Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №279/4134/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4134/26

Провадження 2-а/279/40/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., при секретарі судового засідання Зубкової І.М., розглянувши в м.Коростень адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Коростенської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Коростенського міськрайонного суду Жимтомирської області надійшов адміністративний позов, у якому позивач ОСОБА_1 просить поновити строк на звернення до суду, скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Коростенської міської ради № 14 від 19 червня 2026 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, провадження у справі закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 червня 2026 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Коростенської міської ради винесено постанову № 14 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Зазначену постанову ОСОБА_1 вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на її думку, під час складання адміністративного протоколу та розгляду справи були грубо порушені її права, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення; не було ознайомлено з матеріалами справи; не було роз`яснено права та обов`язки; позбавлено можливості надати пояснення, заявити клопотання та реалізувати своє право на захист; адміністративний протокол був складений без моєї присутності та був написаний під тиском поліції зі слів неповнолітнього свідка ОСОБА_2 без присутності законного представника.

Справу розглянуто в порядку спрощенного позовного провадження без виклику сторін.

10.07.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість. Вказав, що встановлені комісцєю під час розгляду справи про адміністративне правопорушення фактичні обставини беззаперечно підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 156 КУпАП, що свідчить про правомірність та обгрунтованість оскаржуваного рішення. Усі на веджені позивачем твердження про порушення її прав мають виключно декларативний характер, не підкріплені фактичними даними та повністю спростовуються сукупністю зібраних у справі матеріалів . Позивачці було вручено під підпис другий примірник протоколу, роз"яснено права та обов"язки , у тому чмслі на захист. В процесі складання протоколу ОСОБА_1 перебувала на своєму робочому сці , за стійкою продажу товарів на АЗС " ОККО" , факт продажу неповнолітньому ОСОБА_3 не заперечувала. Будь-яких клопотань у ході винесення постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заявлявла.

Одночасно з відзивом відповідач надав оптичний диск із відеозаписом із портативного відео-реєстратора поліцейського, на якому зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 2 статті 156 КУпАП.

законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Судом встановлено, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Коростенської міської ради Житомирської області винесено постанову №14 від 19.06.2026 року у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 6800 гривень.

Згідно постанови, 06.06.2026 р. о 22 год. 25 хв. за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 працюючи оператором АЗС, здійснила продаж слабоалкогольного напою неповнолітній особі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме слабоалкогольний напій «Джин тонік» 0,33(L), 8% об., чим порушила встановлену законом заборону продажу слабоалкогольних напоїв особам, які не досягли 18-річного віку, а саме п. 2 ч. 1 ст. 71 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», та вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП.

З протоколом ОСОБА_1 була згідна, будь-яких заперечень щодо складання протоколу не надавала.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними доказами є ті, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Посилання позивача на те, що постанова є необ`єктивною та такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки неповно з`ясовані обставини, повністю спростовані доказами, наданими представником відповідача та відеозаписами, на яких ОСОБА_1 підтверджувала факт продажу неповнолітній особі тютюнових виробів, та визнала свою вину у вчиненні правопорушення.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, постанова винесена відповідно до статей 283-285 КУпАП , юридичні підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Коростенської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо скаргу не було подано. У випадку оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Пацко