Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №285/4015/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/4015/26

провадження у справі № 2/0285/2642/26

01 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом акціонерного товариства «Універсал банк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.10.2021 в розмірі 15512,78 грн.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що у жовтні 2021 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній належним чином зобов`язання щодо їх повернення не виконав, унаслідок чого станом на 03.05.2026 утворилася заборгованість, яка включає в себе 15397,58 грн тіла кредиту та 115,2 грн пені.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

Договір про відкриття кредитної лінії є різновидом кредитного договору, за яким кредит надається в межах установленого ліміту.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що АТ «Універсал банк» створив проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

З матеріалів справи встановлено, що 23.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою відкриття поточного рахунку, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг АТ «Універсал банк» та, встановивши мобільний додаток monobank, отримав розрахункову карту і відкрив розрахунковий рахунок, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок на суму, визначеному у мобільному додатку. Передбачено пільговий період до 62 днів і процентну ставку поза його межами 3,1% на місяць.

У анкеті-заяві зазначено, що вона разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Підписуючи вказану заяву, ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

Анкета-заява містить дані ОСОБА_1 : дату народження, ІПН, паспортні дані, адресу проживання, соціальний статус, середній дохід, номер мобільного телефону та копію паспорта громадянина України. Також у ній міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку.

До матеріалів справи позивачем були долучені Умови і правила обслуговування щодо продуктів monobank в редакції від 27.11.2021; тарифи «Чорна картка monobank», які передбачають пільгову ставку 0,00001% річних, базову 3,1% на місяць, підвищену 6,2% на місяць та мінімальний щомісячний платіж 4% заборгованості, але не менше 100 грн і не більше її залишку; таблицю орієнтовної вартості умовного кредиту 100000 грн на 12 місяців із загальною сумою платежів 136668,07 грн; паспорт споживчого кредиту (реальна річна процентна ставка 44,26 %; довідки банку від 03.05.2026 про наявність рахунку у відповідача від 03.05.2026 № НОМЕР_1 та картки НОМЕР_2 зі статусом «Активна до 10/30» і встановлення кредитного ліміту 15000.

Також на підтвердження проходження відповідачем процедури ідентифікації позивач надав фотозображення ID-картки відповідача.

На підтвердження факту надання банком кредиту та користування відповідачем кредитними коштами позивачем було надано виписку по його рахунку, яка відображає операції за рахунком, зокрема поповнення, перекази, оплату покупок і залишки коштів.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.

Перед укладенням кредитного договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування в банку.

За розрахунком банку станом на 03.05.2026 заборгованість за договором від 23.10.2021 становить 15512,78 грн, із яких 15397,58 грн заборгованість за тілом кредиту та 115,20 грн пеня.

На відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами) розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені, а тому сукупна сума всієї заборгованості за тілом кредиту може включати в себе заборгованість за частиною кредиту, строк сплати якої не закінчився (поточне тіло кредиту), та/або заборгованість за частиною кредиту, яка не була повернута в обумовлений термін (прострочене тіло кредиту).

Правильність проведеного позивачем розрахунку відповідачем не спростована, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку, що свідчить про погодження з вказаною в позовній заяві сумою.

Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Зазначена норма закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою вчинений правочин породжує передбачені ним цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Відтак набуті сторонами права можуть здійснюватися, а взяті на себе обов`язки підлягають виконанню.

Презумпція правомірності правочину спростовується у разі, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо правочин визнаний судом недійсним.

З огляду на наведене, суд вважає, що між сторонами правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомився погодився та не сприймав їх, як невигідні для себе.

За умовами договору відповідач зобов`язався повернути отримані ним в борг грошові кошти, однак свої зобов`язання не виконав.

Суду не було надано доказів, які б підтверджували належне виконання відповідачем своїх зобов`язань, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не оспореним.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором (який є чинним) і оскільки вони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент його укладання ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК).

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

За відсутності будь-яких заперечень проти позову з боку відповідача, суд дійшов висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість заявлених вимог в частині тіла кредиту в розмірі 15397,58 грн.

Разом з тим, обов`язку відповідача сплачувати позивачу 115,20 грн пені судом не встановлено, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, відповідач в силу закону звільнений від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитом, однак в меншому розмірі, ніж заявлено у позовній заяві.

Доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить висновку про часткове задоволення позову.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 3303 грн.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ),

на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Рахунок IBAN НОМЕР_4 , ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001),

заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.10.2021 в розмірі 15397,58 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3303 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин