Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №449/1114/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 449/1114/26 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.

Провадження № 33/811/1555/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Савки Тараса Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 4 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02 липня 2026 року, вчинив психологічне насильство в сім`ї, а саме: голосно кричав та виражався нецензурними словами до своєї дружини ОСОБА_2 , вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП України.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Савка Т.В., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову, у зв`язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, провадження у справі закрити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не повно з`ясовано обставини справи, не надано оцінки доказам.

Наголошує, що судом першої інстанції не встановлено, у чому саме полягали конкретні дії ОСОБА_1 , не конкретизовано змісту висловлених образ, не встановлено обставин та характеру психологічного тиску.

Звертає увагу, що з пояснень потерпілої не вбачається фактичних даних на підтвердження зазначених в фабулі протоколу обставин. Вона не зазначала у своїх поясненнях, що ОСОБА_1 висловлювався на її адресу нецензурними словами, погрожував чи ображав її , вчиняв будь-які дії які могли б свідчити про заподіяння їй психологічної шкоди.

Окрім того, зазначає, що працівниками поліції не встановлено, яка саме шкода була завдана потерпілій ОСОБА_2 , які наслідки настали та в чому вони проявилися, зазначені у протоколі обставини не узгоджуються з поясненнями потерпілої ОСОБА_2

24 вересня 2026 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшла заява адвоката Савки Т.В. про розгляд справи у його відсутності та відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

25 вересня 2026 року в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Савка Т.В., потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки не повідомили.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання адвоката Савки Т.В. про розгляд справи у відсутності сторони захисту, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та адвоката Савки Т.В. , потерпілої ОСОБА_2 .

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Частиною 7 ст. 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання, чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 14 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №212166 від 22 липня 2026 року (а.с. 3), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 2 липня 2026 року близько 16 год. у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яке виразилося у психологічному тиску, образах, підвищував голос, чим завдав шкоду її психологічному здоров`ю;

- заявою ОСОБА_2 від 2 липня 2026 року (а.с. 3), відповідно до якої вона просить прийняти міри до ОСОБА_1 , який приїхав до будинку її батьків та агресивно кричав, щоб вона вийшла з дому;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 2 липня 2026 року (а.с. 5), з яких вбачається, що 2 липня 2026 року її чоловік ОСОБА_1 приїхав за адресою АДРЕСА_1 , та хотів з нею поспілкуватися, підвищив голос, у зв`язку з чим вона викликала поліцію;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22 липня 2026 року (а.с. 6) в яких він зазначав, що він приїхав у АДРЕСА_1 де проживає його дружина ОСОБА_2 , з метою залагодження конфлікту, який виник напередодні, проте дружина не мала наміру з ним спілкуватися, деякий час він перебував на території господарства, після чого поїхав за місцем проживання.

Доводи апелянта, що працівниками поліції не встановлено, яку саме шкоду було завдано потерпілій ОСОБА_2 та які наслідки настали, апеляційний суд розцінює критично, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №212166 від 22 липня 2026 року (а.с.3) чітко зазначено, що внаслідок вчинених дій було завдано шкоду психологічному здоров`ю потерпілої, при цьому наведені у протоколі обставини узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема з поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .

Усі інші доводи апеляційної скарги сторони захисту судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням даних про особу, тривалості конфлікту, й інших обставин справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Савки Т.В., є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 4 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.173-2 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Савки Тараса Володимировича – без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.