Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №161/11549/26
Суддя: Олексюк А. В.
Справа № 161/11549/26
Провадження № 2/161/6035/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
29 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі – Опальчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася в суд з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
В обґрунтування позову вказує, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 грудня 2022 року. Сторони мають трьох спільних дітей. На даний час діти зареєстровані та проживають разом із матір`ю і перебувають на її повному утриманні.
Відповідач з грудня 2025 року матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у їхньому вихованні та матеріальному забезпеченні не бере. Позивач самостійно, власними силами, забезпечує дітей усім необхідним (одягом, продуктами харчування, засобами гігієни) та несе витрати на їх оздоровлення.
Добровільно домовитися про сплату аліментів із відповідачем не вдалося,
Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання трьох спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до повноліття дітей.
Ухвалою суду від 01.06.2026 справу було прийнято до розгляду та прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву суду не надав.
За таких обставин, відповідно до ст. 280–282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, проти чого позивач не заперечувала.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частинами 2 та 3 статті 51Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У силу положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ); ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ) (а.с.9-11).
Після народження дітей, а саме 09 грудня 2022 року, сторони зареєстрували шлюб у Відділі Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №1668.
Позивачка стверджує, що неповнолітні діти проживають разом із нею та перебувають на її повній фінансовій опіці. Відповідач з грудня 2025 року самоусунувся від обов`язку утримувати дітей.
Вирішуючи спір, суд виходить насамперед із якнайкращого забезпечення інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є молодою особою працездатного віку, доказів на спростування вказаного та доказів неспроможності сплачувати аліментів суду не подано.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, починаючи з 01 січня 2026 року, встановлено прожитковий мінімум для дітей до 6 років у розмірі 2 817 грн, від 6 до 18 років у розмірі 3 512 грн.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи встановлені обставини справи, виходячи із забезпечення інтересів дітей, суд вважає, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дітей слід визначити у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення старшою дитиною повноліття.
З врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1331,20 грн судового збору, оскільки позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (частина перша статті 191 СК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12,13,77,81,89,141,200,206, 259, 263-265, 280, 352, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст.180,181,184 СК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 (однієї другої) частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28 травня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua