026, якими зафіксовано час, місце та фактичні обставини скоєння правопорушень;

- рапорт про надходження повідомлення на службу 102 про ДТП та залишення місця ДТП іншим водієм;

- схему місця ДТП, яка свідчать про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася ДТП, її розміри, місце наїзду на транспортний засіб, стан покриття проїзної частини, а також перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП), автомобіля BMW 116 – задній бампер з лівого боку, автомобіля Toyota RAV4 – заднє праве крило;

- письмові пояснення водія ОСОБА_4 від 10.01.2026, в яких вона повідомила, що її автомобіль був припаркований біля магазину, близько 15 год. її знайомий повідомив про ДТП за участі її автомобіля;

- письмові пояснення свідка події ОСОБА_2 , який повідомив, що їхав на своєму автомобілі по вулиці Центральна в селищі Калинівка та зупинився, щоб пропустити автомобіль, який виїжджав з парковки, та побачив, як цей автомобіль, рухаючись заднім ходом, здійснив наїзд на припаркований автомобіль та поїхав з місця події. Проїхавши за даним автомобілем повідомив водію про те, що сталося, однак водійка ніяк не відреагувала та поїхала далі;

- диск з відеозаписом події складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , на якому остання пояснює:

13:49:45 сек відеозапису – "Я не відчула ДТП, зовсім не відчула. Якби там цікавий хлопець не наздогнав би, але ми вийшли, подивились і нічого не побачили на машині. Подумали, що то якийсь шутник";

13:50:10 сек відеозапису – "Ми тільки вчора помили машину, побачили дві полосочки. Так що це ненавмисно";

14:04:27 сек відеозапису – під час опису поліцейськими пошкоджень автомобіля BMW 116 (позаду зліва) ОСОБА_1 уточнює, що це всього "дві полосочки";

14:04:30 сек відеозапису – на запитання поліцейського: "А у Вас де пошкодження?", ОСОБА_1 відповіла: "Позаду справа, теж полосочки".

Таким чином, оцінивши відповідно до статті 252 КУпАП наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, так як вона, як водій, порушила пункт 10.9 Правил дорожнього руху – не скориставшись допомогою сторонніх осіб, керуючи транспортним засобом Toyota RAV4 та рухаючись заднім ходом, здійснила наїзд на припаркований автомобіль BMW 116, номерний знак НОМЕР_2 , що стояв, чим спричинила пошкодження транспортних засобів.

Вказане підтверджується показами свідка ОСОБА_2 , який був очевидцем події, та надав суду ґрунтовні та вичерпні пояснення, його пояснення збігаються з письмовими поясненнями, наданими 10.01.2026 ним та іншим водієм ОСОБА_4 . Причин повідомляти суду неправдиві відомості у свідка ОСОБА_2 суд не встановив. Наявність чи відсутність чинного полісу обов`язкового страхування на автомобіль, яким керував свідок ОСОБА_2 , не впливає на його свідчення як безпосереднього очевидця події.

Наявність пошкоджень на обох автомобілях підтверджено поясненнями водія ОСОБА_4 та самої ОСОБА_1 під час оформлення протоколів на відеозаписі.

Заперечення захисника щодо неможливості встановити механізм зіткнення через відсутність на схемі зображення обох автомобілів, суд відхиляє, оскільки ОСОБА_1 сама залишила місце ДТП, не повернулась на нього, хоча свідок ОСОБА_2 повідомив їй про місце зіткнення, тобто своїми діями унеможливила складення схеми місця ДТП в установленому порядку із фіксуванням на ній транспортних засобів, причетних до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини.

Щодо різниці у часі ДТП, на яку звертає увагу захисник, суд вважає, що в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейський правильно зазначив час ДТП 14:25 год., що відповідає поясненням свідка ОСОБА_2 – безпосереднього очевидця події.

Також суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, так як вона залишила місце ДТП, будучи до нього причетним.

Пояснення ОСОБА_5 про те, що вона не відчула моменту зіткнення, а тому не мала наміру умисно залишати місце ДТП, суд оцінює критично, оскільки після повідомлення свідком ОСОБА_2 безпосередньо ОСОБА_5 про її причетність до ДТП, остання не повернулась на місце ДТП для встановлення дійсних обставин події, завданих пошкоджень обом автомобілям, хоча з моменту повідомлення свідком про її причетність до ДТП, вона мала усвідомлювати протиправний характер своїх дій щодо залишення місця ДТП в порушення вимог пункту 2.10 Правил дорожнього руху та передбачити його шкідливі наслідки.

У зв`язку з наведеним суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху пункту 10.9 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та статтею 122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу на порушення пункту 2.10 Правил дорожнього руху місця ДТП, до якої він причетний.

Разом з тим, статтею 38 КУпАП, якою врегульовано строки накладення адміністративного стягнення, передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій вказаної статті.

Ураховуючи, що адміністративні правопорушення були вчинені ОСОБА_1 10.01.2026, слід констатувати, що передбачений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за вчинення нею адміністративних правопорушень вже сплинув.

Відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Отже, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.

Водночас суд зауважує, що правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

За правовою позицією Верховного Суду закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанови Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 686/4557/18 та від 26.10.2022 у справі № 645/6088/18).

Керуючись статтями 7, 9, 38, 124, 122-4, 221, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи за № 362/2382/26 (провадження №3/362/1276/26) і №362/2383/26 (провадження №3/362/1277/26) стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП, присвоїти об`єднаній справі №362/2382/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтями 122-4, 124 КУпАП закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан