Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №314/4812/23 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 01.10.2026 Справа № 314/4812/23

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 314/4812/23 Пр. № 22-ц/807/298/26 Головуючий у 1 інстанції: Кіяшко В.О. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У ЗАПОРІЗЬКОМУ РАЙОНІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (м. Одеса) про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом (т.с.1 а.с.1-3), в якому просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.05.2022 року по 01.10.2023 рік в сумі 57003,36 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Кіяшко В.О. (т.с.1 а.с.12). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.15-17) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочнимрішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 лютого 2024 року (т.с.1 а.с.42-48) позов позивача у цій справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.05.2022 року по 01.10.2023 рік в сумі 57003,36 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 квітня 2024 року (т.с.1 а.с.82-84) вищезазначене заочне рішення суду першої інстанції у цій справі скасовано в порядку задоволення заяви сторони відповідача про його перегляд, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 червня 2025 року (т.с.1 а.с.204-210) позов позивача у цій справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.05.2022 року по 28.04.2023 рік в сумі 34751,36 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 654,51 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 13 листопада 2025 року (т.с.2 а.с.9-13) (головуючий суддя (суддя-доповідач) Онищенко Е.А., судді: Гончар М.С., Кухар С.В.) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18 червня 2025 року у цій справі залишено без змін.

30 червня 2025 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі (т.с.3 а.с.1-5), в якій просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь понесені судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9144,00 грн (розрахунок наведений стороною відповідача: 15000,00 грн. * 60,96% = 9144,00 грн), про що ухвалити додаткове рішення.

Додатковим рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року (т.с.3 а.с.43-45) в задоволенні вимоги розподілу судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу – стягненні з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 понесених судових витрат в розмірі 9144,00 грн відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с.2 а.с.19-22) просив поновити строк для подання даної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної судової справи у повному обсязі.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (т.с.2 а.с.24). Ухвалою апеляційного суду (т.с.2 а.с.25) дану справу направлено до суду першої інстанції для усунення недоліків. Ухвалою апеляційного суду поновлено строк на апеляційне оскарження в порядку задоволення клопотання сторони апелянта, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (т.с.2 а.с.36), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (т.с.2 а.с.37).

Всі учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони відповідача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень; відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду; відпустки судді-доповідача (т.с.2 а.с.52, 54), підвищення кваліфікації судді-доповідача (т.с.2 а.с.53).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вимоги розподілу судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, керувався ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України та виходив із такого.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача вступив до розгляду цивільної справи 21.02.2024, шляхом подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи (т.с.1 а.с.66-72) та на підтвердження повноважень надав ордер та посвідчення адвоката.

Надані в обґрунтування клопотання про приєднання доказів витрат на правову допомогу та ухвалення судом додаткового рішення: 1. копія договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024; 2. копія акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2025; 3. Копія довідки про отримання грошових коштів від 30.06.2025.

Клопотання, на виконання вимог ч. 1 ст. 246 ЦПК України не містить посилання на поважні причини неможливості подати: копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). (Постанова ВС від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц).

Відповідно до п.4.1. Договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024 розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються Сторонами в додатках до цього Договору.

До суду першої інстанції додатків за п.4.1. Договору не надано.

Наданий до суду першої інстанції Договір про надання правничої (правової) допомоги від 21.02.2024 не містить посилання на справу в якій здійснюється представництво адвокатом. За п.1.2. Договору до суду першої інстанції не надано жодних узгоджених Сторонами доручень.

На переконання суду першої інстанції, подання до суду доказів, наявних у сторони на момент вступу представника для участі при розгляді справи, лише після ухвалення судового рішення має ознаки зловживання процесуальними правами.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (Постанова ВС від 19.05.2021 року у справі № 206/1293/19).

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про розподіл судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу та відмову в його задоволенні.

Проте із таким висновком суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.

Додаткове рішення суду першої інстанції вимогам щодо законності і обґрунтованості у цій справі не відповідає.

Так, апеляційним судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі ще у своєму відзиві на позовну заяву позивача у суді першої інстанції (т.с.1 а.с.89-92) просив суд першої інстанції судові витрати, що складаються з виплат на професійну правничу допомогу покласти на позивачку (т.с.1 а.с.92) та зазначав, що відповідач зобов`язується надати акти виконаних робіт (наданих послуг) та докази надання грошових коштів тощо у встановленому законом порядку та додавав: - ордер на участь у суді першої інстанції у цій справі, в якому у тому числі було зазначено про наявність договору сторін про надання правової допомоги № б/н від 21.02.2024 року та відсутність обмежень повноважень адвоката у цій справі (т.с. 1 а.с. 53), - посвідчення адвоката (т.с. 1 а.с. 54) та - свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (т.с. 1 а.ю 55) на підтвердження повноважень адвоката Вишнякова Д.О. представляти інтереси відповідача ОСОБА_1 у цій справі, які в силу вимог ст. 62 ч. 4 ЦПК України були належними документами, що підтверджують його повноваження у цій справі у суді першої інстанції.

В подальшому 30.06.2025 року (т.с. 3 а.с. 1-14),

- вже після ухвалення рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 18.06.2025 року, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників цієї справи та в якій дебати не проводяться (ст. 279 ч. 8 ЦПК України), та 18.06.2025 року адвокат Вишняков Д.О. був присутній у судовому засіданні 18.06.2025 року (протокол с/з суду першої інстанції від 18.06.2025 року (т.с. 1 а.с. 199-201) та в якому він лише додатково зазначав про свій намір у подальшому подати саме докази понесення витрат відповідачем на його професійну правничу допомогу у цій справі у суді першої інстанції (т.с.1 а.с.204-210) та в якому суд першої інстанції оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та склав повний текст останнього 25.06.2025 року (т.с.1 а.с.210),

- відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 своєчасно, з дотриманням строку, передбаченого ст. 141 ч. 8 ЦПК України, звернувся до суду першої інстанції із вищезазначеною заявою (т.с.3 а.с.1-5),

- в якій просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь понесені судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9144,00 грн (розрахунок: наведений стороною відповідача: заявлений відповідачем розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у цій справі на загальну суму 15000,00 грн * задоволено вимог позивача у цій справі оскаржуваним рішенням 60,96% (розрахунок: сума задоволених вимог позивача 34751,36 грн (1 а.с. 209)* 100%/сума заявлених вимог позивача 57003,36 грн),

про що ухвалити додаткове рішення та лише додатково додавав до неї саме докази на підтвердження понесення останніх, а саме: - договір про надання правничої (правової) допомоги від 21 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Вишняковим Д.О. на представництво інтересів відповідача (копія – т.с.3 а.с.6-8); - акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2025 року, підписаний без зауважень адвокатом Вишняковим Д.О. та ОСОБА_1 на загальну суму 15000,00 грн (копія – т.с.3 а.с.9-10), яка складається з такого: - підготування та подача до Вільнянського районного суду Запорізької області відзиву на позовну заяву (справа №314/4812/23) – 09.05.2024 року – 3000,00 грн, - участь у судовому засіданні у Вільнянському районному суді Запорізької області (справа №314/4812/23) – 30.04.2024 року – 3000,00 грн, - участь у судовому засіданні у Вільнянському районному суді Запорізької області (справа №314/4812/23) – 20.08.2024 року – 3000,00 грн, - участь у судовому засіданні у Вільнянському районному суді Запорізької області (справа №314/4812/23) – 14.10.2024 року – 3000,00 грн, - участь у судовому засіданні у Вільнянському районному суді Запорізької області (справа №314/4812/23) – 18.06.2025 року – 3000,00 грн; - довідка про отримання грошових коштів від 30 червня 2025 року (копія – т.с.3 а.с.11), за змістом якої адвокатом Вишняковим Д.О. 30 червня 2025 року отримано від ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені за надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 21 лютого 2024 року на загальну суму 17000,00 грн. (справа №314/4812/23), на що суд першої інстанції не звернув належної уваги у цій справі.

Оскільки, ЦПК України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката, а також не встановлено форму такого документу. Адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (довідку тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Тому, надані стороною відповідача у цій справі суду першої інстанції вищезазначені докази на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу є належними письмовими доказами понесення останніх відповідачем у цій справі, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19, якій є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

На виконання вимог ст. ст. 133, 141 ч. 1 ЦПК України враховуючи, що позов позивача судом першої інстанції у цій справі було задоволено частково, то суд першої інстанції мав би стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати відповідача у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, пропорційно до розміру відмовлених позовних вимог позивача.

При цьому апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 подавала суду першої інстанції заперечення щодо вищезазначеного розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції (т.с.3 а.с.36-39), в яких просила взагалі відмовити в задоволенні вимоги відповідача щодо розподілу судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу та стягненні з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 понесених судових витрат в розмірі 9144,00 грн.

Разом із цим, апеляційним судом також встановлено, що:

- дійсно розмір вищезазначених судових витрат відповідача, якій приймав участь у цій справі не особисто, а через свого адвоката, з позивача у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, на загальну суму 15000,00 грн, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, є завищеним (тобто неспівмірним зі: - складністю цієї справи, яка не є складною, - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) у цій справі (акт - т.с.3 а.с.9), обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову, заперечень сторони позивача (т.с.3 а.с.36-39), значення цієї справи для сторін тощо, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що при вищезазначених обставинах цей розмір витрат «15000,00 грн» (акт - т.с.3 а.с.9) підлягає зменшенню у цій справі судом «до 9000,00 грн».

Таким чином, стягненню з позивача на користь відповідача у цій справі, з урахуванням вищезазначених вимог ст. ст. 133 ч. 2 п. 1, 141 ч.2 п. 3 ЦПК України, за додатковим рішенням суду першої інстанції пропорційно до суми відмовлених вимог позивача підлягав понесений ним документально підтверджений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язану із розглядом цієї справи судом першої інстанції, на загальну суму 3513,27 грн (розрахунок: зменшений апеляційним судом розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції 9000,00 грн * сума відмовлених 22252,00 грн чи 39,04% (розрахунок: сума заявлених позовних вимог позивача 57003,36 грн (100%) – сума задоволених вимог позивача 34751,36 грн. (60,96%)), а не задоволених вимог позивача, як помилково у тому числі зазначала сторона апелянта у своїх вищезазначених: - заяві суду першої інстанції про ухвалення додаткового рішення та – апеляційному суду в апеляційній скарзі/сума заявлених позовних вимог позивача 57003,36 грн.

Оскільки, в силу вимог ст. 141 ч. 1 п. 3 ЦПК України (інші судові витрати, пов`язаних із розглядом справи, до яких у тому числі в силу вимог ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України відносяться також витрати на професійну правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову – покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частинідоводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції обставин та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі в оскаржуваному додатковому рішенні, а лише відображають позицію відповідача, яку він та його представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково; додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року у цій справі слід скасувати, ухвалити у цій справі нове додаткове рішення у вигляді постанови; заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цій справі задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 3513,27 грн; в іншій частині заяви відмовити.

Крім того, за змістом п. 22 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2024 року у разі оскарження судового рішення у вигляді ухвали лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір, та, відповідно, апелянт – відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 судовий збір при подачі вищезазначеної апеляційної скарги в апеляційному суді не сплачував (про що прямо зазначено в ухвалі апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі - т.с. 2 а.с. 36 зворот).

Керуючись ст.ст. 12, 81-82, 89, 133,137, 141, 270, 367-368, 371 – 372, 374 - 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2025 року у цій справіскасувати.

Ухвалити у цій справі нове додаткове рішення у вигляді постанови.

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цій справі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 3513,27 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова апеляційним судом складена 01.10.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А.Трофимова Д.А.