Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №289/1443/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1443/26

Номер провадження 2/289/1405/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 31.07.2024 між сторонами за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1428-3060, на виконання якого позичальнику ОСОБА_1 було надано кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах : сума кредиту 1000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 5 днів; комісія на видачу кредиту – 15,00% від суми кредиту; пільгова % ставка – 1,50%; знижена відсоткова ставка – 1,50% в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених Договором.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, станом на 06.05.2026 загальний розмір заборгованості за наданим кредитом становить 6033,00 грн., а саме : прострочена заборгованість за кредитом – 1000,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 4883,00 грн., прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту – 150,00 грн., що зумовило звернення ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до суду із відповідним позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором, та з урахуванням прийнятого рішення про застосування програми лояльності та часткового списання заборгованості позичальника просить стягнути з відповідача частину заборгованості у розмірі 5000,00 грн. (1000,00 грн. заборгованість за кредитом та 4000,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами) та понесені судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою від 17.07.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з повідомленням сторін 20.08.2026, визначено відповідачу строк для подання відзиву (а.с.72), копію ухвали направлено сторонам; розгляд справи відкладено на 01.10.2026, про що повідомлено сторонам.

Направлена відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання кореспонденція повертається до суду не врученою адресату по причині «адресат відсутній» (а.с.78,85), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Окрім того, про дату, час та місце судового розгляду відповідач повідомлявся шляхом доставлення судової повістки до електронної скриньки на вказану в позовній заяві електронну адресу відповідача (а.с.75,81), а також шляхом доставки повідомлення щодо документу «Судова повістка» у додаток «Viber» на вказаний в позовній заяві номер телефону відповідача (а.с.76,82), таким чином судом вжито всіх можливих засобів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявне клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі (а.с.10).

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

З огляду на вказане, з урахуванням положень ч. 4 ст. 226, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору, в яких ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19, провадження № 61-16243св20. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Судом встановлено, що 31.07.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 досягнуто домовленості та було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1428-3060 продукту «CREDOS» в електронній формі (а.с.11-21), Договір містить електронний підпис відповідача із одноразовим ідентифікатором А1814, який надано позичальнику для підписання договору та підтвердження ознайомлення з іншими супутніми документами.

Отже, укладення Договору відбулось у відповідності до положень Закону України "Про електронну комерцію", договір підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Пунктом 2.2. зазначеного договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 1000,00 грн., дата видання кредиту 31.07.2024 (п.4.1.-4.2.); тип процентної ставки за користування кредитом – фіксована (п.4.7.).

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати його видачі до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту за Стандартною процентною ставкою – 1,50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 1.18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується починаючи з 181 дня дії договору і до закінчення строку його дії (п.4.10.).

В пункті 4.11. Договору обумовлено сплату позичальником комісії за видачу кредиту, яка становить 15,00% від суми виданого кредиту.

Строк кредитування 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту – 30.07.2025 (п.4.13). В договорі обумовлено порядок повернення кредиту, наведено розрахунок для повного погашення Кредиту, зазначені права та обов'язки сторін, інформація про наслідки невиконання умов цього Договору та інші істотні умови.

У розділі 13 кредитного договору зазначені реквізити сторін договору, анкетні дані позичальника, місце проживання, РНОКПП, електронна адреса та номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 (а.с.21 на звороті).

Невід'ємною частиною цього Договору є додатки : 1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів продукту «CREDOS») (а.с.22-25), 2) Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору (а.с.28-33), 3) Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1428-3060 від 31.07.2024 (а.с.26-27), які підписані електронним підписом Позичальника одноразовим ідентифікатором, отже з ними ОСОБА_1 ознайомлений.

Таким чином сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк на який його надано, термін дії кредитного договору, розмір процентної ставки та комісії, строки, порядок і розміри повернення тіла кредиту, відсотків та комісії що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відтак Договір про відкриття кредитної лінії №1428-3060 від 31.07.2024 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, вони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину і волевиявлення учасників договору було вільним. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачка також їх не надала, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.

Згідно матеріалів справи взяті на себе зобов'язання за договором №1428-3060 від 31.07.2024 позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав.

Так, на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надається квитанція АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 31.07.2024 на суму 1000,00 грн. на картку НОМЕР_2 *76 через систему платежів LiqPay (а.с.34), та Довідка про перерахування суми кредиту №1428-3060 від 31.07.2024 ОСОБА_1 , дата платежу 31.07.2024, сума платежу 1000,00 грн., реквізити платіжної картки зазначено НОМЕР_1 (а.с.35).

Аналіз встановлених обставин, дозволяє зробити висновок, що номер картки, на яку здійснено зарахування коштів за кредитними коштами є тією ж карткою, що зазначена позичальником у графі 13 кредитного договору.

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за договором №1428-3060 від 31.07.2024 станом на 06.05.2026, позичальник ОСОБА_1 не вніс жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом, має загальну заборгованість 6033,00 грн., з якої: основний борг – 1000,00 грн., залишок відсотків – 4883,00 грн., залишок комісій 150,00 грн. (а.с.36-43).

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень статей 76-81 ЦПК України на спростування доводів позивача.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Оскільки договір №1428-3060 від 31.07.2024 укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через особистий кабінет, ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі № 132/1006/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20.

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав його в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.ст. 1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що між позивачем та відповідачем 31.07.2024 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1428-3060, за умовами якого, відповідач отримав кредит, тобто, позивач свої зобов'язання за цим договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу кредитні ресурси та можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Відповідно до пункту 4.13. Договору про відкриття кредитної лінії №1428-3060 від 31.07.2024 строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту 30.07.2025.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки розраховані з 31.07.2024 по 30.07.2025, тобто в межах строків передбачених договором. Проценти нараховувалися з 31.07.2024 по 26.01.2025 у розмірі 1,50% ставки у день (15,00 грн. в день), а з 27.01.2025 по 30.07.2025 за ставкою 1,18% у день (11,80 грн. в день).

Водночас суд, перевіряючи розрахунок заборгованості в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом, не може погодитися з його правильністю, з огляду на таке.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023. Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір №1428-3060 укладений 31.07.2024, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24.12.2023), отже, станом на дату укладення договору кредитодавець міг застосовувати максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», тобто не більше 1%.

Виходячи з наведеного, визначення у Договорі №1428-3060 від 31.07.2024 умов щодо процентної ставки у розмірі більшому, ніж 1 % в день, є нікчемними в силу положень частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За таких обставин, суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за відсотками за договором №1428-3060 від 31.07.2024.

За проведеними обчисленнями, з урахуванням максимального розміру денної процентної, судом встановлено, що за період з 31.07.2024 по 30.07.2025 (365 календарних днів) розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, становить 3650,00 грн. (1000,00 грн.* 1% = 10,00 грн.(в день)*365 календарних днів = 3650,00 грн.

З огляду на вище викладене, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором №1428-3060 від 31.07.2024, становить 4800,00 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту – 1000,00 грн., заборгованості за процентами у розмірі 3650,00 грн., та залишок комісій – 150,00 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (а.с.64).

Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 5000,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2555,90 грн. (4800,00 /5000,00 *2662,40).

Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407 код ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1428-3060 від 31.07.2024 у розмірі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.) та судовий збір в розмірі 2555,90 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять грн. 90 коп.), а всього 7355,90 грн. (сім тисяч триста п`ятдесят п`ять грн. 90 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Наталія СІРЕНКО