Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №442/8550/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/8550/25 Головуючий у 1 інстанції: Курус Р.І.

Провадження № 22-ц/811/1031/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Гаврилюк Я.Ю.

з участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представника відповідача Лучківа А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року в складі судді Курус Р.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької дитячої музичної школи №2 імені Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

У листопаді 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Дрогобицької дитячої музичної школи №2 імені Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимоги обґрунтовує тим, що вона з вересня 1982 року працювала в Дрогобицькій дитячій музичній школі №2 ім. Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області на посаді викладача мистецької школи, а наказом від 10.10.2025 року N?57 к-тр звільнена з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Зазначає, що наказом №50 к-тр від 15.09.2025 року їй була оголошена догана за порушення п.3.1. посадової інструкції викладача, а саме ненадання розкладу уроків (тимчасового та постійного) до 13.09.2025, відповідно до рішення педагогічної ради від 28.08.2025. 3 даним наказом вона ознайомлена не була, копію наказу не отримувала, їй не запропоновано надати пояснення щодо причин ненадання розкладу уроків, а про існування дисциплінарного стягнення у вигляді догани вона дізналась зі змісту наказу про звільнення від 10.10.2025 №57 к-тр, що позбавило її права оскаржити цей наказ.

Підставами для притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади зазначено відсутність журналу індивідуальних уроків викладача (порушено п.3.1. посадової інструкції викладача); відсутність викладача на роботі 06.06.2025 року; відсутність на зборах трудового колективу 23.09.2025 року (порушено п.6 р.IV та п.3 р.IX Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Дрогобицької ДМШ ім.Р.Сороки).

Вважає, що наведені в наказі про звільнення від 10.10.2025 №57 к-тр підстави звільнення її з роботи є необґрунтованими, оскільки станом на 01 вересня 2025 року журнал індивідуальних уроків викладача керівництвом Дрогобицької ДМШ №2 ім. Р. Сороки їй виданий не був. 06 червня 2025 року вона була присутня в Дрогобицькій ДМШ N?2 ім. Р. Сороки, а про проведення зборів трудового колективу 23.09.2025 керівництвом Дрогобицької ДМШ №2 ім. Р. Сороки вона своєчасно повідомлена не була.

Стверджує, що її звільнено з роботи за порушення, які були вчинені раніше, ніж притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани згідно з наказом від 15.09.2025 року №50 к-тр. Після оголошення догани 15.09.2025 позивачка не вчиняла порушення трудових обов`язків, а відтак у її діях відсутнє систематичне невиконання/неналежне виконання посадових обов`язків і звільнення її з роботи згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є протиправним.

Вважає, що в порушення вимог ст.61 Конституції України та ст.149 КЗпП України наказом від 10.10.2025 року №57 к-тр та наказом від 15.09.2025 року №50 к-тр позивачка двічі притягнута до дисциплінарної відповідальності за одне і теж порушення трудової дисципліни, що вказує на відсутність правових підстав для її звільнення з роботи на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Відтак, на думку позивачки, при звільненні з роботи Дрогобицька ДМШ №2 ім. Р. Сороки порушила встановлений трудовим законодавством порядок (процедуру) звільнення.

З наведених підстав, просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім.Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області від 10.10.2025 року № 57 к-тр про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача мистецької школи; поновити її на посаді викладача мистецької школи з 11.10.2025 року та стягнути з Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.10.2025 по день ухвалення рішення суду.

Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року узадоволенні позову ОСОБА_1 до Дрогобицької дитячої музичної школи №2 імені Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивачка ОСОБА_1 , вважає, що рішення підлягає скасуванню, оскільки суд не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також нормам матеріального та процесуального права.

Стверджує, що з оскаржуваного наказу від 10 жовтня 2025 року N?57 к-тр вбачається, що вона була звільнена з роботи на підставі з п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, поза увагою суду залишилась та обставина, що факт порушення позивачем трудової дисципліни полягає саме у не веденні журналу індивідуальних уроків, тому притягнення позивачки до відповідальності за відсутність у неї журналу, є необгрунтованим, оскільки такого дисциплінарного проступку вона не вчиняла. Більше того, станом на 01 вересня 2025 року журнал індивідуальних уроків викладача керівництвом Дрогобицької ДМШ №2 ім. Р. Сороки їй виданий не був.

Стверджує, що вона була присутня на роботі 06.06.2025 і проводила заняття з учнями, доказів протилежного відповідачем не надано, оскільки відсутня будь яка фіксація вчинення нею такого дисциплінарного проступку.

