Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №161/13836/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13836/26

Провадження № 2/161/6871/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої– судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань – Маєвської Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через свого представника звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2299571, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн. зі сплатою процентів за користування ним, який не повернув. Вказує, що 26 лютого 2021 року за договором факторингу позивач набув право вимоги за кредитним договором. Заборгованість відповідача за кредитом становить 14976, 67 грн., з яких: 5000, 60 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 9976, 07 грн. –заборгованість за процентами. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14976, 67 грн., а також понесені судові витрати.

03 серпня 2026 року представник відповідача -адвокат Огородник О.В. подав відзив на позовну заяву. Вказує, що відповідач не заперечує факту отримання від Позивача кредитних коштів у розмірі 7 000 грн. та визнає обов`язок щодо їх повернення. Проте, в той ж момент, на користь Позивача було сплачено: 1 000,00 грн – 26.04.2020 року; 785,00 грн – 06.05.2020 року; 1 869,20 грн – 21.05.2020 року; 200,00 грн – 26.05.2020 року; 2 728,75 грн – 01.06.2020 року. Водночас Позивач просить стягнути з Відповідача проценти у розмірі 9 976,07 грн, що є неспівмірним із сумою основного боргу, особливо з огляду на те, що Відповідач уже сплатила Кредитодавцю 6 582,95 грн. Крім того, значна частина заявлених до стягнення процентів була нарахована поза межами строку кредитування, що суперечить умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства. Зазначає, що проценти могли бути правомірно нараховані лише за період з 21.04.2020 року по 05.05.2020 року включно, тобто в межах строку кредитування, погодженого сторонами. Водночас наданий Позивачем розрахунок свідчить про те, що проценти були нараховані й за період після закінчення строку дії договору. Таке нарахування суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства, оскільки після спливу погодженого сторонами строку кредитування право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється. Отже, розрахунок Позивача в цій частині є неправомірним і не може бути покладений в основу задоволення позовних вимог. Вказує, що максимальний розмір грошових вимог Позивача, який відповідає умовам Договору та вимогам законодавства, може становити не більше 8 343,67 грн, з яких 7 000,00 грн — основна сума кредиту та 1 343,67 грн — проценти за користування кредитом, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи здійснені Відповідачем платежі на загальну суму 6 582,95 грн, залишок заборгованості становить: 8 343,67 грн – 6 582,95 грн = 1 760,72 грн. Отже, навіть за умови доведеності заявлених Позивачем вимог у частині факту надання кредитних коштів, розмір заборгованості, який може бути стягнутий з Відповідача, не перевищує 1 760,72 грн. У решті заявлені Позивачем вимоги є необґрунтованими, такими, що не відповідають умовам Договору, вимогам чинного законодавства та сформованій судовій практиці, а тому не підлягають задоволенню. Заявлений Позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн. вважає явно завищеним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критерію співмірності, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Просить суд позов задовольнити частково та стягнути із відповідача основну суму боргу в розмірі 1 760,72 грн. – проценти за користування кредитом, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, а в решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві розгляд справи просив здійснювати у його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про день, час, місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомила.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21 квітня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2299571.

Основні умови договору:

Сума кредиту становить 7000 грн. Строк кредиту 15 днів (п. 1.3, 1.4);

Знижена процентна ставка 1, 33 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (п. 1.5.1);

Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України (п. 1.5.2);

Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 (п.2.1);

Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт" (п. 3.1);

До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається дата повернення кредиту, вказана в Графіку платежів, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного у пункті 1.4 Договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до Розділу 4 Договору, де проценти нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п. 3.2).

ТОВ «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та перерахувало ОСОБА_1 кошти в розмірі 7000 грн. в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної позичальником при укладанні кредитного договору, а саме: № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 19 травня 2026 року та інформацією АТ «Універсал Банк», витребуваною ухвалою суду від 30 червня 2026 року.

З картки обліку договору (розрахунку заборгованості) ТОВ «Авентус Україна» вбачається, що розмір заборгованості позичальника за кредитним договором №2299571 від 21 квітня 2020 року становить 14976, 67 грн., з яких: 5000, 60 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 9976, 07 грн. –заборгованість за процентами.

26 лютого 2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №ККАУ-26022021, відповідно до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Авентус Україна» і боржниками.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14976, 67 грн.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, які ним не повернуті в повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5000, 60 грн. тіла кредиту.

Разом з тим, щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом суд зазначає наступне.

З наданого розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Авентус Україна», вбачається, що проценти за кожен день користування кредитом нараховані відповідачу за 147 днів за період з 21 квітня 2020 року по 14 вересня 2020 року.

Разом з тим, п. 1.4 Договору встановлено строк кредиту 15 днів. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”. (п.3.1 Договору).

Тобто, договором обумовлено граничний строк дії договору без пролонгації 105 днів (15+90).

Доказів вчинення сторонами договору дій щодо подальшої пролонгації дії договору в порядку установленому Розділом 4 договору стороною позивача не надано.

Відтак, на переконання суду, з відповідача на користь позивача слід стягнути відсотки, нараховані за період з 21 квітня 2020 року по 03 серпня 2020 року (105 днів), які відповідно до наданого позивачем розрахунку становлять 5985, 65 грн.

Водночас із розрахунку вбачається, що відповідачем частково сплачено відсотки в сумі 4583, 61 грн., яка підлягає врахуванню при визначенні розміру заборгованості.

Таким чином, до стягнення підлягають відсотки у розмірі 1402, 04 грн. (5985, 65 грн. – 4583, 61 грн.).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2299571 від 21 квітня 2020 року в загальному розмірі 6402, 64 грн., з яких: 5000, 60 грн. тіло кредиту, та 1402, 04 грн. проценти за користування кредитом, нараховні за 105 днів.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, зокрема, представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 8000 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача долучає до матеріалів справи наступні документи: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року; копію акта наданих послуг № 2544 від 08 червня 2026 року; копію детального опису наданих послуг від 08 червня 2026 року.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідачки, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи заперечення сторони відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути із відповідача на корить позивача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1138, 20 грн. (6402, 64 х 2662, 40 / 14976, 67).

На підставі ст.ст. 526, 536, 610, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2299571 від 21 квітня 2020 року в загальному розмірі 6402 (шість тисяч чотириста дві) грн. 64 коп.

В задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по справі, а саме: 1138 (одна тисяча тридцять вісім) грн. 20 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення у повному обсязі складено 01 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій