Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №935/283/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/283/26

Провадження № 2/935/754/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Рибнікової М.М.,

за участю секретаря Бондаренко Н.С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,

установив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, зазначивши, що вона є власником об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру набуто на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02.07.1996, посвідченого державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори Владикою І.В. та зареєстрованим під № 2-403 . Реєстрація права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна підтверджується відповідним реєстраційним написом на вказаному договорі від 16 липня 1996 року № 4287. Дана квартира є частиною одноповерхового житлового будинку, який фактично поділений на окремі ізольовані частини, які зареєстровані, як квартири. Після набуття права власності на квартиру, внаслідок приватизації вона набула у власність і земельну ділянку під цією квартирою на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 04 вересня 2001 року серії 09-09 ЖТ № 003167. Право власності на земельну ділянку площею 0,0892 га, кадастровий номер 1822510100:01:009:0168, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 22 грудня 2025 року № 457646737. Так, як вказана квартира складалась з трьох житлових кімнат та допоміжних приміщень - належних умов для проживання у ній не було. З метою поліпшення комфорту та функціональності згідно із вимогами сучасного життя та власних потреб, виникла необхідність організувати додаткові приміщення, такі, як санвузол та додаткові житлові кімнати на горищі (мансардному поверсі). Тому, у 2010 році нею здійснена реконструкція вказаної квартири. За наслідками проведеної добудови, загальна площа квартири змінилась, шляхом збільшення та становить 100,2 кв.м., житлова площа 68,4 кв.м., що вбачається з технічного паспорту на квартиру від 13 січня 2026 року. З метою вирішення питання легалізації самочинно реконструйованої квартири у позасудовому порядку, шляхом прийняття добудови до квартири в експлуатацію, згідно вимог закону, позивач звернулася до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Коростишівської міської ради. Однак, відділом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради було відмовлено у прийнятті в експлуатацію, оскільки даний об`єкт вважається самочинно збудованим, отже визнання права власності на цей будинок можливе лише після звернення до суду з відповідним позовом.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву в якій зазначила, про розгляд справу без її участі , позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява в якій просить розглядати справу у відсутність представника відповідача, щодо прийнятого рішення покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Законність та обґрунтованість позовних вимог підтверджується дослідженим у судовому засіданні наступними доказами.

Житловий будинок, що за адресою АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору продажу будинку від 02 липня 1996, зареєстрованому в реєстрі за № 4287.

Виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа №3594 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 1822510100:01:009:0168 належить ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи, а саме копією витягу з державного реєстру речових прав за №457646737.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження, житловий будинок «літ. А-1» за адресою: АДРЕСА_3 , відповідає вимогам державних будівельних норм, встановлено відповідність надійної і безпечної експлуатації.

Як убачається з відповіді начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 19.01.2026 №07-07/001/26, були відсутні правові підстави для прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованої квартири за адресою : АДРЕСА_3 .

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.1,2 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Статтею 186 ЦК України передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 100 Житлового Кодексу України виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Згідно ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, зокрема, враховуючи те, що позивач здійснила реконструкцію належної їй на праві власності квартири, яка не порушує права чи інтереси інших осіб, суд дійшов до висновку, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, тому є всі підстави для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на об`єкт самочинного будівництва.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,258,259,264,265,268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на самочинно реконструйовану квартиру АДРЕСА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду .

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Коростишівська міська рада (Житомирська область, Житомирський район, м. Коростишів, вул. Дарбиняна 11, ЄДРПОУ: 04053660).

Рішення суду складено 30.09.2026.

Суддя М.М. Рибнікова