Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №673/908/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 673/908/26

Провадження № 33/820/748/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Стадніка В.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

За постановою суду, 13.07.2026 року о 00 годин 21 хвилина в м. Деражні по вул. Лесі Українки, 21 водій ОСОБА_1 керував авто «Renault Trafic» на іноземній реєстрації н.з 313bdy, з ознакою алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Стаднік В.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначає, що суд першої інстанції не забезпечив повного та всебічного дослідження обставин справи, не надав належної оцінки всім наявним доказам, у тому числі тим, що свідчать на користь ОСОБА_1 , чим не дотримався вимог статей 245, 252 та 280 КУпАП.

Вказує на безпідставність зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та порушення процедури огляду на стан сп`яніння військовослужбовця. Відповідно до ч.3 ст.266-1 КУпАП огляд військовослужбовця має проводитися уповноваженою посадовою особою ВСП. Така особа до огляду залучена не була.

Звертає увагу на відсутність належних ознак сп`яніння. На відео не зафіксовано ознак, передбачених Інструкцією, крім твердження поліцейського про запах алкоголю з порожнини рота.

Стверджує про відсутність належно зафіксованої відмови від огляду на стан сп`яніння та порушення процедури відсторонення від керування транспортним засобом. Крім того ОСОБА_1 не надали направлення та не дотрималися встановленої ст.266 КУпАП процедури направлення на огляд у заклад охорони здоров`я. ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, де довідкою №910 від 13.07.2026 року встановлено, що він був тверезим.

Зазначає, що на ОСОБА_1 було складено два адміністративні матеріали, однак із відеозапису неможливо чітко встановити, щодо якого саме правопорушення поліцейський повідомляв про складання протоколу. Оскільки поліцейський не конкретизував, за яке саме правопорушення складається протокол, водій був позбавлений можливості належним чином розуміти суть пред`явлених йому претензій та реалізувати право на захист.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши захисника ОСОБА_2 на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, або в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився та самовільно поїхав з місця зупинки.

Доводи захисту про порушення працівниками поліції вимог Інструкції, яке полягає у незаконній зупинці транспортного засобу, що потягло безпідставне проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія, не приймаються судом до уваги в силу наступного.

Апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин (постанови у справах № 688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23).

Предметом розгляду апеляційного суду у даній справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

Саме встановлення порушень під час проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є наслідком визнання його недійсним.

Сторона захисту у поданій апеляційній скарзі не пояснила, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому, сторона захисту не була позбавлена можливості в установленому законом порядку, зокрема в адміністративному, оскаржити дії працівника поліції на предмет незаконної зупинки транспортного засобу та надати суду докази, які б підтвердили протиправність таких дій, чого не зробила.

В свою чергу апеляційний суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених стороною захисту обставин чи впливати на сторону захисту при виборі моделі захисту.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника і про необхідність застосування до ОСОБА_1 , як військовослужбовця, особливого порядку огляду на стан сп`яніння. Оскільки, як вбачається з відеозапису, наявного в матеріалах справи, про виконання будь-яких обов`язків військової служби ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомляв, будь-яких доказів про те, що він виконував 13 липня 2026 року свої службові обов`язки за відповідним завданням, як військовослужбовець, у матеріалах справи немає, вказані обставини не підтверджені жодними доказами.

Встановлення наявності у водія ознак алкогольного сп`яніння належить до дискреційних повноважень працівників поліції, що здійснюються на підставі безпосереднього спостереження за поведінкою особи.

Не може бути підставою для закриття провадження у даній справі та обставина, що водія ОСОБА_1 не відсторонено від керування транспортним засобом.

ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності не за фактом перебування у стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, не відсторонення водія від керування транспортним засобом не є підставою для звільнення цієї особи від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Слід також наголосити, що відсторонення водія від керування транспортним засобом не є складовою частиною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не може впливати на склад адміністративного правопорушення за відмову водія від огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд не погоджується із твердженням захисника, що відсутність направлення водія в медичну установу для проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння є порушенням оформлення матеріалів провадження. Цей суд неодноразово зазначав, що такий процесуальний документ оформляється виключно якщо водій надає згоду на проходження огляду в медичній установі або ж не погоджується із результатами такого огляду на місці події, чого у даному провадженні встановлено не було.

Стосовно аргументів захисника проте, що в подальшому ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд, за результатами якого він визнаний тверезим, апеляційний суд до уваги не приймає, адже ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, а не перебування у такому стані.

Вирішальним (ключовим) у даному провадженні є факт відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку, що саме по собі утворює склад адміністративного правопорушення та виключає правове значення наведених стороною захисту доводів щодо порядку проведення такого огляду.

Доводи про незрозумілість суті правопорушення у зв`язку зі складанням двох адміністративних матеріалів також є необґрунтованими, оскільки протокол серії ЕПР1 №717955 чітко містить кваліфікацію за ч.1 ст.130 КУпАП, а відеозапис підтверджує, що водієві запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння та роз`яснено його права.

Таким чином, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк