Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №294/1175/26 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 1-кп/294/531/26

справа № 294/1175/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі:

- секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

- прокурора ОСОБА_3 ,

- обвинуваченої ОСОБА_4 ,

- захисника ОСОБА_5 ,

- потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026060630000026 від 01.02.2026 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Вертокиївки Житомирського району Житомирської області, жительки АДРЕСА_1 , одруженої, офіційно не працюючої, з професійно – технічною освітою, на утриманні неповнолітніфх дітей не має, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Історія провадження

07.07.2026 до Чуднівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026060630000026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 головуючим у справі визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 17.08.2026 у справі призначено підготовче судове засідання на 01.10.2026.

ІІ. Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій обвинуваченого

Згідно з обвинувальним актом, затвердженим 30.06.2026, та угодою про визнання винуватості від 30.06.2026, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що вона, будучи матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи встановлені законом обов`язки по догляду за дитиною, посягаючи на основні принципи суспільної моральності у сфері виховання дитини, свідомо нехтуючи своїми материнськими обов`язками, всупереч зобов`язань мами виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний розвиток, наглядати за дитиною та убезпечувати її від різноманітних негативних чинників, утримувати дитину до досягнення повноліття, нехтуючи своїми материнськими обов`язками, 01.02.2026 близько 07 год. 30 хв. у господарських справах вийшла з житлового будинку, де за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , у спальній кімнаті будинку, без нагляду залишила одного свого малолітнього сина, при цьому зачинивши вхідні двері вказаної кімнати.

В достовірно невстановлений час, а саме цього ж дня, в період часу з 07 год. 30 хв. до 08 год. 30 хв. у вищевказаній спальній кімнаті спалахнув вогонь й швидко охопив частину будівлі, внаслідок чого загинув малолітній ОСОБА_7 , який перебував у небезпечному та безпорадному для життя стані через отруєння чадним газом, оскільки ОСОБА_4 , будучи зобов`язаною піклуватись за своїм малолітнім сином ОСОБА_7 , маючи змогу надати допомогу своїй дитині як самостійно, так і покликавши когось на допомогу, не здійснила жодних невідкладних заходів з метою відвернення небезпеки, не вжила інших заходів, спрямованих на врятування життя, що спричинило смерть малолітнього ОСОБА_7 .

Між залишенням в небезпеці та настанням тяжких наслідків (смерті) дитини наявний причинно-наслідковий зв`язок.

Своїми умисними діями, які виразилися у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів щодо самозбереження внаслідок малолітства, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватись про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, якщо вони спричинили смерть особи, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 135 КК України.

ІІІ. Відомості про укладену угоду, її зміст та узгоджена міра покарання

30.06.2026 під час досудового розслідування прокурор Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 , якій відповідно до ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з однієї сторони, та підозрювана ОСОБА_4 , з другої сторони, за участі захисника останньої – адвоката ОСОБА_5 , уклали угоду про визнання винуватості в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060630000026 від 01.02.2026.

Угода містить формулювання підозри та правову кваліфікацію діянь ОСОБА_4 із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, яка відповідає тій, що зазначена в обвинувальному акті від 30.06.2026. Сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , за ч. 3 ст. 135 КК України.

За умовами угоди ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в обсязі та за обставин, викладених в повідомленні про підозру.

Сторони погодились, що обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та обставино, яка обтяжує покарання, - є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані, а також щодо малолітньої дитини.

Сторони узгодили призначення покарання ОСОБА_4 в межах санкції ч. 3 ст. 135 КК України у виді 5 років позбавлення волі, а також звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, на що ОСОБА_4 дала свою згоду.

В угоді перелічені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди відповідно до ст. 476 КПК України.

ІV. Позиції учасників судового провадження щодо угоди про визнання винуватості

Прокурор в судовому засіданні підтримала подану угоду, зазначила, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК України та КК України, а тому просила суд її затвердити.

Обвинувачена ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, відповідно до формулювання обвинувачення, висунутого їй в обвинувальному акті від 30.06.2026.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повідомила, що розуміє надані їй законом права, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, та наполягала на затвердженні угоди.

Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду та просив затвердити її, підтвердив добровільність її укладення та відсутніть будь - яких неправомірних дій чи обіцянок з боку правоохоронних органів по відношенню до обвинуваченої при укладенні угоди.

Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив, що прокурору надана згода на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваною ОСОБА_4 , що умови укладеної угоди, зокрема узгоджена міра покарання, його влаштовують, а тому просив суд затвердити угоду.

V. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства і при ухваленні вироку

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Суд, вивчивши матеріали обвинувального акта з угодою про визнання винуватості, дійшов висновку, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди прокурор та обвинувачена, визначена в межах санкції ч. 3 ст. 135 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 135 КК України, тобто завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів щодо самозбереження внаслідок малолітства, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов`язаний був піклуватись про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Укладена угода не спрямована на вирішення питань про права, свободи чи інтереси осіб, які не є учасниками цього судового провадження, угода не суперечить інтересам суспільства.

Під час судового засідання суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю розуміє: право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, а вона має права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид і міру покарання та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї в разі затвердження угоди судом. Обвинуваченій ОСОБА_4 роз`яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно, укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на них, вказали, що насильства, примусу чи погроз до ОСОБА_4 ніхто не застосовував, будь-яких обіцянок чи пропозицій, ніж ті, що передбачені угодою, їм ніхто не надавав.

При узгодженні покарання сторонами враховано обставини, передбачені ст.ст. 66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості та характеру кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого. У судовому засіданні суд дійшов висновку про можливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань.

За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

VI. Висновки суду

Суд встановив, що укладена сторонами в цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Також суд не виявив підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови в її затвердженні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 30.06.2026 між прокурором Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 за участі захисника останньої – адвоката ОСОБА_5 , і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід відносно особи не застосовувався та у суду відсутні підстави для його обрання.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 суд дійшов висновку про стягнення з неї на користь держави витрат на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, що становлять 54 926,081 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 369, 373-374, 392, 393, 394, 395, 473-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2026 між прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі її захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12026060630000026.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3)працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної та працевлаштуватися у випадку пропозиції відповідної роботи.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судових експертиз в загальній сумі 54 926 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять шість) гривень 81 копійка.

Речові докази, а саме: залишки електрообігрівача, мідні жили від продовжувача, - знищити.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, а саме: обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором - виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст.469КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_8