Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №276/360/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/360/26

Провадження по справі №2/276/460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

за участі представника позивача - адвоката Соломонюка С.А. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Хорошів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі з припиненням права спільної часткової власності, -

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПРАВИ

У березні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом (з урахуванням нової редакції від 23.03.2026) до ОСОБА_2 , у якому просить: поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві власності (48/100 та 52/100); припинити право спільної часткової власності сторін на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу на праві власності належить 48/100 часток спірного житлового будинку на підставі договору дарування від 12.05.2016. Власником іншої частини у розмірі 52/100 часток є відповідач ОСОБА_2 . На даний час між співвласниками склався фактичний порядок користування майном: будинок фактично поділений на два самостійні житлові блоки, кожен з яких має окремий вхід, проведені окремі комунікації. Приміщень або споруд, якими позивач та відповідач користуються спільно, немає. Проте, у технічній документації та реєстрах речових прав будинок значиться як єдиний об`єкт спільної часткової власності, що створює труднощі для позивача у вільному розпорядженні своїм майном. Оскільки відповідач уникає добровільного вирішення питання щодо нотаріального поділу майна, позивач змушений звернутися до суду. Поділ майна в натурі є технічно можливим, що підтверджується висновком експерта.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач направляв до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти позову. Однак, ухвалою суду від 15.07.2026 вказаний відзив було повернуто без розгляду на підставі частини 4 статті 183 ЦПК України через ненадання доказів його направлення позивачу. Інших заяв чи заперечень по суті спору від відповідача до суду не надходило.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Соломонюк С.А. позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив, що розбіжність у зазначенні адреси спірного майна (будинок АДРЕСА_2 ) пояснюється виключно технічним оформленням документів БТІ у 2016 році, що підтверджено роз`ясненням експерта, і фактично це є єдиний об`єкт. Просив суд здійснити поділ майна за Варіантом № 1 висновку експертизи № С2313/02-2026, стягнувши з позивача на користь відповідача грошову компенсацію у розмірі 36 748,00 грн за відхилення від ідеальних часток. Зазначив, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

ІІ. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ, ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Після надходження позовної заяви до суду, ухвалою судді від 11.03.2026 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме - для зазначення ціни позову та сплати судового збору виходячи з вартості майна, що підлягає поділу.

На виконання вимог ухвали, 23.03.2026 року позивачем подано позовну заяву в новій редакції із зазначенням ціни позову та додано квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Соломонюка С.А. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовчому судовому засіданні 22.04.2026 року оголошено перерву до 19.05.2026 року за клопотанням представника позивача адвоката Соломонюка С.А.

У підготовчому судовому засіданні 19.05.2026 року оголошено перерву до 08.06.2026 року за клопотанням представника позивача адвоката Соломонюка С.А.

Підготовче судове засідання 08.06.2026 року відкладено на 08.07.2026 року за клопотанням представника позивача адвоката Соломонюка С.А.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2026 року. У цьому ж засіданні суд долучив витяг з Державного реєстру речових прав щодо майна відповідача.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року відзив відповідача ОСОБА_2 повернуто без розгляду.

Судове засідання 03.08.2026 року відкладено на 08.09.2026 року за клопотанням представника позивача адвоката Соломонюка С.А.

У судовому засіданні 08.09.2026 року оголошено перерву до 24.09.2026 року за клопотанням представника позивача адвоката Соломонюка С.А. для отримання письмових пояснень від судового експерта.

У судовому засіданні 24.09.2026 року суд задовольнив клопотання представника позивача та долучив до матеріалів справи лист і письмові пояснення судового експерта Хомутовського М.В. від 21.09.2026 року.

У судовому засіданні 24.09.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, враховуючи складність справи, на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 01.10.2026 року.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Судом встановлено, що предметом спору є припинення права спільної часткової власності шляхом поділу в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Згідно з Договором дарування від 12.05.2016 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченим державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчуком В.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 251, ОСОБА_1 набув право власності на 48/100 ідеальних часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності належним чином зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.05.2016 року за номером запису 14478704. Відповідно до умов договору, відчужувана частка складається з приміщень: кухня 2-1 (9,9 кв.м), житлова кімната 2-2 (7,2 кв.м), житлова кімната 2-3 (19,3 кв.м), веранда ІІ (9,3 кв.м), кладовка ІІІ (5,5 кв.м), сараїв «Б», «Г», погреба «П», криниці «І», туалету «У».

Крім того, за договорами дарування земельних ділянок від 12.05.2016 року (реєстрові номери 253 та 255) ОСОБА_1 належать на праві власності земельні ділянки площею 0,0750 га та 0,0896 га за тією ж адресою.

Співвласником іншої частини вказаного будинковолодіння у розмірі 52/100 ідеальних часток є ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності № 422153041 від 10.04.2025 року. Підставою для виникнення права власності відповідача є рішення Володарськ-Волинського (нині - Хорошівського) районного суду Житомирської області від 08.05.2012 року у справі № 2/0606/31/2012. У реєстрі об`єкт нерухомості за відповідачем зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом досліджено та проаналізовано розбіжність щодо номерів будинку («14» та «14-А»), яка наявна у правовстановлюючих документах сторін. Згідно з долученим до матеріалів справи листом та письмовими поясненнями судового експерта Хомутовського М.В. від 21.09.2026 року № 3039/С2313, під час проведення експертизи ідентифікація об`єкта здійснювалася шляхом комплексного аналізу. Зіставлення технічних паспортів, виготовлених КП «Житомирське обласне міжміське БТІ» станом на 04.12.2015 року (де вказано № 14) та станом на 02.03.2016 року (де вказано № 14-А), дозволило експерту беззаперечно встановити, що це один і той самий цілісний об`єкт нерухомості - житловий будинок з господарськими будівлями. Присвоєння частини будинку літери «А» виникло як наслідок технічного оформлення інвентаризаційної справи у 2016 році перед укладенням договору дарування позивачем, однак це не створило двох окремих фізичних будинків. Відтак, суд встановлює як доведений факт, що сторони є співвласниками одного і того ж майнового комплексу.

З метою визначення технічної можливості поділу майна в натурі, позивачем у порядку ст. 106 ЦПК України надано Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № С2313/02-2026 від 11.02.2026 року, складений судовим експертом Хомутовським М.В.

Згідно з висновками експертизи:

-Ринкова вартість житлового будинку загальною площею 113,4 кв.м з наявними господарськими будівлями та спорудами становить 676 800 грн. Вартість 48/100 часток становить 324 864 грн.

-Технічна можливість здійснити поділ майна в натурі існує. Експертом розроблено Варіант № 1 поділу.

-Експертом встановлено, що господарські будівлі та споруди: уборна (літ. «У»), навіс (літ. «Д») та колодязь (літ. «І»), які значилися в документації, фізично відсутні на місцевості. Відтак, поділ можливий без урахування цих об`єктів.

-Поділ за Варіантом № 1 здійснено із технічно обґрунтованим відхиленням від ідеальних часток сторін. У зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 отримує майно більшої вартості, ніж його ідеальна частка (48/100), він має компенсувати ОСОБА_2 різницю, розмір якої розраховано експертом і становить 36 748,00 грн.

IV. НОРМИ ПРАВА

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

За змістом статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною 2 цієї статті передбачено, що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Статтею 367 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Суд застосовує практику Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20 роз`яснено:

6.20. Поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо поділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

6.21. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

6.22. У тих випадках, коли в результаті поділу співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок». Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі N 6-12цс13.

Згідно з частиною 1 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відповідно до положень частин 5, 6 вказаної статті такий висновок прирівнюється до висновків експертизи, призначеної ухвалою суду, за умови дотримання вимог щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність, що наявне у даній справі.

V. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному стороною позивача, суд виходить з наступного.

Судом беззаперечно встановлено факт існування права спільної часткової власності сторін на житловий будинок з господарськими будівлями. Перебування майна у спільній власності вимагає узгодження волі всіх співвласників щодо управління та розпорядження ним. Враховуючи, що між сторонами не досягнуто згоди щодо добровільного нотаріального поділу майна, право позивача на вільне розпорядження своєю власністю підлягає безумовному захисту в судовому порядку.

Оцінюючи Висновок експерта № С2313/02-2026 від 11.02.2026 року, наданий позивачем, суд визнає його повним, обґрунтованим та таким, що не викликає сумнівів. Висновок підготовлено кваліфікованим судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність, з використанням відповідних методик. Запропонований експертом Варіант № 1 поділу об`єкта повністю відповідає фактичному порядку користування, що склався між сторонами роками, та забезпечує кожному співвласнику отримання ізольованого житлового приміщення з окремим входом.

