Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №161/19222/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19222/25

Провадження № 2/161/270/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання - Хилько О.В.,

за участі:

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника третьої особи – Шевчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Луцької міської ради, Горохівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2025 року позивач, ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовною заявою до Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є ріднею племінницею ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже є спадкоємцем за законом 5 черги спадкування.

11 вересня 2025 року державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори, за результатами розгляду її заяви від 14 липня 2025 року, повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 , оскільки вона пропустила строки для прийняття спадщини.

Зазначає, що після смерті спадкодавця ОСОБА_4 вона вжила належних дій для з`ясування своїх спадкових прав та наявності спадщини, звернувшись орієнтовно через 3–4 місяці до державного нотаріуса у місті Горохів. У ході цієї консультації нотаріус повідомив, що у разі відсутності спадкового майна або відсутності заяв про його наявність, юридичне оформлення спадщини є неможливим, оскільки спадщина юридично не виникає без майна, що підлягає спадкуванню. Їй не було відомо про склад спадкового майна, його наявність чи місцезнаходження, а також не було відкрито спадкової справи. За таких умов вона діяла сумлінно та добросовісно, вважаючи, що відсутність спадкового майна унеможливлює відкриття спадкової справи та подання відповідної заяви про прийняття спадщини. Крім того, будь-яких офіційних або документально підтверджених даних щодо складу спадкового майна, його реєстрації на ім`я спадкодавця або факту звернення інших осіб за спадщиною вона на той момент не мала. У зв`язку з цим вона не подавала заяву про прийняття спадщини, вважаючи, що відсутні юридичні підстави для такого звернення, що було зумовлено позицією нотаріуса та об`єктивною відсутністю інформації про спадщину.

Вказує, лише у кінці вересня 2022 року вона дізналася від старости Підберезівського старостинського округу ОСОБА_5 , що у спадкодавця ОСОБА_4 наявне право на земельну частку (пай), яке входить до складу спадщини. Окрім того, було підтверджено, що жоден зі спадкоємців не звертався до нотаріуса з метою оформлення спадщини та отримання інформації про спадщину. Ця інформація стала вирішальною підставою для формування у неї переконання про наявність спадкового майна, яке потенційно може бути нею прийняте, та спонукало її вжити заходів щодо реалізації спадкових прав. З моменту отримання вказаних відомостей вона розпочала активні дії, спрямовані на збирання необхідних документів, у тому числі: одержала довідки про склад спадкового майна; отримала сертифікат на земельну частку (пай). Зазначає, що ці дії здійснювалися у вкрай складних умовах воєнного стану, який був введений в Україні з 24 лютого 2022 року у зв`язку зі збройною агресією російської Федерації. Умови воєнного часу суттєво ускладнили організаційні та процедурні можливості для збирання та оформлення документів – через обмежений доступ до установ, затримки у роботі державних органів, небезпеку пересування та порушення логістичних ланцюгів. Вказує, що з моменту фактичного отримання достовірної інформації про наявність спадкового майна, вона діяла активно, сумлінно та послідовно, а складні обставини, зумовлені воєнним станом, об`єктивно ускладнювали та подовжували процес підготовки до оформлення спадкових прав.

Крім цього зазначає, що під час звернення до нотаріальної контори 19.07.2023 року вона вперше отримала достовірну інформацію про існування заповіту, як в подальшому дізналася, складеного ОСОБА_4 03.06.2002 року, згідно з яким спадкоємцем усього майна призначено ОСОБА_3 . До цього моменту ОСОБА_2 не була знайома з особою на ім`я ОСОБА_3 , ніколи його не бачила, не спілкувалась із ним, жодним чином не перетиналась ані у родинному, ані у побутовому середовищі. Більше того, спадкодавець ОСОБА_4 , з яким її пов`язували близькі родинні стосунки, жодного разу не згадував цю особу в розмовах, не повідомляв про існування будь-яких особливих стосунків із нею. Відсутність жодних згадок про цю особу зі сторони спадкодавця, як і відсутність об`єктивної присутності ОСОБА_3 у процесах догляду, спілкування чи участі у житті ОСОБА_4 , додатково підтверджує, що вона об`єктивно не могла передбачати чи знати про існування такого спадкоємця, а отже, і про сам заповіт.

Коли вона дізналася про наявність спадкового майна (земельної частки (паю)) та відсутність звернень до нотаріуса будь-ким зі спадкоємців, вона діяла обережно та з належною правовою оцінкою ситуації. Ураховуючи, що спадкоємцем за заповітом є стороння їй особа — ОСОБА_3 , який не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк, у неї виникла підстава очікувати, що така особа може реалізувати своє право у судовому порядку, шляхом подання заяви про надання додаткового строку для прийняття спадщини (відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України). За відсутності інформації про наміри ОСОБА_3 , а також без будь-якого звернення останнього до суду, подання заяви про прийняття спадщини нею самою або звернення до суду із позовом щодо спадщини могло створити ризик правової невизначеності. Зокрема: у разі задоволення судом заяви ОСОБА_3 про відновлення строку, видане їй свідоцтво про право на спадщину могло бути визнане недійсним; одночасне існування двох претендентів на спадщину без визначення обсягу їх прав порушувало б принцип стабільності цивільного обороту. Тобто, на момент, коли ОСОБА_3 не виявив своєї волі щодо прийняття спадщини та не вжив жодних процесуальних дій для її оформлення, вона об`єктивно не могла ініціювати судовий процес чи подати заяву про прийняття спадщини, оскільки це було б юридично передчасним, а результати таких дій — юридично непередбачуваними та потенційно нестійкими. На даний час, при поданні заяви про надання додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини наявні факти того, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 вже звертався в Горохівський районний суд із заявою про продовження строку на прийняття спадщини (06.03.2024 року ОСОБА_3 звертався до Горохівського районного суду з позовом до Горохівської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (справа №155/441/24)) та 13.05.2024 року ухвалою Горохівського районного суду Волинської області позовну заяву ОСОБА_3 (представник позивача адвокат Шевчук В.В.) до Горохівської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини повернуто стороні позивача. Отже, з 06.03.2024 року, з часу звернення до суду, ОСОБА_3 жодних інших дій щодо прийняття спадщини не вчинив протягом більше року. Така поведінка свідчить про байдужість та усвідомлену відмову від спадщини.

Враховуючи наведене, лише після встановлення факту такої пасивності та відсутності дій зі сторони спадкоємця за заповітом, ОСОБА_2 отримала реальні підстави для подання заяви про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Тривала пасивність ОСОБА_3 після першого звернення до суду створює об`єктивний правовий інтерес для її дій, оскільки її звернення спрямоване на реалізацію спадкових прав за законом у межах цивільного обороту, враховуючи, що спадкоємець за заповітом не скористався своїм правом у встановлений законом строк. Поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини є те, що ОСОБА_2 не була обізнана про свої права через відсутність інформації про наявність спадкового майна та заповіту, складні обставини, пов`язані з воєнним станом, спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 не скористався своїм правом, тобто неприйняття спадщини за заповітом, створило об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення спадкоємця за законом. Факт неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом є вагомою підставою для встановлення додаткового строку для спадкоємця за законом, оскільки остання не знала про свої права через невизначеність ситуації з спадковим майном та заповітом, та те що в першу чергу спадкує спадкоємець за заповітом. З урахуванням того, що з моменту, коли ОСОБА_3 дізнався про своє право на спадщину (січень 2024 року) і понад 12 місяців він не звертався повторно до суду, не подав заяви нотаріусу про прийняття спадщини, не вчинив жодних дій, можна зробити висновок про те, що: строк у понад один рік був достатнім, розумним і об`єктивно дозволяв реалізувати право на прийняття спадщини в судовому або нотаріальному порядку. Отже, пропущений строк має бути поновлений, оскільки: вона не знала і не могла знати про наявність у неї спадкових прав у передбачений законом строк; спадкоємець за заповітом тривалий час не вчиняв жодних дій для прийняття спадщини; існувала правова невизначеність, що об`єктивно перешкоджала реалізації спадкових прав.

Також зазначає, що 03.06.2002 року спадкодавцем, ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений Першою Луцькою державною нотаріальною конторою, номер в реєстрі 3-1367, згідно з яким спадкоємцем усього майна призначено ОСОБА_3 . Вказує, що спадкодавець, в силу свого віку та стану здоров`я, на момент складання заповіту не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що дає підстави для визнання даного заповіту недійсним.

На підставі викладеного позивач просить суд встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений державним нотаріусом Першої Луцької держнотконтори Горбатюк Т.П. 03.06.2002 року та зареєстрований в реєстрі за № 3-1367.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

23.09.2025 року судом було зроблено запит до Першої Луцької державної нотаріальної контори про витребування копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

02.10.2025 року до суду від державного нотаріуса Першої Луцької державної нотаріальної контори Волинської області Кузуб Ю.В. надійшли інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 82758102 від 02.10.2025 року та копії матеріалів спадкової справи № 386/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.10.2025 року за клопотанням позивача було залучено до участі у справі в якості співвідповідача – Горохівську міську раду.

Відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надходили.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026 року заяву позивача задоволено; клопотання позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи та позовну заяву в частині позовних вимог про визнання недійсним заповіту ОСОБА_4 , посвідченого державним нотаріусом Першої Луцької держнотконтори Горбатюк Т.П. 03.06.2002 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1367 було залишено без розгляду.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засіданні позивач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні представник позивача просив позовну заяву задовольнити з підстав, які у ній зазначені.

Представник відповідача, Луцької міської ради, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду направив клопотання про розгляду справи без участі представника відповідача.

Представник відповідача, Горохівської міської ради, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду направив клопотання про розгляду справи без участі представника відповідача.

В судове засіданні третя особа та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , який є рідним дядьком позивача ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00028563579 від 17.11.2020 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00028563015 від 17.11.2020 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00028562724 від 17.11.2020 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України, про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі№ 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18),від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження№ 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

Також судом встановлено, що в установлений законом строк спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніхто не прийняв. Дана обставина підтверджується дослідженою в ході розгляду справи копією спадкової справи № 386/2025, заведеної щодо майна ОСОБА_4 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України, строку для прийняття спадщини, позивач посилалася на: необізнаність про наявність у неї спадкових прав у передбачений законом строк; спадкоємець за заповітом тривалий час не вчиняв жодних дій для прийняття спадщини; існувала правова невизначеність, що об`єктивно перешкоджала реалізації спадкових прав.

Однак, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі№ 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі№ 626/274/22.

Судом не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу поважності пропуску строку для прийняття спадщини, її необізнаність про наявність у спадкодавця спадкового майна, оскільки, позивач через це, не була позбавлена можливості подати відповідну заяву про прийняття спадщини.

З цих же причин судом не приймається до уваги й твердження позивача, що нею пропущеного строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, так як спадкоємець за заповітом тривалий час не вчиняв жодних дій для прийняття спадщини та існувала правова невизначеність, що об`єктивно перешкоджала реалізації спадкових прав. Більш того, дані обставини почали існувати вже після закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, тоді як доказів поважності пропуску строк для її прийняття у відведений законодавством шестимісячний строк суду не надано, а тому це є додатковою підставою не приймати їх до уваги.

Таким чином, суд, оцінивши зазначені позивачем підстави пропуску строку прийняття спадщини, дійшов висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а тому, з врахуванням викладеного, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у позові, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Луцької міської ради, Горохівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Луцька міська рада, адреса місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, буд. 19, ЄДРПОУ 34745204.

Горохівська міська рада, адреса місцезнаходження: Волинська область, м. Горохів, вул. Шевченка, буд. 17, ЄДРПОУ 04051276.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , дата народження- інформація відсутня, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП – інформація відсутня.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович