Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №308/3839/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/3839/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Кожух О.А., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пітух Василь Іванович на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2026 року у складі судді Чепки В.В., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви,-

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, де відповідачем є ОСОБА_1 , у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20,6 кв.м., житловою площею 11 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3294344321100.

Заяву мотивовано тим, що 22 листопада 2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №257/Св-06, згідно з яким позичальник ОСОБА_1 отримав в кредит грошові кошти на придбання житла в сумі 17 000,00 $ США, під 12,5% річних.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, 22 листопада 2006 року між ТОВ «Укрпромбанк» та іпотекодавцем ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений іпотечний договір №257/7фквіп-06-01, предметом якого була однокімнатна квартира, загальною площею 20,6 кв.м., житловою площею 11,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, між ТОВ «Укрпромбанк» та поручителем ОСОБА_2 22.11.2006 був укладений договір поруки №257/2пор-0601.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, 04.03.2009 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вірмет В.І. вчинено виконавчий напис, згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки, шляхом задоволення вимог ТОВ «Укрпромбанк» до ОСОБА_1 у розмірі 16581,41 доларів США. Звідси слідує, що позичальник ОСОБА_1 , отримавши в кредит у 2006 році 17 000,00 $ США, в порушення умов підписаного ним Кредитного договору, за два роки (станом на 18.02.2009) повернув банку лише 500 $.

На підставі виконавчого напису нотаріуса було відкрито виконавче провадження. У зв`язку з тим, що ТОВ «Укрпромбанк» (стягувач) не виявив бажання залишити за собою не реалізовану на прилюдних торгах квартиру в рахунок погашення боргу, виконавчий напис нотаріуса від 04.03.2009 був повернутий банку виконавчою службою.

У подальшому, право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним, іпотечним договорами, договором поруки від 22.11.2006 ТОВ «Укрпромбанк» передав ПАТ «Дельта Банк». Позивач продовжував порушувати взяті на себе кредитні зобов`язання, свідомо допустив значну заборгованість, тому новий кредитор ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором (справа № 308/3008/14-ц). Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2014 по справі № 308/3008/14-ц позовні вимоги банку задоволено стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість на загальну суму 143 496,87 грн. (еквівалент 12 327,90 дол. США). Рішення суду набрало законної сили, однак виконане так і не було.

Згідно з нотаріально посвідченим Договором № 2303/К/1 про відступлення прав вимоги від 02.09.2020, укладеним між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ПАТ «Дельта Банк») та ТОВ «Діджи Фінанс», право вимоги до ОСОБА_2 та відповідача перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

У зв`язку з ігноруванням ОСОБА_1 кредиторських вимог ТОВ «Діджи Фінанс», востаннє звернуло стягнення на Предмет іпотеки шляхом продажу квартири від свого імені в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»: 01.09.2021 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Делвік» був укладений договір купівлі продажу Предмета іпотеки.

Запис про іпотеку щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , припинено 12.07.2023, що підтверджується відомостями, зазначеними на сторінці «2» деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.03.2026 №467672904.

19 липня 2023 року ТОВ «Делвік» відчужило Квартиру ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Отже, згода ТОВ «Діджи Фінанс» на зняття іпотеки була надана в межах процедури реалізації іпотеки, а не у зв`язку з погашенням кредиту.

22 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння (справа №308/14308/23). Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2025 року у справі №308/14308/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «Делвік», ТОВ «Діджи Фінанс», третя особа без самостійних вимог: ПН КМНО Пономарьова Д.В., про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано квартиру, загальною площею 20,6 кв.м., житловою площею 11.0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із незаконного володіння у ОСОБА_3 , шляхом відновлення запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 . Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.02.2026 вказане рішення суду від 16.05.2025 у справі №308/14308/23 залишено без змін.

Згідно з інформаційною довідкою від 11.03.2026, 06.03.2026 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначену квартиру, що стало наслідком виконання рішення суду у справі №308/14308/23. Запис про право власності ОСОБА_3 скасовано (анульовано).

Після набрання законної сили судовими рішеннями у справі №308/14308/23 Предмет іпотеки був повернутий у власність ОСОБА_1 , водночас заборгованість відповідача за кредитним договором, яка раніше вважалася погашеною за рахунок реалізації квартири, фактично відновилася та обліковується за кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» у розмірі 460 312,58 грн., при цьому після ухвалення зазначених судових рішень ОСОБА_1 не вчинив жодних дій, спрямованих на її погашення.

Враховуючи викладене, ТОВ «Діджи Фінанс» має намір звернутися до суду протягом 10 днів, з моменту подачі даної заяви, з позовною заявою про визнання прав іпотекодержателя щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, необхідність звернення заявником із даною заявою обґрунтовується тим, що поведінка ОСОБА_1 , як боржника, свідчить про його очевидну недобросовісність та систематичне ухилення від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 , продовжуючи не виконувати кредитні зобов`язання, може вчинити дії, спрямовані на унеможливлення звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, зокрема відчужити квартиру третім особам, передати її в іпотеку, подарувати або іншим способом розпорядитися нею. У такому разі, виконання майбутнього рішення суду про визнання прав ТОВ «Діджи Фінанс» як іпотекодержателя стане істотно ускладненим або неможливим.

