Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи позовного провадження
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №686/24236/26
Суддя: Гринчук Р. С.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/24236/26
Провадження № 22-ц/820/2285/26
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Сурник І.О.,
з участю заявника,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2026 року, суддя Хараджа Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо зміни прізвища дитини,
встановив:
У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – ДРАЦС), в якому просила змінити прізвище її малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до актового запису про народження №1039 від 06 липня 2024 року та видати нове свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_5 .
Позов обґрунтовано тим, що на час народження дитини позивач формально перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , у зв`язку з чим дитині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». Відомості про батька дитини внесені до актового запису відповідно до частини першої статті 135 СК України, за вказівкою матері. Після розірвання шлюбу рішенням суду від 30 квітня 2026 року у справі №686/8524/26 позивач відновила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, а різні прізвища матері й дитини спричиняють соціальні, правові та побутові труднощі.
На звернення ОСОБА_1 відповідач листом від 28 липня 2026 року №2417-94 повідомив про відсутність правових підстав для зміни прізвища дитини, пославшись, зокрема, на перебування позивача у зареєстрованому шлюбі на час народження дитини.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, а спір щодо правомірності його відмови та зобов`язання змінити прізвище дитини належить до адміністративної юрисдикції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження.
На обґрунтування скарги зазначила, що суд помилково визначив юрисдикцію лише за участю у справі органу ДРАЦС і не врахував суті спору, який стосується реалізації сімейних прав позивача та найкращих інтересів малолітньої дитини. Кінцевою метою позову є зміна прізвища дитини відповідно до статей 147, 148 СК України, а внесення змін до актового запису має похідний характер.
Вимоги до органу ДРАЦС пов`язані з установленням обставин, необхідних для реалізації особистих немайнових або сімейних прав, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
В той же час, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 серпня 2026 року у справі №560/16109/26 їй відмовлено у відкритті адміністративного провадження з мотивів належності спору до цивільної юрисдикції.
В судовому засіданні заявник підтримала доводи апеляційної скарги.
Заслухавши учасника справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність установлених судом обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Встановлено, що в серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила змінити прізвище її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до актового запису про народження №1039 від 06 липня 2024 року та видати нове свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_5 .
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції або надає адміністративні послуги, а спір виник у зв`язку з виконанням чи невиконанням таких функцій або наданням чи ненаданням таких послуг.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, а також пряма вказівка закону. Саме по собі залучення до участі у справі суб`єкта владних повноважень не надає спору публічно-правового характеру, якщо вимога до такого суб`єкта є способом захисту приватного права.
Відповідно до частини першої статті 148 СК України у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище такої дитини може бути змінено за згодою обох батьків. За змістом частини п`ятої цієї статті у разі заперечення одного з батьків спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом, при цьому беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини та інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Для визначення юрисдикції у спорах щодо внесення змін до актових записів цивільного стану необхідно з`ясувати суть права або інтересу, за захистом якого звернулася особа. Якщо об`єктом судової перевірки є не лише дотримання органом ДРАЦС процедури розгляду заяви, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують юридичні факти, необхідні для реалізації особистих немайнових прав, спір належить до цивільної юрисдикції.
Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №425/2737/17 та від 23 січня 2019 року у справі №807/45/17, за якими адміністративний суд у спорах щодо відмови органу ДРАЦС перевіряє публічно-правові аспекти рішення, але не уповноважений встановлювати юридичні факти, які є підставою для зміни актового запису; за необхідності встановлення таких обставин спір вирішується за правилами цивільного судочинства.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 фактично просила змінити прізвище малолітньої дитини та як наслідок зобов`язати орган ДРАЦС відобразити результат вирішення цього питання в актовому записі й видати нове свідоцтво.
Таким чином, позивач просила суд безпосередньо вирішити питання про зміну прізвища дитини, посилаючись на особливості визначення її походження та відсутність спору між батьками.
За таких обставин слід дійти висновку про те, що спір із органом ДРАЦС виник не у зв`язку з оскарженням виключно владної функції відповідача, а з приводу реалізації особистого немайнового права дитини, що виключає розгляд такої справи в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів також враховує, що після постановлення оскаржуваної ухвали Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 24 серпня 2026 року у справі №560/16109/26 відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження, оскільки визнав спір таким, що підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2017 року у справі «Шестопалова проти України» зазначено, що юрисдикційні відмови національних судів, які унеможливлюють розгляд вимог заявника по суті, порушують саме право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув та постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2026 року скасувати, справу направити до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.
Судді: Р.С. Гринчук
І.В. П`єнта
О.І. Талалай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua