Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №161/17923/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №161/17923/26

Суддя: Пахолюк А. М.

Справа № 161/17923/26

Провадження № 2/161/8447/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі – Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 7427343, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 5000 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а саме надало останній грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними договором, однак відповідач в свою чергу, не виконала умови кредитного договору.

27.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ, у відповідності до якого, ТОВ «Мілоан» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитним договором № 7427343 від 07.09.2024 року.

Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 18250 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 5000 грн., заборгованості за комісіями за надання кредиту – 650 грн., заборгованості за процентами – 0 грн., заборгованості за комісіями за обслуговування кредиту – 6300 грн. та заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 6300 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі – 18250 грн., та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає частково, а саме: в частині тіла кредиту та заборгованості по комісії за надання кредиту, в іншій частині позовних вимог просить відмовити. Крім того, заперечує щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що 07.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 7427343, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 5000 грн., строком на 345 днів, денна процентна ставка складає 0.97%. Орієнтовна реальна процентна ставка складає 3257,21 відсотків річних.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Вказаний вище договір був укладений в електронній формі та від імені його сторін був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні договірні правовідносини.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору, Комісія за надання кредиту становить 1250 грн., яка нараховується за ставкою 25% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2 Договору, Комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування) становить 15400 грн., що нараховується за ставкою 14 % від суми кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням № 139681262 від 07.09.2024 року.

Отже, судом встановлено, що кредитодавець свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

27.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ, у відповідності до якого, ТОВ «Мілоан» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитним договором № 7427343 від 07.09.2024 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 10.09.2025 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 18250 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 5000 грн., заборгованості за комісіями за надання кредиту – 650 грн., заборгованості за процентами – 0 грн., заборгованості за комісіями за обслуговування кредиту – 6300 грн. та заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 6300 грн.

03.08.2025 року, позивачем на адресу відповідача була надіслана досудова вимога, в якій відповідачу повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 7427343 та запропоновано здійснити погашення заборгованості в сумі 18250 грн.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим, у останньої утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 18250 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 5000 грн., заборгованості за комісіями за надання кредиту – 650 грн., заборгованості за процентами – 0 грн., заборгованості за комісіями за обслуговування кредиту – 6300 грн. та заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 6300 грн.

Однак, що стосується нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6300 грн. та неустойки в розмірі 6300 грн., суд виходить з наступного.

Судом вище встановлено, що 07.09.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 7427343, який за своєю суттю є договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Вирішуючи даний спір, суд звертає увагу, що зі змісту кредитного договору № 7427343 від 07.09.2024 року вбачається, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 15400.00 грн., що нараховується за ставкою 14 відсотків від суми кредиту.

Таким чином, вказані умови договору передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

З урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що умови кредитного договору № 7427343 від 07.09.2024 року про встановлення комісії є нікчемними, а тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості з комісії - 11680 грн., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується нарахування позивачем неустойки в розмірі 6300 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 7427343 від 07.09.2024 року в розмірі 6300 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 7427343 від 07.09.2024 року, у розмірі 5650 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту – 5000 грн., 650 грн. – заборгованість за комісіями за надання кредиту.

Отже, ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України не повернула суму простроченого кредиту, в зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 5650 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., позивачем було надано копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг № Д/31518 від 10.08.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту № Д/31518 від 10.08.2026 року, копію ордеру.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 1500 грн., які слід стягнути з відповідачів на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 824 грн. 01 коп. пропорційно частині задоволених вимог (30,95 %).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 625, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 7427343 від 07.09.2024 року в розмірі 5650 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 5000 грн. та заборгованості за комісіями за надання кредиту - 650 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі – 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 01 коп.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28;

Відповідач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 01 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua