Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №161/15769/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №161/15769/26

Суддя: Камінська К. О.

Справа № 161/15769/26

Провадження № 1-кп/161/1378/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 01 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

представника потерпілої – адвоката - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035610000154 від 20.07.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , із професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючого охоронцем у ТОВ «Мідел-Груп», раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 19.07.2026 близько 16 години 00 хвилин, знаходячись на території домогосподарства що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та кримінально-протиправний характер своїх дій, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин із мамою - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), умисно наніс долонею лівої руки один удар в ділянку обличчя останньої.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 потерпіла ОСОБА_4 , отримала, тілесні ушкодження у вигляді синця на перед вушній ділянці справа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_6 інкримінується заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.125 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно в ході словесного конфлікту заподіяв тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 .. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 у присутності свого представника-адвоката ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила факт нанесення їй обвинуваченим ОСОБА_6 тілесних ушкоджень за обставин зазначених в обвинувальному акті. В результаті події отримала негативні наслідки у виді постійних головних болей, панічних атак та тривожності. Просила обрати обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт.

Крім цього, винність ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, об`єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 19.07.2026 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_4 повідомила про нанесення їй її сином ОСОБА_6 тілесних ушкоджень;

- висновками судово-медичних експертиз №422 від 23.07.2026 року та №427 від 20.07.2026 року, згідно яких під час огляду у гр. ОСОБА_4 було виявлено тілесне ушкодження: синець на перед вушній ділянці справа. Дане тілесне ушкодження виникло в результаті травмуючої дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею,,, не виключається можливість його виникнення в час вказаний підекспертною та в постанові, а саме 19.07.2026 року. Та за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Під час огляду лікарем нейрохірургом КП «МОЛМТГ» гр. ОСОБА_4 було встановлено діагноз: «Посттравматичний головний біль від 10.07.2026 р., який до тілесних ушкоджень не відноситься, а відображає суб`єктивні відчуття.

Враховуючи характер та анатомічну локалізацію виявленого у гр. ОСОБА_4 тілесного ушкодження - виключається можливість його виникнення під час падіння, як з прискоренням, так і без.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми умисними протиправними діями, які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся у скоєному, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, реєстрації та роботи, одружений, на утриманні перебуває троє малолітніх дітей, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, суд може застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід: - заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; - обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; - заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; - заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; - направлення для проходження програми для кривдників.

Враховуючи вчинення ОСОБА_6 кримінального проступку відносно своєї мами, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме: направити ОСОБА_6 для проходження програми для кривдників на строк три місяці.

Суд вважає, що такі обмежувальні заходи, із покладенням обов`язку, будуть сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров`я потерпілої ОСОБА_4 .

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальний правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua