Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №284/536/26 — Народицький районний суд Житомирської області

Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 284/536/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року селище Народичі

Народицький районний суд Житомирської області у складі: під головуванням судді Піщуліної І.С., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 , капітана, начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючого на утриманні двох малолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2026 року о 16 годині 38 хвилин ОСОБА_1 , будучи начальником НОМЕР_1 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), отримав доповідь від старшого прикордонного наряду сержанта ОСОБА_2 про виявлення ознак порушення державного кордону на напрямку Жолудівка (Україна)- красновка (рб) в районі прикордонного знаку № 1525 й не здійснив доповідь керівництву по даному факту в день отримання інформації, чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні провину у вчиненні правопорушення визнав, щиро розкаявся, та просив його суворо карати та застосувати щодо нього усне зауваження. Пояснив, що близько 17 години 13 вересня 2026 року він перебував на прикордонній заставі і старший прикордонного наряду сержант ОСОБА_3 доповів йому про можливі ознаки порушення державного кордону. Після вказаної доповіді він вибув на місце події на ділянку кордону з метою з`ясування обставин доповіді, виявлення та фіксування ознак порушення державного кордону. На місці події він перебував протягом певного часу та повернувся пізно ввечері. Приблизно о 10 годині 14 вересня 2026 року він доповів коменданту ІНФОРМАЦІЯ_4 про виявлені ним порушення державного кордону. Пояснив, що не доповів про події, оскільки хотів перевірити отриману ним інформацію, впевнитись у фактах, зважаючи на те, що йому особисто доповіли про можливі ознаки порушення держаного кордону, а не про явні та очевидні порушення. Намірів приховувати інформацію чи не доповідати керівництву не мав.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №337545 від 26 вересня 2026 року, копією висновку службового розслідування від 25 вересня 2026 року, рапортом коменданта ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) підполковника ОСОБА_4 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26 вересня 2026 року.

Дослідивши зазначені письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вирішуючи питання накладення адміністративного стягнення, суд враховує таке.

Статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Звільнення від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення є правом, а не обов`язком суду і застосовується лише в сукупності всіх з`ясованих фактів, що вказують на доцільність і необхідність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Оцінюючи можливість застосування до ОСОБА_1 положень 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, особу правопорушника, його ставлення до вчиненого, а також наслідки допущеної ним недбалості.

Як пояснив у судовому засіданні останній, допущене порушення було пов`язане з необхідністю детального з`ясування обставин доповіді підлеглого щодо можливих ознак виявленого порушення та здійснення вичерпної доповіді керівництву з посиланням на досліджені факти, а не з умисним наміром не здійснювати доповідь керівництву, приховати якісь події. Доповідь він здійснив не негайно ввечері того ж дня, коли дізнався про обставини порушення, а вранці наступного дня. Зволікання у доповіді не призвело до незаконного перетину державного кордону та вчинення інших адміністративних правопорушень іншими особами.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, має позитивну службову характеристику, на утриманні у нього перебувають двоє малолітніх дітей, а також те, що обставини, викладені у протоколі про адміністративні правопорушення, він не заперечував, критично оцінив свою поведінку та усвідомив її помилковість, просив звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого.

Враховуючи викладене вище у сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було допущено відповідне адміністративне правопорушення, однак з огляду на конкретні обставини його вчинення, форму вини, характер допущеного порушення, відсутність істотних шкідливих наслідків, визнання вини та ставлення особи до вчиненого, воно не становить істотної суспільної шкоди та може бути визнане малозначним.

З огляду на зазначене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 та досягнення мети адміністративного стягнення у цьому випадку можливе без застосування до останнього адміністративного стягнення, та вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись статтями 22, 23, 221, 268, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Справу закрити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд Житомирської області особою, щодо якої її винесено, її законним представником, потерпілим або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду підлягає зверненню до примусового виконання протягом 3 місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА