Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №161/3530/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3530/26

Провадження № 2-о/161/229/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Олексюка А.В.,

за участю присяжних – Семенова А.М., Грабарчук Н.О.,

при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.,

з участю: заявника – ОСОБА_1

представника заявника – ОСОБА_2

особи, щодо якої вирішується питання – ОСОБА_3

представника особи, щодо якої вирішується питання – ОСОБА_4 ,

заінтересованих осіб - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Опікунська рада при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради, особа, щодо якої вирішується питання: ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною заявою, у якій просить продовжити строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

На обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2024 року в цивільній справі № 161/19452/23 визнано недієздатним ОСОБА_3 , встановлено опіку над ОСОБА_3 та призначено його опікуном ОСОБА_1 . Встановлено строк дії даного рішення суду два роки.

Вказує, що його дядько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже тривалий час страждає на психічне захворювання і перебуває з цього приводу на обліку у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради. Крім того, Волинською спеціалізованою психоневрологічною МСЕК 25.11.2011 року ОСОБА_3 встановлена перша А група інвалідності, причина інвалідності - інвалід з дитинства, інвалідність встановлена довічно.

Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу № 2208/2-43 від 13.03.2023 року хворий ОСОБА_3 обмежений в самообслуговуванні, у здатності до самостійного пересування, у здатності до орієнтації, у здатності до спілкування, а тому потребує постійного стороннього догляду. За станом здоров`я ОСОБА_3 має хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

На даний час обставини, які були підставою для визнання ОСОБА_3 недієздатним не змінилися, останній продовжує хворіти, не усвідомлює значення своїх дій, не може керувати ними та потребує постійного стороннього догляду

Просить продовжити строк дію рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2024 року в цивільній справі № 161/19452/23 та призначити ОСОБА_1 опікуном.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2026 року клопотання прийнято до провадження і призначено судове засідання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.03.2026 року призначено судову психіатричну експертизу відносно ОСОБА_3 .

04.06.2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи № 184.

22.06.2026 року на адресу суду з Волинської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» повернулися матеріали цивільної справи.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.06.2026 року поновлено провадження у справі і призначено судове засідання.

12.08.2026 на адресу суду надійшло подання опікунської ради при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,опікуном над дядьком ОСОБА_3 , 1982 року народження. Водночас просили розгляд справи здійснювати у відсутності представника опікунської ради при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.08.2026 року залучено до участі у справі як заінтересованих осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

25.09.2026 заінтересована особа ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує, просить задовольнити.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Носков О.М. заяву підтримали, посили задовольнити. Суду пояснили, що ОСОБА_1 постійно проживає з

ОСОБА_3 та за станом здоров`я може здійснювати догляд за ним. Батько ОСОБА_3 – ОСОБА_7 та чоловік сестри ОСОБА_8 є особами з інвалідністю II та ІІІ групи, мати ОСОБА_5 — пенсіонерка за віком, а сестра ОСОБА_6 займається підприємницькою діяльністю та постійно відсутня за місцем проживання, тому вони не можуть здійснювати догляд за хворим. Доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном також підтверджується висновком Виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради №8 від 12.05.2026 року.

Представник особи, щодо якої вирішується питання адвокат Мамченко І.О. не заперечував щодо задоволення заяви.

Заінтересовані особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заяву просили задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.06.2024 року в цивільній справі № 161/19452/23 визнано недієздатним ОСОБА_3 , встановлено опіку над ОСОБА_3 та призначено його опікуном ОСОБА_1 . Встановлено строк дії даного рішення суду два роки.

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті (ч. 7 ст. 300 ЦПК України).

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи (ч. 8 ст. 300 ЦПК України).

Відповідно до висновку експерта №184 Волинської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» за результатами судово-психіатричної експертизи від 03.06.2026 року у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляються ознаки помірної розумової відсталості, ступінь змін зі сторони психіки така, що позбавляє його можливості усвідомлювати значення свої дій і керувати ними, за своїм психічним станом може бути присутній в суді, але не може надавати усні пояснення.

Таким чином, судом встановлено, що обставини, які стали підставою для визнання ОСОБА_3 недієздатним на даний час продовжують існувати, а тому клопотання про продовження строку дії рішення про визнання особи недієздатною слід задовольнити та продовжити строк дії рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатним.

Щодо призначення опікуном ОСОБА_1 , суд встановив наступні обставини.

Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно постанови Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).

За загальним правилом, чинне законодавство не зобов`язує розглядати питання про визнання особи недієздатною та призначення їй опікуна виключно в межах єдиного судового процесу, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області № 8 від 12.05.2026 року «Про затвердження висновку опікунської ради про доцільність призначення опікуна» визнано за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над його дядьком – ОСОБА_3 .

Згідно подання опікунської ради при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради про призначення ОСОБА_1 , опікуном над дядьком ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно пред`явлених довідок, за наданням наркологічної та психіатричної медичної допомоги не звертався, до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. За станом здоров`я може бути опікуном. Інших близьких родичів, які б могли здійснювати постійний догляд за ОСОБА_3 , Опікунська рада при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області не встановила. Батьки ОСОБА_3 є особами похилого віку та не можуть в повному обсязі здійснювати догляд, вчиняти правочини, вирішувати побутові питання. ОСОБА_1 має можливість піклуватися про свого дядька ОСОБА_3 , створювати йому належні побутові умови для проживання, забезпечувати належним доглядом та лікування.

Батько ОСОБА_3 – ОСОБА_7 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та є особою з інвалідністю II групи довічно, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.10.2019 року та посвідчення № НОМЕР_2 , має важке захворювання (а.с.22-23).

Опитана в судовому засіданні матір ОСОБА_3 - ОСОБА_5 пояснила, що вона є пенсіонеркою, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 (а.с. 21), здійснює торгівлю в магазині в с. Підгайці разом з дочкою ОСОБА_6 . Зазначила, що приймає участь в догляді свого сина ОСОБА_3 .

Опитана в судовому засіданні сестра ОСОБА_3 – ОСОБА_6 пояснила, що вона займається підприємницькою діяльністю, через що постійно перебуває на роботі і не має фізичної можливості здійснювати регулярний сторонній догляд за братом.

Заявник стверджує, що батьки ОСОБА_3 через похилий вік, незадовільний стан здоров`я та брак фінансових можливостей, оскільки проживають виключно на пенсійні виплати, не мають змоги належним чином матеріально і фізично забезпечувати сина, здійснювати за ним щоденний догляд та вирішувати його побутові питання.

ОСОБА_1 вказує, що є єдиною особою, яка має можливість та бажання взяти на себе обов`язки опікуна.

Згідно відомостей Відділу з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг Підгайцівської сільської ради №180/2.7/01.2026 від 28.01.2026, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (а.с.20).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17, від 04 липня 2018 року у справі № 496/4271/16-а (К/9901/29090/18) висновок органу опіки та піклування не містить ознак рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії - він не породжує прямих юридичних наслідків для сторін та безпосередньо не впливає на їх права й обов`язки, тобто є фактично джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і на відміну від рішень органу опіки та піклування має рекомендаційний характер. Разом з тим, таке подання має для суду лише рекомендаційний характер і підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами.

Суд встановив, що орган опіки та піклування не дослідив належним чином, чи дійсно ОСОБА_1 здійснює опіку над ОСОБА_3 , не з`ясував, не опитав та не надав суду належних доказів щодо неможливості інших близьких родичів ОСОБА_3 здійснювати опіку над ним.

Матеріали органу опіки та піклування не містять відомостей про те, чим саме займається ОСОБА_1 , де він працює, чи має дохід, чи здійснює догляд за ОСОБА_3 та забезпечує його побутові потреби.

Крім того, факт реєстрації та спільного проживання родини в одному будинку не доводить, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка може бути опікуном, оскільки довідка про прописку підтверджує лише спільний побут, тоді як інші члени сім`ї не усунулися від допомоги, а мати - ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що бере участь у догляді за своїм сином, що спростовує твердження заявника про одноосібне та виключне здійснення ним щоденної опіки за ОСОБА_3 та неможливість такого догляду іншими близькими родичами ОСОБА_3 .

Подання цього органу має лише рекомендаційний характер. Воно є тільки одним із доказів і оцінюється судом разом з іншими матеріалами справи.

У постанові від 28 травня 2025 року у справі №641/7190/23 (провадження № 61-16711св24) Верховний Суд зазначив, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність цього, уникаючи можливих зловживань, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 348/1679/24 (провадження № 61-3728св25).

Крім того, суд наголошує: коли опікуном недієздатного хоче стати чоловік призовного віку, орган опіки зобов`язаний детально перевірити реальну потребу в такому призначенні. В умовах воєнного стану та загальної мобілізації необхідно переконатися, що метою звернення не є ухилення від захисту Вітчизни, який є конституційним обов`язком громадян (ст. 65 Конституції України). Орган опіки мав оцінити зайнятість кандидата, його стосунки з підопічним та наявність інших родичів, але виніс передчасне рішення, яке ґрунтується лише на словах заявника.

Сам по собі призовний вік не забороняє людині бути опікуном. Проте суд має діяти виключно в якнайкращих інтересах недієздатного. Оскільки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є військовозобов`язаним, його можуть у будь-який момент призвати до лав Збройних Сил України. Це унеможливить безперервний та щоденний догляд, якого безстроково потребує ОСОБА_3 . Таке призначення може стати підставою для відстрочки від мобілізації, але в умовах війни суспільний інтерес захисту держави переважає над приватним бажанням заявника.

ОСОБА_1 є племінником недієздатного. Окрім ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 проживають рідні батьки та працездатна рідна сестра. Посилання заявника на їхню зайнятість або стан здоров`я не змінюють того факту, що покладання опіки на родича призовного віку не гарантує стабільного догляду за особою.

На підставі наведеного, оцінивши в судовому засіданні всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном відсутні, тому в цій вимозі слід відмовити.

Відповідно до ст. 65 Цивільного кодексу України, до призначення постійного опікуна ці обов`язки тимчасово покладаються на орган опіки та піклування. З огляду на це, виконання обов`язків опікуна щодо ОСОБА_3 необхідно тимчасово доручити органу опіки та піклування Підгайцівської сільської ради.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 36, 55, 59, 60,62, 63, 64 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Опікунська рада при виконавчому комітеті Підгайцівської сільської ради, особа, щодо якої вирішується питання: ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною – задовольнити частково.

Продовжити строк дії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2024 року у справі №161/19452/23 (провадження №2-о/161/16/24) про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – недієздатним на 2 (два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_3 - відмовити.

До призначення опікуна недієздатному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язки щодо здійснення опіки над ним тимчасово покласти на Орган опіки та піклування Підгайцівської сільської ради.

Роз`яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії рішення, визначеного рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складений 30.09.2026.

Суддя А.В. Олексюк

Присяжні А.М. Семенов

Н.О. Грабарчук