Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №295/16778/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16778/26

Категорія 389

1-кп/295/1537/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 62026240020012542 від 21.09.2026 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину віком 10 років, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 24.02.2022 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації до Збройних Сил України.

26.02.2022 згідно з наказом № 43 командира військової частини НОМЕР_2 військовослужбовця ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-позиційного взводу інженерно-саперної роти в/ч НОМЕР_2 .

01.09.2022 відповідно до наказу № 233 командира в/ч НОМЕР_2 військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду оператора відділення штабних машин взводу штабних машин роти штабних машин в/ч НОМЕР_2 .

13.01.2023 згідно з наказом № 12 командира в/ч НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_3 .

14.01.2023 відповідно до наказу № 14 командира в/ч НОМЕР_3 військовослужбовця ОСОБА_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , заховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_3 , поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду командира ремонтного відділення стрілецької зброї ремонтного взводу озброєння ремонтної роти військової частини НОМЕР_3 .

08.02.2023 старшого солдата ОСОБА_4 згідно з наказом № 39 призначено на посаду такелажника 3 евакуаційного взводу евакуаційної роти військової частини НОМЕР_3 .

11.09.2024 військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_4 відповідно до наказу № 263 командира в/ч НОМЕР_3 призначено на посаду водія відділення інженерної техніки інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_3 .

31.10.2025 згідно з наказом № 308 командира в/ч НОМЕР_3 військовослужбовця ОСОБА_4 призначено на посаду такелажника 1 такелажного відділення такелажного взводу автомобільної роти в/ч НОМЕР_3 .

Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_4 , відповідно до вимог

ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та

ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватися правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).

Разом із тим, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час загальної мобілізації, достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від несення обов`язків військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , військовій частині НОМЕР_3 та визначених місцях служби в період із 26.02.2022 по 13.01.2023 за пособництва директора та співвласника ТОВ «V Груп-Авто» «особа-1», військових службових осіб в/ч НОМЕР_2 , за попередньою змовою з військовослужбовцями в/ч НОМЕР_2 «особа-2», «особа-4» та «особа-5» та у період із 14.01.2023 по 31.12.2025 за пособництва директора та співвласника ТОВ «V Груп-Авто» «особа-1», за сприяння командира військової частини НОМЕР_3 полковника «особа-6» та за організації начальника логістики ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому начальника логістики – заступника командувача з логістики Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України полковника «особа-7», за попередньою змовою з військовослужбовцями в/ч НОМЕР_3 «особа-2», «особа-4» та «особа-5» ухилявся від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману.

Так, у період із 26.02.2022 по 13.01.2023 старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у військовій частині НОМЕР_2 та визначених місцях служби не перебував, обов`язки військової служби не виконував, а в період із 26.02.2022 по 13.01.2023 за пособництва директора та співвласника ТОВ «V Груп-авто» «особа-1», невстановлених військових службових осіб в/ч НОМЕР_2 , за попередньою змовою військовослужбовцями в/ч НОМЕР_2 «особа-2», «особа-4» та «особа-5» здійснював обслуговування та ремонт транспортних засобів фізичних та юридичних осіб в ТОВ «V Груп-Авто» за адресою: вул. Вільський шлях, 18, м. Житомир в інтересах «особа-1» та отримував грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 без фактичного виконання обов`язків військової служби.

Окрім цього, у період з 14.01.2023 по 31.12.2025 старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у військовій частині НОМЕР_3 та визначених місцях служби не перебував, обов`язки військової служби не виконував, а в період із 14.01.2023 по 31.12.2025 за пособництва директора та співвласника ТОВ «V Груп-авто» «особа-1», за сприяння командира військової частини НОМЕР_3 полковника «особа-6» та за організації начальника логістики ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому начальника логістики – заступника командувача з логістики Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України полковника «особа-7», за попередньою змовою з військовослужбовцями в/ч НОМЕР_3 «особа-2», «особа-4» та «особа-5» здійснював обслуговування та ремонт транспортних засобів фізичних та юридичних осіб у ТОВ «V Груп-Авто» за адресою: вул. Вільський шлях, 18, м. Житомир в інтересах «особа-1» та отримував грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_3 без фактичного виконання обов`язків військової служби.

22.09.2026 між прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у приміщенні Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (м. Житомир, вул. Дмитра Донцова, 20) на підставі статтей 36, 468-472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України, повністю визнав вину та щиро розкаявся у скоєному.

Дії ОСОБА_4 сторонами угоди кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України, як ухилення військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.

Сторони угоди дійшли згоди, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

При цьому, сторони вважають за можливе застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, тривалість якого визначить суд із покладенням на останнього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України, у вчиненому розкаявся і підтвердив, що йому цілком зрозумілі його права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, суть обвинувачення, а також вид покарання, що буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду, яка укладена ним добровільно, без будь-якого тиску та примусу.

Захисник обвинуваченого підтвердив позицію свого підзахисного, заявив про відсутність будь-якого впливу на його підзахисного, добровільність укладення ним угоди в його ж інтересах, просив затвердити вказану угоду у кримінальному провадженні та визначити іспитовий строк у мінімальному розмірі, враховуючи відомості про особу обвинуваченого.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Вирішуючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості у порядку ст. 474 КПК України, враховуючи думку обвинуваченого, його захисника, позицію прокурора суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Інкриміновані ОСОБА_4 діяння правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України як ухилення військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб.

Судом встановлено, що військове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів проти встановленого порядку несення військової служби.

Можливість застосування угоди про визнання винуватості щодо вказаних кримінальних правопорушень передбачена законом; угоду укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Таким чином, сторони при укладенні угоди дотримались вимог частин 4 та 5 ст. 469 КПК України. Зміст угоди відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК України, угода містить передбачені ст. 473 КПК України наслідки її укладення та затвердження.

При цьому суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та погоджується на призначення узгодженого сторонами покарання, укладення угоди є добровільним, без застосування насильства, примусу, погрози або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що сторони розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України, зокрема, обмеження в праві на оскарження вироку суду та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб. Для визнання винуватості ОСОБА_4 наявні фактичні підстави.

Суд враховує, що обвинувачений раніше несудимий, є військовослужбовцем ЗСУ, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем служби, щиро розкаявся у вчиненому, своїми діями активно сприяв розкриттю злочину, зробив благодійний внесок для потреб Збройних Сил України на суму 50 000 грн, які перерахував на спеціальний банківський рахунок Центру Спеціального Призначення « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НГУ (військова частина НОМЕР_4 ), надав допомогу органу досудового слідства у встановленні істини у справі, зокрема, повідомив про всі відомі обставини вчинення злочину, надав правдиві показання щодо механізму ухилення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, що має істотне значення для документування злочинної діяльності інших співучасників, а також притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Узгоджені сторонами угоди вид і міра покарання, що визначені у межах санкцій ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України, а звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, на переконання суду будуть достатніми для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Очевидної неможливості виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань судом не встановлено.

Виходячи із викладеного вище, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягненню з обвинуваченого підлягають процесуальні витрати на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/106-26/9226-КТ від 14.09.2026 у загальній сумі 12 515 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн 36 коп.

Враховуючи призначене покарання та особу обвинуваченого підстав для застосування запобіжного заходу до набранням вироку законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 394, 472-475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити у кримінальному провадженні № 62026240020012542 від 21.09.2026 угоду про визнання винуватості, укладену 22.09.2026 між прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у приміщенні Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 409 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.

Відповідно до ст. 165 Кримінально - виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судових експертиз, у сумі 12 515 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) гривень 36 копійок.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому. Захисник має право отримати копію вироку в суді.

Суддя