Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №450/1994/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/1994/26 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.

Провадження № 33/811/1522/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Федака Ростислава Романовича на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 липня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 13 квітня 2026 року близько 11 год. 30 хв. в с. Горбачі Львівського району по вул. Центральній, керував транспортним засобом (мотоциклом) марки «SPARK 200R» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме :запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» та у медичному закладі відмовився згідно чинного законодавства. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Федак Р.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що зазначені у протоколі обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки такі зібрані в неналежний та недопустимий спосіб.

Наголошує, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», ст. 266 КУпАП та «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. що знижують увагу та швидкість реакції» затверджену наказом МОЗ та МВС № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Зазначає, що працівниками поліції не зафіксовано факту руху транспортного засобу, не складено жодних документів на місці події, не роз`яснено ОСОБА_1 його прав та обов`язків, окрім того наголошує, що в ОСОБА_1 відсутні ознаки сп`яніння, він поводив себе скуто, виконував розпорядження працівників поліції.

Звертає увагу, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, є фрагментарним.

Повідомляє, що працівники поліції спровокували водія на відмову від проходження огляду.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом не повно з`ясовано фактичні обставини справи.

У судове засідання апеляційного суду призначене на 11 вересня 2026 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Федак Р.Р. не прибули, адвокат Федак Р.Р. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі.

17 вересня 2026 року адвокат Федка Р.Р. подав заяву про відкладення розгляду справи призначеної на 18 вересня 2026 року, у зв`язку з сімейними обставинами.

У судове засідання апеляційного суду призначене на 21 вересня 2026 року ОСОБА_1 та його адвокат Федак Р.Р,. будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не прибули, адвокат Федака Р.Р. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, при цьому не долучив жодних даних на підтвердження зазначеної інформації.

Також, у судове засідання апеляційного суду призначено на 25 вересня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Федак Р.Р, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подали.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та адвоката Федака Р.Р.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №639583 від 13 квітня 2026 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 , 13 квітня 2026 року близько 11 год. 30 хв. в с. Горбачі Львівського району по вул. Центральній керував транспортним засобом (мотоциклом) марки «SPARK 200R» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме :запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» та у медичному закладі відмовився згідно чинного законодавства;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різки запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), у зв`язку із чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від якого він відмовився;

- інформацією з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), згідно із яким у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різки запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, від проходження огляду в медичному закладі він відмовився;

- рапортом старшого сержанта поліції О. Звіра (а.с. 7), з якої вбачається, що працівниками поліції зупинено мотоцикл марки «SPARK 200R», під керуванням ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», під час опитування у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого він відмовився;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який було досліджено судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано, опитування водія ОСОБА_1 під час якого він зазначав, що приїхав до магазину. Також, працівниками поліції повідомлено водію про причину зупинки (керував мотоциклом без мотошолому) та відеофіксацію, роз`яснено права та обов`язки, виявлено в нього ознаки алкогольного сп`яніння (різки запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння кінцівок рук), у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, роз`яснено наслідки відмови, після чого водій відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння та отримання адміністративних матеріалів.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735., наказом КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» №172 від 12 грудня 2022 року «Про порядок проведення медичних оглядів для визначення у водія транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Пунктом 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Пунктом 3 розділу I Інструкції, встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 5 розділу II Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, жодного упередженого ставлення у працівників поліції до ОСОБА_1 не було, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Твердження апелянта, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», спростовуються рапортом старшого сержанта поліції О. Звіра (а.с. 7) та відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що працівник поліції повідомив водію ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу.

Аргументи апелянта, що зазначені у протоколі обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки такі зібрані в неналежний та недопустимий спосіб, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Доводи апелянта, що працівники поліції спровокували водія на відмову від проходження огляду, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що патрульні виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, роз`яснили наслідки відмови від проходження огляду, після чого він відмовився від огляду.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки такі спростовуються вимогами ст. 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що доводи апелянта є неспроможними та такими, що не впливають на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , оскільки на відео в повному обсязі зафіксовано процес спілкування поліцейських при виконанні ними службових обов`язків із водієм, з фіксацією обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №639583 від 13 квітня 2026 року (а.с. 1), а саме опитування водія та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Твердження апелянта, що працівники поліції не роз`яснили водію прав та обов`язків, не склали жодних документів на місці події, спростовуються рапортом старшого сержанта поліції О. Звіра (а.с. 7) та відеозаписом, долученим до матеріалів справи, які описані вище за текстом.

Покликання апелянта на те, що працівниками поліції не зафіксовано факту руху транспортного засобу, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спростовуються рапортом старшого сержанта поліції О. Звіра (а.с. 7) та відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому водій повідомляв, що приїхав до магазину та не заперечував, що виконував функції водія транспортного засобу марки «SPARK 200R».

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Федака Р.Р., є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 липня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Федака Ростислава Романовича - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.