Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №308/19013/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/19013/24

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Вердієва І.К.-огли, Коряка М.М. та його представника – адвоката Ільницького С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 грн (вісімсот п`ятдесят грн).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі605, 60 ( шістсот п`ять гривень, шістдесят коп).

Відповідно до постанови суду, - 23.11.2024 року о 09 год. 40 хв., ОСОБА_1 в с. Оноківці, траса Н-13 керував т/з Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку не переконався, що це буде безпечно, і не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію водію ОСОБА_2 , який рухаючись в попутному напрямку, різко змінив напрямок руху та здійснив зіткнення із т/з Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , при ДТП т/з отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи тим, що постанова судді є передчасною і незаконною. Зазначає, що він не порушував ПДР, їх порушив водій ОСОБА_2 , про що він визнав на місці ДТП та запропонував ОСОБА_1 відшкодувати заподіяні збитки за ремонт його пошкодженого автомобіля, обумовлюючи при цьому і місце не дорого вартісного ремонту, що є зафіксовано на диск безпосередньо на місці події, пізніше ОСОБА_2 комусь зателефонував і приїхала інша група працівників поліції, які не з`ясовуючи обставин ДТП стали складати протокол саме на ОСОБА_1 . Зазначає, що як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, суд першої інстанції не досліджував матеріали ДТП за участі ОСОБА_1 та участі ОСОБА_2 , досліджував матеріали справи щодо ОСОБА_3 , за таких обставин суд дійшов помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 .

До початку судового засідання від адвоката Ільницького С.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 надійшли пояснення, в який просить суд критично віднестися до висновків експертів №1938-Е від 15.12.2025 та № СЕ-19/107-26/6078-ІТ від 05.08.2026, оскільки такі є необґрунтованими та сумнівними. Вважає, що висновок експерта №1938-Е від 15.12.2025 базується лише на поясненнях водія автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та не взяв до уваги пояснення надані водієм автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який в межах допустимої швидкості руху на ділянці дороги та на якій обгін дозволено, здійснюючи обгін автомобіля Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , який маючи на меті повернути ліворуч з головної дороги до автозаправки «Укрнафта», не ввімкнув заздалегідь лівий показчик повороту, не прийняв позицію автомобіля ближче до краю роздільної смуги, а навпаки своїми діями створив небезпеку на дорозі не пересвідчившись у безпеці руху для інших учасників, повертаючи ліворуч до автозаправки «Укрнафта». Зазначає, що експертом не враховано те, що ОСОБА_2 здійснював обгін 3-х автомобілей, а відтак ОСОБА_1 мав достатньо часу для того, щоб виявити автомобіль під керуванням ОСОБА_2 та надати йому можливість безпечно для всіх учасників руху закінчити свій маневр.

Щодо висновку експерта № СЕ-19/107-26/6078-ІТ від 05.08.2026 зазначає, що він проведений формально, експерт перекрутив вихідні дані вказані ОСОБА_2 , зокрема у своїх розрахунках вказує, відстань 1м. між автомобілем ОСОБА_2 до місця зіткнення, проте останній вказував на 1м. між автомобілями коли ОСОБА_1 почав повертати до автозаправки «Укрнафта», а до самого місця зіткнення було 5 м./1 м. між автомобілями і близько 4 м. довжина автомобіля ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що експерт не клопотав перед сторонами про надання додаткових вихідних даних чи їх уточнення, а відтак вважав їх достатніми та зрозумілими для проведення експертизи у повному обсязі, але ухилився від відповідей на питання, поставлені судом. Тому вважає, зазначені висновки експертів є необґрунтованими та сумнівними. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке просить залишити в силі, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника-адвокатаВердієва І.К.-огли, які підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, поясненняОСОБА_2 та його представника – адвоката Ільницького С.М., які заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз. 3, 5 п. 24 своєї постанови № 14 від 23.12.2005«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Всупереч зазначеному, судом першої інстанції не було вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.

Приймаючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180278 від 23.11.2024, схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.11.2024, пояснення ОСОБА_2 та інші матеріали справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, місцевий суд вищевказані докази належним чином не перевірив та не дав їм відповідної правової оцінки. При цьому, суд фактично відкинув письмові пояснення ОСОБА_1 , які наявні у матеріалах справи, щодо обставин ДТП, не надавши їм належної оцінки у розрізі із матеріалами справи.

Суд першої інстанції, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.

Водночас, апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду в повному обсязі, з огляду на таке.

Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» від 19.02.2010 ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №180278 від 23.11.2024 року, в цей же день о 09 год. 40 хв., ОСОБА_1 в с. Оноківці, траса Н-13 керував т/з Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку не переконався, що це буде безпечно, і не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію водію ОСОБА_2 , який рухаючись в попутному напрямку, різко змінив напрямок руху та здійснив зіткнення із т/з Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п.10.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду справи, за клопотаннями адвоката Вердієва І.К., в інтересах ОСОБА_1 та адвоката Ільницького С.М., в інтересах ОСОБА_2 ,. постановами апеляційного суду від 11.04.2025 та від 13.05.2026 відповідно, було задоволено зазначені клопотання та призначені судові автотехнічні експертизи.

Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_4 №1938-Е від 15.12.2025, у даній дорожній ситуації, яка випливає із пояснень водія ОСОБА_1 (і які можуть бути технічно спроможними), зокрема причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є факт невідповідності дій водія автомобіля Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 – ОСОБА_2 технічним вимогам п.п.1.5; 1.10 (в частині значення термінів «безпечна дистанція»; «небезпека для руху»; «проїзна частина»); 2.3 (підпунктів «б» і «д»); 10.1 та 14.2 (підпунктів «б» і «в») ПДРУ.

Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_5 СЕ-19/107-26/6078-ІТ від 05.08.2026 слідує, що надані у вихідних даних відомості, що розвитку досліджуваної дорожньо-транспортної ситуації, є неспроможними із технічної точки зору, а слідової інформації зафіксованої на схемі ДТП недостатньо, що унеможливлює дати технічну оцінку, як діям водія автомобіля Passat ОСОБА_2 так і діям водія Golf ОСОБА_1 , тому відповісти на питання «Дії якого з вказаних вище водіїв знаходиться у причинному зв`язку з ДТП», не надається можливим.

Отже, апеляційний суд вважає, що згідно двох зазначених висновків експертів, дії обох учасників ДТП не відповідали ПДР України, проте дії якого з водіїв знаходяться у причинному зв`язку із зазначеною ДТП, встановити неможливо.

Тому, всупереч доводам адвоката Ільницького С.М., суд апеляційної інстанції приймає до уваги зазначені висновки експертів, оскільки при проведенні експертиз були враховані матеріали провадження, надані сторонами додаткові матеріали, сторони не були обмежені у наданні додаткових доказів, експертами було проведено автотехнічне дослідження та на його підставі зроблено синтезуючий підсумок. Окрім цього експерти були попередженими про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 КК України.

Отже, проаналізувавши наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, викладена в протоколі, не відповідає інкримінованому ОСОБА_1 порушенню п.10.1 Правил дорожнього руху, оскільки не містить належної конкретизації фактичних обставин події, необхідних для встановлення складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин встановлення вини конкретної особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є можливим лише за умови чіткого визначення, яке саме порушення Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням шкідливих наслідків.

Пункт 10.1 Правил дорожнього руху України передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , як і не містять доказів причинно-наслідкового зв`язку між його діями та настанням ДТП.

При цьому обов`язок доказування наявності складу адміністративного правопорушення покладається на орган (посадову особу), який склав протокол.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 порушень вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху є необґрунтованим та таким, що ґрунтується на припущеннях.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього.

Апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 у порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху, у даній дорожні обстановці при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, не перевірив належним чином доводи сторони захисту, не встановив наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що призвело до передчасного та необґрунтованого висновку про його винуватість.

За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі — закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення..

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага