Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №679/568/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №679/568/26

Суддя: Вітюк І. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/568/26

Провадження № 33/820/600/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Бойка В.Ф. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Нетішинського міського суду від 29 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч.3 ст.30 КУпАП до призначеного ОСОБА_1 стягнення за цією постановою у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки приєднано невідбуту частину стягнення за постановою Вишгородського районного суду Київської області від 09 березня 2026 року та остаточно призначено ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки 8 (вісім) місяців 20 (двадцять) днів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 20 квітня 2026 року о 17:27 годин по вул. Енергетиків, 6, в м. Нетішині керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поблідніле обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. В порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху від проходження огляду у встановленому законом порядку у медичному закладі у м. Нетішині на визначення стану наркотичного сп`яніння відмовився.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив порушення передбачене, ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги аргументує тим, що рішення є незаконним та винесеним з порушенням вимог КУпАП, без належної оцінки доказів по справі.

Зазначає, що протокол не відповідає вимогам ч. 2 ст.130 КУпАП.

У протоколі відсутні відомості про адміністративну преюдицію, а також докази обізнаності особи про попереднє притягнення до відповідальності, що виключає суб`єктивну сторону правопорушення.

Звертає увагу на недопустимість доказів.

Єдиний доказ – відеозапис з бодікамери є переривчастим, містить розбіжності у часі та не відповідає вимогам Інструкції МВС №1026, у зв`язку з чим не може вважатися належним і допустимим доказом.

Через недопустимість відеозапису факт відмови не підтверджений належними доказами, зокрема показаннями двох свідків.

Вказує, що матеріали справи не підтверджують факту керування транспортним засобом у час, зазначений у протоколі. На момент висунення вимоги про огляд ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу.

Крім того, зазначає, що поліцейські не дотрималися порядку, визначеного ст.266 КУпАП, огляд на місці не проводився, законних підстав для направлення до медичного закладу не було, акт огляду не складався.

Також вказує, що ознаки наркотичного сп`яніння, передбачені Інструкцією, належним чином не встановлені та не підтверджені матеріалами справи.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши ОСОБА_1 та захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані в повній мірі.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився.

Посилання сторони захисту щодо невідповідності протоколу диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки кваліфікуюча ознака повторності підтверджується постановою Вишгородського районного суду від 09.03.2026 року, яка набрала законної сили 20.03.2026 року. Закон не ставить наявність складу правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП у залежність від обізнаності особи про набрання законної сили попередньою постановою.

Доводи сторони захисту про недопустимість відеозапису, є безпідставними, оскільки сам факт переривання відеозапису не свідчить про його недопустимість. Суд дослідив відеоматеріали у сукупності з іншими доказами та дійшов висновку, що вони достатньо відображають факт керування транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння та відмову від проходження огляду. Жодних доказів монтажу чи спотворення відео стороною захисту не надано.

Крім того, розбіжність між часом, зазначеним у протоколі, та часовими позначками відеозапису є технічною неточністю, яка не спростовує встановлених судом обставин. Така помилка не вплинула на можливість встановити подію правопорушення та особу правопорушника.

Не є порушенням відсутність двох свідків під час проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 оскільки огляд проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст.266 КУпАП).

Апеляційні доводи щодо відсутності статусу водія, є безпідставними, оскільки матеріали справи, зокрема відеозапис та постанова про притягнення до відповідальності за керування особою, позбавленою права керування, від 20 квітня 2026 року, підтверджують, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу. Той факт, що вимога про проходження огляду озвучена після припинення руху автомобіля, не змінює його статусу як водія.

Доводи про обов`язковість проведення огляду на місці на місці зупинки транспортного засобу є помилковими, в зв`язку з тим, що відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції у разі виявлення ознак наркотичного сп`яніння поліцейський направляє водія до найближчого закладу охорони здоров`я. Саме така процедура була застосована у даному випадку.

Крім того, суд обґрунтовано встановив, що зазначені у протоколі ознаки – звужені зіниці, які не реагують на світло, поблідніле обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці відповідають ознакам, визначеним пунктами 3, 4 розділу І Інструкції. Формулювання «поблідніле обличчя» є тотожним поняттю «неприродна блідість».

Також апеляційний суд не бере до уваги доводи щодо не ознайомлення з направленням на огляд, оскільки вказана обставина не спростовує факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua