Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №606/38/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/38/26Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.

Провадження № 22-ц/817/996/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, цивільну справу № 606/38/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс” на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2026 року, ухваленого суддею Малярчуком В.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

у січні 2026 року ТзОВ “ФК “Еліт Фінанс” звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 56616,15 грн,сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказало, що 22.11.2016 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якої банк прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-банк», тим самим відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив її акцептування та приєднався до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування, що діяла на час його підписання.

Відповідно до умов угоди Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит на особисті потреби, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку у розмірі 200000 грн, фіксована процентна ставка за користування кредитною лінією у розмірі 39,99 % річних, зі сплатою обов`язкового мінімального платежу у розмірі 7 % від суми загальної заборгованості, але не менше 50 грн.

АТ «Альфа-Банк» виконав умови кредитного договору та надав відповідачу грошові кошти, шляхом встановлення кредитного ліміту, в свою чергу позичальник не виконав умови договору, внаслідок чого станом на 20.09.2021 виникла заборгованість в сумі 56616,15 грн.

20.09.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором відповідача. Таким чином ТОВ ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 22.11.2016, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2026 року у задоволенні позовної заяви ТзОВ “ФК “Еліт Фінанс” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ТзОВ “ФК “Еліт Фінанс” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2026 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначив, що заборгованість відповідача підтверджується у сукупності умовами кредитного договору, виписками по рахунку та розрахунком заборгованості, який зроблено на підставі даних документів. Таким чином, надані виписки по рахунку є доказами видачі кредиту первісним кредитором на виконання своїх зобов`язань перед відповідачем. Проте, суд першої інстанції не надав належної оцінки даним доказам у сукупності.

20.09.2021 року між АТ “Альфа Банк” та ТзОВ “ФК “Еліт Фінанс” укладено договір факторингу. На виконання умов договору факторингу АТ “Альфа Банк” було вчинено конклюдентні дії у вигляді передачі матеріалів кредитної справи відповідача (кредитний договір, виписки по рахунками, паспорт споживчого кредиту), що беззаперечно свідчить про повне виконання сторонами умов даного договору, та, як наслідок, підтверджує факт набуття позивачем права вимоги за кредитним договором до відповідача. Є очевидним той факт, що за умови не набуття права вимоги позивачем до відповідача та невиконання сторонами договору факторингу своїх зобов`язань, АТ “Альфа Банк” ніколи не було би передано вищевказані документи кредитної справи відповідача позивачу.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Качур С.В. подав відзив на апеляційну скаргу ТзОВ “ФК “Еліт Фінанс”, у якому зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що права вимоги до відповідача були відступлені саме за офертою на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум», адже згідно наявних у справі виписок з додатку до договорів факторингу АТ «Альфа Банк» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за конкретним кредитним договором з певним номером №CCNG-630478141 від 23.11.2016 року.

Цей номер, назва та дата не міститься в оферті на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, а самого кредитного договору №CCNG-630478141 від 23.11.2016 року, який укладений між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем до матеріалів справи не подано.

Наявні в матеріалах справи копії документів, зокрема виписка по рахунку договір № 630478141 з 23.11.2016 по 08.04.2024; акцепт банку зазначеної оферти від 22.11.2016 року, свідчать про існування між первісним кредитором та відповідачем правовідносин за договором кредиту від 22.11.2016 року.

Проте, згідно даних копії договору факторингу між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги за іншим кредитним договором за № CCNG-630478141 від 23.11.2016 року, ніж той, що підтверджується матеріалами справи.

За такого, надані позивачем докази можуть свідчити про наявність певних кредитних правовідносин між відповідачем і банком, однак не підтверджують існування саме того зобов`язання, право вимоги за яким заявлено позивачем.

Позивач не довів набуття статусу належного кредитора у спірних правовідносинах.

Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 22.11.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 39,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до акцепту пропозиції, оферта на укладення угоди на обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії та Акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії складають єдиний документ - угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Угода про обслуговування кредитної лінії та відкриття відновлювальної кредитної лінії вважається укладеною з моменту підписання банком цього акцепту та відкриття відновлювальної кредитної лінії та надання суми кредиту, що вказана в цьому акцепті пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Як вбачається з оферти на укладання угоди та акцепту пропозиції на укладання угоди, своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування. Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

До позовної заяви долучені копії наступних документів: довідку про умови кредитування з використанням картки « ОСОБА_2 » (а.с. 6); копію оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії від 22.11.2016 (а.с. 5); копію акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії від 22.11.2016 (зворот а.с. 5); виписку по рахунку з кредитною картою World Debit Mastercard за період з 23.11.2016 року по 08.04.2024 рік (а.с. 15-26).

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору у позичальника виникла заборгованість, яка згідно розрахунку станом на 20.09.2021 року становила 56616,15 грн (а.с. 27).

20.09.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу № 3, згідно з п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «боржники» або «боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до договору.

Згідно з п. 2.3 договору факторингу № 3 від 20.09.2021 AT «Альфа-Банк» та TOB «Еліт Фінанс» погодили, що право вимоги вважається відступленим фактору з дат оплати фактором ціни прав Вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору додатково підготувати і передати фактору в електронній формі, електронною поштою або кур`єрською доставкою на електронному носієві (флеш карта, компакт-диск та інші оптичні носії інформації) Реєстр Боржників за формою, встановленою в додатку №1-2 до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 зазначеного договору факторингу фактор зобов`язаний передати в розпорядження клієнтові грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 12844800 грн, шляхом перерахування на рахунок Клієнта № НОМЕР_1 відкритого в АТ «Альфа-Банк», в дату підписання договору (а.с. 8-12).

З копії акту приймання-передачі реєстру боржників від 20.09.2021 року до договору факторингу № 3 вбачається, що у відповідності та на виконання договору факторингу № 3 від 20.09.2021 року клієнт передав, а фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку №1-1 до договору, а також реєстр боржників клієнта на компакт-диску, складений за формою згідно із Додатком №1-2 до договору (а.с. 13).

Згідно копії платіжного доручення № 559 від 20.09.2021 року ТОВ «Еліт Фінанс» сплачено АТ «Альфа-Банк» 12844800 грн (призначення платежу: за право вимоги згідно договору факторингу №3 від 20.09.2021 року) (зворот а.с. 13).

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №3 від 20.09.2021 року вбачається, що АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Еліт Фінанс» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором CCNG-630478141 від 20.09.2021 року (а.с.14).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується укладення договору факторингу між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», факт оплати ціни договору та підписання акту приймання-передачі реєстру боржників. Крім цього, матеріали справи містять витяг з реєстру, підписані АТ «Альфа-Банк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», в яких зазначено відповідача та кредитний договір №CCNG-630478141 від 23.11.2016 року. Зазначені докази у своїй сукупності є належними та допустимими і дають можливість ідентифікувати перехід права вимоги саме за договором №CCNG- 630478141 від 23.11.2016 року.

Однак, в той же час, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що права вимоги до відповідача ОСОБА_1 були відступлені саме за офертою на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум», адже згідно наявних у справі виписок з додатку до договорів факторингу АТ «Альфа Банк» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за конкретним кредитним договором з певним номером №CCNG-630478141 від 23.11.2016 року.

Позивач не довів набуття статусу належного кредитора у спірних правовідносинах.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 2 ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що за приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина 1статті 519 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 22.11.2016 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 39,99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

До позовної заяви долучені копії наступних документів: довідку про умови кредитування з використанням картки «Максимум»; копію оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії від 22.11.2016; копію акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії від 22.11.2016; виписку по рахунку з кредитною картою World Debit Mastercard за період з 23.11.2016 року по 08.04.2024 рік.

20.09.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено договір факторингу № 3, згідно з п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «боржники» або «боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до договору.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 3 від 20.09.2021 року вбачається, що АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Еліт Фінанс» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором CCNG-630478141 від 23.11.2016 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що права вимоги до відповідача були відступлені саме за офертою на укладання угоди про обслуговування Кредитної карти та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 22.11.2016, адже згідно виписки з додатку до договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року АТ "Альфа Банк" відступило ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" право вимоги до ОСОБА_1 за конкретним кредитним договором з певним номером № CCNG-501161464 від 23.11.2016.

Колегія суддів звертає увагу на те, що цей номер та назва не міститься в оферті на укладання угоди про надання кредиту, обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, а самого кредитного договору № CCNG-630478141 від 23.11.2016, який укладений між АТ "Альфа-банк" та ОСОБА_1 до матеріалів справи не подано.

Наявні в матеріалах справи копії документів, зокрема виписки по рахунку; оферти ОСОБА_1 на укладення Угоди про надання кредиту, обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 22.11.2016 та акцепт Банку зазначеної оферти від 22.11.2016, розрахунок заборгованості свідчать про існування між первісним кредитором та відповідачем правовідносин за договором кредиту від 22.11.2016.

Проте, згідно даних копії договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року та виписки з додатку до цього договору до позивача перейшло право вимоги за іншим кредитним договором № CCNG-630478141 від 23.11.2016 (а.с.14) , ніж той, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, надані позивачем докази можуть свідчити про наявність певних кредитних правовідносин між відповідачем і банком, однак не підтверджують існування саме того зобов`язання, право вимоги за яким заявлено позивачем.

Позивач не довів набуття статусу належного кредитора у спірних правовідносинах.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ТзОВ “Фінансова компанія “Еліт Фінанс”, слід залишити без задоволення, а рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2026 року — залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишається без змін, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Еліт Фінанс” залишити без задоволення.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 09 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: М.В. Хома

О.З. Костів