Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №676/2726/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/2726/26

Провадження № 33/820/772/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Мєлєкєсцева О.І. на постанову судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

За постановою судді, ОСОБА_1 29 березня 2026 року об 11 год 15 хв на 291 км + 300 м автодороги Н-03 Житомир-Чернівці в порушення вимог підпункту «а» пункту 2.9 ПДР, відповідно до якого – «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», керував транспортним засобом – автомобілем марки «VOLKSWAGEN», моделі «JETTA», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі захисник Мєлєкєсцев О.І. просив скасувати постанову судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 04 вересня 2026 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Уважав, що рішення суду першої інстанції є передчасним та необґрунтованим.

Окрім того, посилався на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, а вказані обставини були встановлені працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу.

Указував, що в момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 останній прямував з місця несення військової служби у відпустку.

Разом з тим, наголошував на тому, що судом першої інстанції не було враховано приписи ч.4 ст.24 Закону України № 2232-ХІІ, де встановлено те, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Тобто, на його думку, щодо військовослужбовців під час виконання службових обов`язків діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст.266-1 КУпАП.

На переконання захисника, встановлений законом (ст.266-1 КУпАП) порядок огляду на стан сп`яніння дотриманий не був, тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 є недійсною, а її результати є недопустимими, бо отримані всупереч умов і порядку, встановленим законом.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке.

Апеляційний суд надав ОСОБА_1 та його захиснику Мєлєкєсцеву О.І. можливість брати участь у розгляді справи, завчасно і належним чином сповістив їх про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Мєлєкєсцев О.І. не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу Хмельницького апеляційного суду не надходило.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд уважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тим більше, ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, нез`явлення до суду ОСОБА_1 та його захисника Мєлєкєсцева О.І. не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Указаних вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення повною мірою дотримався.

Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:

-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626965 від 29 березня 2026 року, яким зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема те, що він 29 березня 2026 року о 11 год 15 хв на 291 км + 300 м автодороги Н-03 Житомир-Чернівці керував транспортним засобом – автомобілем марки «VOLKSWAGEN», моделі «JETTA», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9. ПДР;

-відомостями з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, результат огляду позитивний – 0,78 ‰;

-результатом тестування на алкоголь приладу «Drager Alkotest 7510» тест № 968 від 29 березня 2026 року, яким установлено, що у зв`язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння останній пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alkotest 7510», з результатом 0,78 ‰;

-відомостями з направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 березня 2026 року до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня», від якого водій ОСОБА_1 відмовився;

-відомостями з рапорту поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області департаменту патрульної поліції О.Шамрея від 29 березня 2026 року щодо обставин вчинення водієм ОСОБА_1 , правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;

-відеозаписом з місця події.

Із наданого відеозапису вбачається факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», моделі «JETTA», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , процедуру проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального засобу – алкотестера «Dragar Alcotest 7510 ARMF-0328», на моніторі якого висвітлився результат 0,78 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я.

Крім того, з відеозаписів убачається, що на запитання працівників поліції щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 повідомив, що напередодні їх вживав.

ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, погодився з позитивним результатом такого огляду, а саме в тому, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння та не заперечував факт керування ним транспортним засобом

Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про те, що процедуру огляду стану алкогольного сп`яніння було проведено з порушеннями законодавства, є безпідставними.

У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Не заслуговує на увагу посилання захисника на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та підлягав огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до вимог ст.266-1 КУпАП.

Так, керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується відеозаписом з місця події, де ОСОБА_1 сам чітко пояснює працівнику поліції про те, що саме він керував транспортним засобом та обставини вживання ним алкогольних напоїв.

Згідно з положеннями ст.130 КУпАП особи, які керують транспортними засобами у стані сп`яніння або відмовляються від проходження огляду, підлягають адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Приписами ч.3 ст.266-1 КУпАП передбачено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Статтею 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп`яніння в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння у місцях, пов`язаних з несенням військової служби.

При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, проводиться на підставі ст.266 КУпАП незалежно від його статусу та місця роботи, бо суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є саме водій.

Факт перебування ОСОБА_1 у статусі військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.

Слід урахувати також той факт, що відповідно до відпускного квитка від 24 березня 2026 року головний сержант ОСОБА_1 був звільнений у щорічну основну відпустку з 29 березня 2026 року по 14 квітня 2026 року.

Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб`єкт правопорушення, є саме водієм, а тому огляд на стан сп`яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст.266 КУпАП та відповідно протокол складено саме за ст.130 КУпАП на водія, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які би стали підставою для скасування постанови судді суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.

Усі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Тому доводи про формальний підхід до розгляду справи є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

З огляду на викладене, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість та законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП.

Порушень указаних вимог законодавства, які би ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не встановлено.

Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції, не знайдено.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Обставин, які би виключали провадження у справі відповідно до ст.247 КУпАП, на що є посилання у апеляційній скарзі, немає.

Підстави скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Мєлєкєсцева О.І. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Матущак М.С.