Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №944/1546/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 944/1546/26 Головуючий у 1 інстанції: Матвіїв І.М.

Провадження № 33/811/1581/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 18 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень 00 копійок.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, щоОСОБА_1 , 22 лютого 2026 року близько 09 год 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дії психологічного характеру за ознакою статі щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що виражалися у публічному приниженні її честі та гідності, зокрема шляхом відео зйомки без її згоди під час перебування у квартирі та подальшого розміщення відеозапису в соціальній мережі, супроводжуючи відео образливими та принизливими висловлюваннями, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-6 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувану постанову він вважає незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Наголошує, що зазначена в протоколі інформація не відповідає дійсності та не підтверджена допустимими доказами.

Повідомляє, що жодного конфлікту з колишньою дружиною ОСОБА_2 він не вчиняв, фізичною розправою їй не погрожував, нецензурними словами її не ображав, жодних відео в соціальних мережах не розміщував.

Зазначає, що ОСОБА_2 , 22 лютого 2026 року прийшла до нього сама, вчинила з ним словесний конфлікт з приводу проживання в квартирі.

Наголошує, що подія мала місце 22 лютого 2026 року, а протокол про адміністративне правопорушення складено 18 березня 2026 року, з порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП.

Зазначає, що в його діях не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме вчинення насильства за ознакою статі.

У матеріалах справи відсутні докази, що в результаті його дій було завдано шкоду потерпілій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення потерпілої на заперечення аргументів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов`язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, внаслідок чого була завдана шкода фізичному (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоров`ю потерпілого.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-6 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №454185 від 18 березня 2026 року (а.с. 2), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 22 лютого 2026 року близько 09 год 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив дії психологічного характеру за ознакою статі щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що виражалися у публічному приниженні її честі та гідності, зокрема шляхом відео зйомки без її згоди під час перебування у квартирі та подальшого розміщення відеозапису в соціальній мережі, супроводжуючи відео образливими та принизливими висловлюваннями, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої;

- заявою ОСОБА_2 від 27 лютого 2026 року (а.с. 3), відповідно до якої 25 лютого 2026 року їй стало відомо, що її колишній чоловік ОСОБА_1 поширив без її дозволу в соціальній мережі «Tik Tok» відео, яке було знято без її згоди, на якому вона зображена в «нічній сорочці», також зазначає, що у відеозаписі зафіксовано як він ображає та принижує її;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 6), з яких вбачається, що 22 лютого 2026 оку вона почула телефонну розмову колишнього чоловіка з невідомою жінкою, в якій вони обговорювали відео, які він розмістив в інтернеті, після чого вона зателефонувала доньці, щоб вона перевірила, чи ОСОБА_1 розміщував в інтернеті відео з її участю, після чого дочка їй повідомила, що відео розміщені в соціальні мережі «Tik Tok».

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 12 березня 2026 року (а.с. 7), з яких вбачається, що на прохання своєї матері ОСОБА_2 вона перевірила у соціальній мережі наявність відеозаписів за участю її матері, які могли бути розміщені її батьком ОСОБА_1 . За результатами перевірки ОСОБА_3 встановила, що відповідні відеозаписи за участю ОСОБА_2 були розміщені у соціальній мережі «TikTok», про що повідомила свою матір.

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 березня 2026 року (а.с. 8), в яких він зазначав, що 22 лютого 2026 року здійснив відеозйомку колишньої дружини ОСОБА_2 , без її дозволу, висловлювався в її сторону зафіксованими на відео словами, а відео розмістив в соціальні мережі «TikTok».

- відеозаписами, долученими до матеріалів судової справи, на якому зафіксовано, що відео, яке було знято ОСОБА_1 за участі ОСОБА_2 , розміщено в соціальні мережі «TikTok».

Твердження апелянта, що зазначена в протоколі інформація не відповідає дійсності та не підтверджена допустимими доказами, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі спростовуються доказами долученими до матеріалів справи, які досліджені судом апеляційної інстанції та описані вище за текстом.

Аргументи апелянта, що жодного конфлікту з колишньою дружиною ОСОБА_2 він не вчиняв, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 березня 2026 року (а.с. 8), в яких він зазначав, що 22 лютого 2026 року в нього з колишньою дружиною виник конфлікт, під час якого він знімав її на відео.

Аргументи апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, апеляційний суд розцінює критично.

Частиною 2 ст. 254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Апеляційним судом встановлено, що 18 березня 2026 року ОСОБА_1 надав пояснення (а.с. 8), щодо обставин події, яка мала місця 22 лютого 2026 року, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №454185 від 18 березня 2026 року (а.с. 2), у встановлений законом строк, після виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Усі інші доводи апеляційної скарги сторони захисту судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-6 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 173-6 КУпАП, з урахуванням даних про особу, тривалості конфлікту, й інших обставин справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Яворівського районного суду Львівської області від 18 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.173-6 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.