Вказує, що вона не була зобов`язана бути присутньою на загальних зборах 23.09.2025 і її відсутність на них не може вважатись порушенням трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку, оскільки збори скликались виключно щодо розгляду її скарги на ім`я начальника Управління культури та розвитку туризму ВО ДМР.

Додає, що до застосування дисциплінарного стягнення звільнення, відповідач не вимагав від неї письмових пояснень стосовно наведених в оскаржуваному наказі, нібито допущених нею порушень трудової дисципліни, а тому, при звільненні позивачки з роботи Дрогобицька ДМШ №2 ім. Р. Сороки порушила встановлений трудовим законодавством порядок звільнення.

Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

15.04.2026 на адресу апеляційного суду надійшов відзив відповідача Дрогобицької дитячої музичної школи №2 імені Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області на апеляційну скаргу, у якому покликаючись на відповідні обставини спірних правовідносин, просить оскаржуване рішення залишити без змін, як таке, що є законним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглядаючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звільнено 10.10.2025 з посади викладача мистецької школи на підставі п.3 ч.1 ст.40 КзПП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, посадовою інструкцією та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Так, суд дійшов висновку, що з огляду на те, що наказом №50 к-тр від 15.09.2025 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, повторне вчинення нею дисциплінарного проступку, яке полягало у відмові від ведення журналу індивідуальних уроків, що виявлено 29.09.2025, слід вважати систематичним невиконанням обов`язків, покладених трудовим договором, що є підставою для його розірвання за ініціативою власника або уповноваженого ним органу відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

При цьому, навівши відповідне обґрунтування, суд критично оцінив твердження позивача, що профспілковий комітет розглянув подання керівника Дрогобицької ДДМШ №2 ім. Р.Сороки про надання згоди на звільнення без її повідомлення про дату розгляду подання, оскільки вище вказані протоколи засідань профспілкового комітету та письмові повідомлення свідчать про те, що позивачці було відомо про дату та час засідання профспілкового комітету, так як остання була особисто присутня на засіданні комітету 04.10.2025.

Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Усі трудові правовідносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, що, зокрема, має відображатись у встановленні вичерпного переліку умов та підстав припинення таких відносин.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

За правилами ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 01.09.1982 прийнята на роботу на посаду викладача по класу фортепіано у Дрогобицьку дитячу музичну школу №2.

Наказом Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Р.Сороки №57 к-тр від 10.10.2025 «Про звільнення викладача ОСОБА_3 », ОСОБА_1 звільнено з 10.10.2025 з посади викладача мистецької школи на підставі п.3 ч.1 ст.40 КзПП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, посадовою інструкцією та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

З тексту наказу про звільнення вбачається, що звільнення відбулось у зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, а саме: ненадання розкладу уроків (тимчасового та постійного) до 13.09.2025, відповідно до рішення педагогічної ради від 28.08.2025 року, що є порушенням п. 3.1. посадової інструкції викладача (за дане порушення оголошено догану-наказ №50 к-тр від 15.09.2025); відсутність журналу індивідуальних уроків викладача (порушення п. 3.1. посадової інструкції викладача); відсутність викладача на роботі 06.06.2025; відсутність на зборах трудового колективу 23.09.2025 (порушення п. 6 р. IV та п. 3 р. IX Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Р. Сороки).

Підставами звільнення зазначено: доповідна записка директора ОСОБА_4 від 15.09.2025; акт №3 від 15.09.2025; наказ про оголошення догани №50 к-тр від 15.09.2025; акт №4 від 20.09.2025; акт №5 від 23.09.2025; доповідна записка заступника директора ОСОБА_4 від 29.09.2025; акт №6 від 29.09.2025; згода профспілкового комітету ДДМШ №2 ім. Р.Сороки на звільнення ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Р.Сороки №64 к-тр від 30.10.2025 «Про внесення змін до наказу про звільнення викладача ОСОБА_3 », у зв`язку з технічною помилкою у наказі від 10.10.2025 №57 к-тр «Про звільнення викладача ОСОБА_3 » слова «п. 6 р. IV та п. 3 р. IX Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Р. Сороки» замінено словами «пункт 3.2 (а) Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Р. Сороки». Інші положення наказу залишено без змін.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника - статтями 38 і 39 цього Кодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - статтями 40, 41, 43, 431 і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - статтею 45 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

З передбачених пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підстав працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, яке повинно бути протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та приписів п. 3 ст. 40 КЗпП України, до юридичних фактів, які підлягають встановленню судом при вирішенні спору про законність звільнення ОСОБА_1 , з цих підстав, є такі: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для звільнення працівника; чи передувала його звільненню система порушень, за які до нього з додержанням вимог ст. ст. 147-149 КЗпП України були застосовані дисциплінарні стягнення.

У постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц (провадження №61-17179св18) зазначено, що «звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку».

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 9901/743/18, при вирішенні спорів осіб, звільнених згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, необхідно враховувати, що роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків його не знято і не погашено.

При цьому ВС прийшов переконання, що при звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність сукупності таких умов: - порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; -невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності; - невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинне бути систематичним; - враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; - з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

При цьому, порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Судом встановлено, що наказом Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Р.Сороки №50 к-тр від 15.09.2025 «Про оголошення догани викладачу ОСОБА_3 » оголошено догану викладачу ОСОБА_3 з тих підстав, що вона незважаючи на багаторазові усні нагадування заступника директора ОСОБА_4 , не надала розклад занять у зазначений термін. Порушення строків в подання розкладу є недотриманням трудової дисципліни.

Згідно із витягом з протоколу №1 засідання педагогічної ради Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Р.Сороки від 28.08.2025 прийнято рішення викладачам до 13.09.2025 здати постійні розклади уроків (п.6.2). ОСОБА_1 була присутня на вказаному засіданні педагогічної ради, що підтверджується доданим списком присутніх викладачів.

З доповідної записки заступника директора ОСОБА_4 на ім`я директора ДДМШ №2 від 15.09.2025 встановлено, що викладач ОСОБА_1 не здала розклад уроків у встановлений термін, про що їй неодноразово наголошувалось, в тому числі і під час педадогічної ради.

З Акту №3 від 15.09.2025 підписаного комісією у складі: директора ОСОБА_5 , заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_6 , голови профкому ОСОБА_7 , викладача ОСОБА_8 , заввідділом музично-теоретичних дисциплін ОСОБА_9 , викладач ОСОБА_3 відмовилась надати пояснення з приводу ігнорування рішення педагогічної ради від 28.08.2025 щодо подачі розкладів занять у відповідні терміни (до 13.09.2025).

Актом №4 від 20.09.2025 за підписом комісії у складі: директора ОСОБА_5 , заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_6 , голови профкому ОСОБА_7 , викладача ОСОБА_10 , викладача ОСОБА_8 , зафіксовано факт ознайомлення викладача ОСОБА_3 з наказом №50 к-тр від 15.09.2025 «Про оголошення догани викладачу ОСОБА_3 », проте остання відмовилась поставити підпис в його ознайомленні.

Разом з тим, вказаний наказ №50 к-тр від 15.09.2025 «Про оголошення догани викладачу ОСОБА_3 » позивачкою не оскаржувався, а відтак заходи дисциплінарного стягнення у виді догани на час вирішення питання про звільнення позивачки не погашені та не зняті.

В свою чергу, судом встановлено, що 29.09.2025 на ім`я директора ДДМШ №2 Р.Кіци заступником директора Рудницькою Л.З. подана доповідна записка, згідно із якою остання повідомила, що викладач ОСОБА_1 станом на 29.09.2025 не здала розклад уроків у встановлений термін. Крім того, встановлено порушення посадових обов`язків – відмова від ведення журналу індивідуальних уроків. Записи про проведені уроки та відвідування відсутні, що унеможливлює належний контроль за організацією освітнього процесу та документальне підтвердження виконання навчальних планів.

З акту №6 від 29.09.2025, складеного комісією за участю директора ОСОБА_5 , заступника директора з навчально-методичної роботи ОСОБА_11 , голови профкому ОСОБА_7 , викладачів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 вбачається, що викладач ОСОБА_3 відмовилась надати пояснення з приводу її відмови від ведення журналу індивідуальних уроків.

Відповідно до посадової інструкції викладача Дрогобицької дитячої музичної школи №2, з якою ОСОБА_1 ознайомилась 15.09.2007, викладач безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчальної роботи згідно розподілу обов`язків та завідуючому відділом (п.1.3). Пунктом 3.1. передбачено, що саме до обов`язків викладача віднесено ведення та подача на перевірку заступнику директора з навчальної роботи журналу відвідування та успішності, який і є журналом індивідуальних уроків.

Журнал індивідуальних уроків – це основний документ для обліку відвідуваності, успішності та змісту індивідуальних занять, факультативів та консультацій, який ведеться в навчальних закладах.

Крім цього, у п.5.1. Посадової інструкції викладача передбачено, що викладач відповідає, зокрема, за ведення журналу обліку успішності та відвідування уроків.

Відтак, вищенаведені обставини спростовують доводи позивачки про те, що їй не вручали журнал індивідуальних уроків, оскільки доповідна записка, написана 29.09.2025 заступником директора ОСОБА_4 на ім`я директора ДДМШ №2 Р.Кіци, свідчить про те, що заступник директора, на яку відповідно до посадової інструкції заступника директора Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Р. Сороки покладено обов`язок здійснювати контроль за веденням навчальної документації, доповіла про існуючу проблему керівнику. При цьому, суд вірно зазначив, що відсутність у позивачки журналу свідчить про її відмову від ведення такого.

Крім цього, наказом Міністерства культури і туризму України від 18.07.2006 №571/0/16-06 «Про затвердження зразків документації для початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання)» зі змінами внесеними наказом Міністерства культури України №635 від 19.08.2015 затверджено зразок журналу індивідуальних уроків та групових уроків – Ф-3,

В розділі Наказу «Рекомендації щодо ведення журналу індивідуальних уроків» вказано, що такий журнал є документом обліку відвідування та успішності учнів. Ведеться відповідно до рекомендацій, надрукованих у журналі. Наприкінці навчального року заповнений журнал подається для зберігання до архіву закладу.

Згідно із п. 5.3. Статуту Дрогобицької музичної школи №2 імені Романа Сороки формування контингенту учнів, комплектування навчальних груп та інших творчих об`єднань у мистецькій школі здійснюється у період з 01 до 15 вересня, який є робочим часом викладача. Після 15 вересня, коли сформовані навчальні групи, визначені індивідуальні уроки, викладачем оформляється (ведеться) журнал індивідуальних уроків для обліку відвідуваності, успішності та змісту індивідуальних занять.

При цьому, доводи апелянта про те, що факт порушення нею трудової дисципліни полягає саме у не веденні журналу індивідуальних уроків, тому притягнення до відповідальності за відсутність у неї журналу, є необгрунтованим, оскільки такого дисциплінарного проступку вона не вчиняла, спростовуються тим, що відповідальність за ведення журналу індивідуальних уроків покладено безпосередньо на викладача, а відтак відмова від ведення та відсутність такого журналу у викладача слід оцінювати, як неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків, що, в свою чергу, є дисциплінарним проступком.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

Таким чином, зважаючи на спірні правовідносини, колегія суддів приходить переконання, що наказом №50 к-тр від 15.09.2025 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, при цьому повторне вчинення нею дисциплінарного проступку, яке полягало у відмові від ведення журналу індивідуальних уроків, що виявлено 29.09.2025, слід вважати систематичним невиконанням обов`язків, покладених трудовим договором, що є підставою для його розірвання за ініціативою власника або уповноваженого ним органу відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

В свою чергу, судом першої інстанції вірно критично оцінено докази відсутності ОСОБА_1 на роботі 06.06.2025 р., оскільки вказане порушення мало місце до оголошення догани позивачці.

За таких обставин, хоч і відповідачем не доведено існування всіх зазначених в наказі підстав для звільнення позивачки, проте, як зазначено вище, має місце повторне допущення працівником винного невиконання обов`язків, що спростовує твердження позивача про відсутність системного невиконання посадових обов`язків та про притягнення двічі до дисциплінарної відповідальності за одне й теж порушення трудової дисципліни.

Доводи апеляційної скарги про те, що Дрогобицька дитяча музична школа №2 імені ОСОБА_14 до застосування оскаржуваним наказом від 10.10.2025 №57-к-тр дисциплінарного стягнення, не вимагала від позивачки письмових пояснень стосовно наведених в оскаржуваному наказі дисциплінарних проступків не заслуговують на увагу та спростовуються актом №6 від 29.09.2025 року.

Колегія суддів погоджується із встановленими судом першої інстанції фактичними обставинами справи та зазначає, що ОСОБА_1 заявляючи в апеляційній скарзі про порушення вимог чинного законодавства при процедурі зввільнення, цих обставин не спростувала.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім.Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області від 10.10.2025 року № 57 к-тр про звільнення ОСОБА_1 з посади викладача мистецької школи; поновлення її на посаді викладача мистецької школи з 11.10.2025 та стягнення з Дрогобицької дитячої музичної школи №2 ім. Романа Сороки Дрогобицької міської ради Львівської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд першої інстанції, правильно з`ясувавши предмет позову, фактичні обставини справи, а також у повній мірі вивчивши надані докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, з чим погоджується і колегія суддів у повній мірі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування, передбачені положеннями ст. 376 ЦПК України, відсутні.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦПК України, апелянтом не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді С.М. Бойко

С.М. Копняк