Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №161/17773/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17773/26

Провадження № 2-о/161/555/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Філюк Т.М.

за участі секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в :

20 серпня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної 04 вересня 1983 року Палацом культури імені 50-ліття Жовтня..

Вимоги заяви обгрунтовує тим, що при зверненні з заявою про призначення пенсії за віком до Пенсійного фонду України заявниці було відмовлено в зарахуванні до загального трудового стажу період роботи, підтверджений записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заведеної 04 вересня 1983 року, у зв`язку з розбіжностями в написані її імені в паспорті та вищевказаній трудовій книжці. А саме, її ім`я вказано як « ОСОБА_2 », а в паспорті вказано « ОСОБА_2 ». УДМС у Волинській області надано заявниці довіку і роз`яснено, що беручи до уваги правопис слов`янських прізвищ та імен 1990 року у паспорті громадянки України ОСОБА_1 ім`я « ОСОБА_2 » перекладене на російську мову як « ОСОБА_2 »,також можливе застосування « ОСОБА_2 ». Оскільки в трудовій книжці наявні розбіжності у написанні її імені, вона не може реалізувати своє право на отримання пенсії.

З урахуванням вищевикладеного, просить встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної 04 вересня 1983 року Палацом культури імені 50-ліття Жовтня.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 серпня 2026 року відкрито окреме провадження у справі та призначено судове засідання.

Від представника заявниці ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у відсутності заявниці та її представника.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в судове засідання не з`явився. про дату,час, місце розгляду повідомлялись належним чином.

Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно, повно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 встановлено, що прізвище, ім`я, по-батькові заявниці, ОСОБА_1 , вказана дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – Волинська область, м. Луцьк (а.с.7). На російській мові вказано прізвище, ім`я, по-батькові заявниці – « ОСОБА_4 ».

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 24 грудня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 ,22.02.164 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , після укладення шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_6 » (а.с.16,17).

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 24 грудня 2025 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.14).

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , долученої до матеріалів справи вбачається, що така заведена 04 вересня 1983 року Палацом культури імені 50-ліття Жовтня (російською мовою Дворец культури им 50-летия Октября) на ім`я ОСОБА_9 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ( дані вказані російською мовою) (а.с.10-12).

Досліджені судом докази вказують про наявність розбіжностей у написанні ім`я заявниці,а саме, « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 » які ставлять під сумнів, належність їй правовстановлюючого документа – трудової книжки, та позбавляє її можливості підтвердити трудовий стаж та зумовлює необхідність встановлення факту, що має юридичне значення в судовому порядку.

Встановлення факту належності вказаного правовстановлюючого документу для заявниці має юридичне значення, оскільки наявність такої розбіжності позбавляє її можливості оформити документи для призначення пенсії за віком, а відтак суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також враховуючи, що розбіжності у правовстановлюючих документах унеможливлюють використання заявницею цих документів для реалізації свого права, надані заявницею докази на підтвердження факту належності цих документів у контексті положень статей 77-80 ЦПК України є належними, допустимими, достовірними та достатніми, то суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є підставною та її належить задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 77-80, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 правовстановлюючого документа, а саме, трудової книжки серії НОМЕР_1 , заведеної 04 вересня 1983 року Палацом культури імені 50-ліття Жовтня та виданої на ім`я « ОСОБА_9 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 );

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження:м. Луцьк, Київський майдан,6; код ЄДРПОУ 13358826).

Дата складення повного тексту рішення 01 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М.Філюк