Суд повністю погоджується з поясненнями представника позивача та супровідним листом судового експерта від 21.09.2026 року щодо тотожності об`єкта, незважаючи на розбіжність в адресах («14» та «14-А»). Це виключно формально-документальний аспект інвентаризації, який не змінює фізичної цілісності будинку, і, відповідно, не перешкоджає його поділу.

Вирішуючи питання щодо відхилення виділених приміщень від ідеальних часток співвласників, суд враховує, що архітектурно-планувальні особливості вже збудованого житлового будинку об`єктивно унеможливлюють його поділ до сантиметра відповідно до ідеальних часток (48/100 та 52/100) без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Експертом запропоновано оптимальний варіант, за яким ОСОБА_1 виділяється майно, вартість якого незначно перевищує його 48/100 ідеальних часток. У такому разі, відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, для відновлення майнового балансу ОСОБА_1 зобов`язаний виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 36 748,00 грн. Оскільки ініціатором такого поділу виступає сам позивач, який просив затвердити Варіант № 1, його згода на виплату цієї компенсації презюмується.

Крім того, суд вважає обґрунтованим не включати до резолютивної частини рішення господарські споруди: уборну (літ. «У»), навіс (літ. «Д») та колодязь (літ. «І»). Як встановлено експертом, ці об`єкти фізично відсутні (втрачені) на момент проведення дослідження. Суд не може здійснювати розподіл неіснуючого майна, оскільки це призведе до неможливості виконання рішення суду в частині державної реєстрації речових прав.

Враховуючи, що майно належить лише двом співвласникам, його фізичний розподіл у натурі становить саме поділ у розумінні статті 367 ЦК України, наслідком якого є повне припинення права спільної часткової власності сторін на цей житловий будинок.

З огляду на викладене, суд доходить переконання, що позовні вимоги є доведеними, ґрунтуються на законі, ніким не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ ТА ІНШИХ ПИТАНЬ

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до статті 141 ЦПК України. За загальним правилом, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2598,91 грн, що підтверджується відповідною квитанцією від 19.03.2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а судовий спір виник внаслідок неможливості реалізації позивачем своїх прав через відсутність добровільної згоди відповідача на нотаріальний поділ майна, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне. У тексті уточненої позовної заяви представник позивача зробив заяву, відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, про те, що докази щодо розміру витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відтак, питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу на даному етапі судом не вирішується. Сторона позивача має право у встановлений законом строк після ухвалення цього рішення подати відповідні докази для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 106, 141, 244, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 319, 355, 358, 364, 367 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі з припиненням права спільної часткової власності - задовольнити повністю.

Поділити в натурі житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 (який у частині правовстановлюючих документів значиться також як 14А), між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно з Варіантом № 1 висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № С2313/02-2026 від 11.02.2026, а саме:

-Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_1 частину житлового будинку, що відповідає 48/100 ідеальних часток, а саме: приміщення в житловому будинку літ. «А» - прихожу 2-1 (площею 9,9 кв.м), кухню 2-2 (площею 7,2 кв.м), кімнату 2-3 (площею 19,3 кв.м), веранду ІІ (площею 9,3 кв.м), кладову ІІІ (площею 5,5 кв.м); а також господарські будівлі та споруди: сарай літ. «Б», погріб літ. «Пг» та 12/25 частин огорожі № 1.

-Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2 частину житлового будинку, що відповідає 52/100 ідеальних часток, а саме: приміщення в житловому будинку літ. «А» - кухню 1-1 (площею 11,00 кв.м), кімнату 1-2 (площею 8,80 кв.м), кімнату 1-3 (площею 12,30 кв.м), кімнату 1-4 (площею 19,30 кв.м), веранду І; а також господарські будівлі та споруди: літню кухню літ. «В» та 13/25 частин огорожі № 1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від розміру ідеальних часток у праві спільної часткової власності в розмірі 36 748,00 грн (тридцять шість тисяч сімсот сорок вісім гривень 00 копійок).

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2598,91 грн (дві тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 91 копійку).

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя А.С. Семенюк