Заявник зазначає, що наявні об`єктивні та достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову з метою збереження предмета іпотеки та забезпечення реального виконання можливого рішення суду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник Сіренко Юрій Євгенович про забезпечення позову подану до подання позовної заяви задоволено частково.

У порядку забезпечення позову до подання позовної заяви заборонено ОСОБА_1 розпоряджатися квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20,6 кв.м., житловою площею 11 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3294344321100.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пітух Василь Іванович просить ухвалу суду скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував того, що позивачем подано заяву про забезпечення позову у немайновому спорі, а саме визнання прав іпотекодержателя, яке виконується на підставі ухваленого судового рішення державним реєстратором. При цьому заявником не наведено, а судом не враховано, які можливі ризики або неможливість виконання судового рішення про визнання прав іпотекодержателя можуть виникнути в майбутньому та не надано доказів, які це підтверджують. Крім того вказує, що зобов`язання за кредитним договором №257/Св-06 від 22 листопада 2006 року припинилось, у зв`язку із фактичним повним та своєчасним виконанням рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2014 по справі № 308/3008/14-ц, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2026 АСВП 60256241. Відтак, у відповідності до вимог статті 599 ЦК України припинилось зобов`язання за кредитним договором та право застави (іпотеки) відповідача. Також апелянт зазначає, що дії ТОВ «Діджи Фінанс», такі як подача заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, при наявності на момент постановлення оскаржуваної ухвали щодо предмету спору вже наявний арешт номер запису про обтяження: 51592302, дата, час державної реєстрації: 04.09.2023 11:23:51, вид обтяження: арешт нерухомого майна, свідчать про застосування множинності арештів та зловживання процесуальними правами.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Діджи Фінанс» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пітух І.В. залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.03.2026 у справі №308/3839/26 залишити без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги спрямовані фактично на передчасне вирішення спору по суті та не спростовують законності оскаржуваної ухвали. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 фактично не зазначає, яким саме чином оскаржувана ним ухвала порушує його права чи законні інтереси. Натомість процесуальна поведінка апелянта свідчить про очевидне намагання уникнути будь-яких обмежень щодо розпорядження квартирою та створити умови для її якнайшвидшого відчуження до вирішення спору по суті.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Пітух В.І. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

В судовому засіданні представники ТОВ «Діджи Фінанс» адвокат Коваленко В.В., адвокат Сіренко Ю.Є. просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про часткове забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді заборони ОСОБА_1 розпоряджатися квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20,6 кв.м., житловою площею 11 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3294344321100, суд першої інстанції виходив з того, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення майбутнього позову.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Згідно зі ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому заявник виходить з припущення про ймовірність таких дій і не зобов`язаний подавати суду докази.

Згідно із ч.1, п.1, 2 ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Матеріалами справи встановлено, що у березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, де відповідачем є ОСОБА_1 , у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 20,6 кв.м., житловою площею 11 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3294344321100.

З поданих до заяви про забезпечення позову документів слідує, що 22.11.2006 між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №257/Св-06, згідно з яким позичальник ОСОБА_1 отримав в кредит грошові кошти на придбання житла в сумі 17 000,00 $ США, під 12,5% річних.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, 22.11.2006 між ТОВ «Укрпромбанк» та іпотекодавцем ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений іпотечний договір №257/7фквіп-06-01, предметом якого була однокімнатна квартира, загальною площею 20,6 кв.м., житловою площею 11,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, між ТОВ «Укрпромбанк» та поручителем ОСОБА_2 22.11.2006 був укладений договір поруки №257/2пор-0601.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, 04.03.2009 приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Вірмет В.І. вчинено виконавчий напис, згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки, шляхом задоволення вимог ТОВ «Укрпромбанк» до ОСОБА_1 в розмірі 16 581,41 доларів США. Звідси слідує, що позичальник ОСОБА_1 , отримавши в кредит в 2006 році 17 000,00 $ США, в порушення умов підписаного ним Кредитного договору, за два роки (станом на 18.02.2009) повернув банку лише 500 $.

На підставі виконавчого напису нотаріуса було відкрито виконавче провадження. У зв`язку з тим, що ТОВ «Укрпромбанк» (стягувач) не виявив бажання залишити за собою не реалізовану на прилюдних торгах квартиру в рахунок погашення боргу, виконавчий напис нотаріуса від 04.03.2009 був повернутий банку виконавчою службою.

У подальшому, право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним, іпотечним договорами, договором поруки від 22.11.2006 ТОВ «Укрпромбанк» передав ПАТ «Дельта Банк». Позивач продовжував порушувати взяті на себе кредитні зобов`язання, свідомо допустив значну заборгованість, тому новий кредитор ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення боргу за Кредитним договором (справа № 308/3008/14-ц). Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2014 по справі № 308/3008/14-ц позовні вимоги банку задоволено стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість на загальну суму 143 496,87 грн. (еквівалент ~12 327,90 $ США). Рішення суду набуло законної сили, однак виконане так і не було.

Згідно з нотаріально посвідченим Договором № 2303/К/1 про відступлення прав вимоги від 02.09.2020, укладеним між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК») та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», право вимоги до ОСОБА_2 та відповідача перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

ТОВ «Діджи Фінанс» звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири від свого імені в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку»: 01.09.2021 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Делвік» був укладений договір купівлі продажу предмета іпотеки.

Запис про іпотеку щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , припинено 12.07.2023, що підтверджується відомостями, зазначеними на сторінці «2» деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.03.2026 №467672904.

19.07.2023 ТОВ «Делвік» відчужило Квартиру ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу. Отже, згода ТОВ «Діджи Фінанс» на зняття іпотеки була надана в межах процедури реалізації іпотеки, а не у зв`язку з погашенням кредиту.

22.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння (справа №308/14308/23).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.05.2025 у справі №308/14308/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТОВ «Делвік», ТОВ «Діджи Фінанс», третя особа без самостійних вимог: ПН КМНО Пономарьова Д.В., про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано квартиру, загальною площею 20,6 кв.м., житловою площею 11.0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із незаконного володіння у ОСОБА_3 , шляхом відновлення запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.02.2026 рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.05.2025 у справі №308/14308/23 залишено без змін.

Згідно з інформаційною довідкою від 11.03.2026, 06.03.2026 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначену квартиру, що стало наслідком виконання рішення суду у справі №308/14308/23. Запис про право власності ОСОБА_3 скасовано (анульовано).

Після набрання законної сили судовими рішеннями у справі №308/14308/23 предмет іпотеки був повернутий у власність ОСОБА_1 , водночас заборгованість відповідача за кредитним договором, яка раніше вважалася погашеною за рахунок реалізації квартири, фактично відновилася та обліковується за кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» у розмірі 460 312,58 грн.

У заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що має намір звернутися до суду з позовною заявою про визнання прав іпотекодержателя щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, необхідність звернення заявником із даною заявою обґрунтовується тим, що поведінка ОСОБА_1 , як боржника свідчить про його очевидну недобросовісність та систематичне ухилення від виконання взятих на себе кредитних зобов`язань. За таких обставин існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 , продовжуючи не виконувати кредитні зобов`язання, може вчинити дії, спрямовані на унеможливлення звернення стягнення на Предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, зокрема відчужити Квартиру третім особам, передати її в іпотеку, подарувати або іншим способом розпорядитися нею.

На підтвердження обставин, викладених у заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - адвокат Сіренко Ю.Є надав: інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 467679304 від 11.03.2026, відповідно до якої власником квартири площею 20.6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 ; копію виконавчого напису на стягнення 129 253,87 грн.; копію договору про відступлення прав вимоги №2303/К/1; копію іпотечного договору №257/7фквіп-06-01; копію кредитного договору №257/Св-06; постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві; платіжне доручення №126 від 20.08.2020 на суму 36 621 000,00 грн; копію протоколу електронного аукціону №UA-ЕА-2020-07-06-000033-b; рішення Закарпатського апеляційного суду від 19.02.2026 по справі 308/14308/23; рішення Ужгородського міськрайонного суду від 16.05.2025 по справі 308/14308/23; рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23.07.2014 по справі 308/3008/14-ц.

Наведені обставини та докази, подані на їх підтвердження, свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та ОСОБА_1 існує спір про визнання прав іпотекодержателя щодо нерухомого майна.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував вищенаведені обставини справи та вимоги закону, а також взяв до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання майбутнього рішення суду. Наявна державна реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_1 створює для нього можливість розпорядитися цим майном. Таке відчуження матиме наслідком або відмову в позові через неналежність відповідачів, або залучення до участі у справі співвідповідачів. У цьому разі об`єктивний розгляд справи буде значним чином ускладнений, оскільки суд буде змушений враховувати інші зареєстровані права на майно та виходити з принципу пропорційності між захистом інтересів стягувача та інтересами власника майна.

Таке вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної квартиру не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 , оскільки можливість розпоряджатися вказаним об`єктом обмежується на певний час, тобто має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до завершення розгляду цієї справи по суті. При цьому, невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника та дійшов вірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції на законних підставах вжито заходів забезпечення позову та обґрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу. Підстав для її скасування чи зміни не має.

Таким чином наведені доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу.

За наведених обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст.375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись нормами статей 149,150,367,374,375,381,382,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пітух Василь Іванович залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: