Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №308/18361/23 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/18361/23

Закарпатський апеляційний суд

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/728/23 за зміненою апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2023.

Цим вироком:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Самбір Львівської області, мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий: вироком Яворівського районного суду Львівської області від 23.02.2023 за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 03 (три) роки, засуджений:

- за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, ухвалено даний вирок виконувати окремо від вироку Яворівського районного суду Львівської області від 23.02.2023.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ в Закарпатській області судові витрати на залучення експерта в сумі 1434 грн.

Речові докази: один поліетиленовий зіп-пакет у якому наявна кристалічна речовина ззовні схожа на психотропну, який знаходиться у герметичному прозорому пакеті, який упаковано до спеціального пакету НПУ № PSP 1519443 – ухвалено знищити; мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi Note 8 Pro», який упаковано до спеціального пакету НПУ № PSP 1519444 - повернуто власнику; поліетиленову упаковку з надписом «Нова пошта» № 20450784764144, зіп-пакет зеленого кольору, клаптик картонного паперу, які поміщено до паперового конверту НПУ СУ – ухвалено зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Згідно вироку ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_6 , будучи раніше судимим вироком Яворівського районного суду Львівської області від 23.02.2023 за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 03 (три) роки, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо психотропних речовин без мети збуту, 01.10.2023 на

-2-

власному мобільному телефоні користуючись мобільним додатком «Телеграм», діючи умисно, з метою незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, для особистого вживання, не переслідуючи мети збуту, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, придбав кристалічну речовину білого кольору, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Після чого надав невстановленій особі реквізити поштамту № 35522 ТзОВ «Нова Пошта» в м. Ужгород.

У подальшому ОСОБА_6 , продовжуючи розпочаті злочинні дії, 04.10.2023 близько 16 год 40 хв, прийшов до вищевказаного поштамту нової пошти, де отримав посилку у якій містився один поліетиленовий зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору всередині, яка у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, після чого незаконно, без мети збуту зберігав при собі, до моменту виявлення та вилучення у нього працівниками поліції, в ході проведення огляду місця події, який проводився в період з 18 год. 05 хв до 18 год 30 хв 04.10.2023 біля поштамту № 35522 ТзОВ «Нова пошта», що за адресою м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 114.

Згідно з висновком експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/107-23/9774-НЗПРАП від 18.10.2023 - надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору, у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP ( у перерахунку на PVP основу) становить 1,4038 г, що відповідно до таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, є розміром вказаної речовини, за яке передбачена кримінальна відповідальність.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та із застосуванням ст. 71, 72 КК України визначити обвинуваченому ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (років) 01 (один) місяць. У решті вирок суду залишити без змін. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає проте, що в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимий вироком Яворівського районного суду Львівської області від 23.02.2023 за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 03 (три) роки. Разом з тим, судом не враховано, що нове кримінальне правопорушення ОСОБА_6 вчиненого під час іспитового строку та безпідставно не застосовано положення ст. 71 КК України при призначенні ОСОБА_6 покарання.

У зміненій апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на аналогічні обставини, просить призначити ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю даного вироку та вироку Яворівського районного суду Львівської області від 23.02.2023 призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років та покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який виконувати самостійно.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала змінену апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши докази, які характеризують

-3-

особу обвинуваченого, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів уважає, що змінена апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 ч. 1 ст. 309 КК України ніким з учасників судового розгляду не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряються.

ОСОБА_6 погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У зв`язку з чим обвинувальний акт розглядався у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Кваліфікація діяння обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України за встановлених у вироку суду обставин, є правильною.

Доводи прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_6 покарання колегія суддів уважає обґрунтованими.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Згідно з положеннями ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У постанові від 26.05.2020 за результатами розгляду справи № 243/2528/19 Верховний Суд окреслив порядок призначення особам покарання у разі несплати штрафу за попереднім вироком та вчинення нового кримінального правопорушення. При цьому касаційний суд наголосив, що у випадках, коли засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин застосовується призначення покарання за сукупністю вироків. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у порядку ч. 1 ст. 71 КК остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов`язковому виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм закону, у разі засудження особи за нове кримінальне правопорушення, вчинене до повного відбуття покарання за попереднім вироком, яке згідно з ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд,

-4-

виконуючи вимоги ст. 71 КК України, зобов`язаний призначити остаточне покарання за сукупністю вироків. При цьому остаточне покарання, визначене за правилами ст. 71, 72 КК України складається із сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, яке не підлягає складанню з іншими видами покарання і має виконуватись самостійно.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 був засуджений 23.02.2023 вироком Яворівського районного суду Львівської області за ч. 5 ст.407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 03 (три) роки.

Кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_6 засуджений оскаржуваним вироком, вчинено 04.10.2023, тобто під час іспитового строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Отже, ОСОБА_6 , який вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, призначеного вироком Яворівського районного суду Львівської області від 23.02.2023, після призначення покарання за ч. 1 ст. 309 КК України необхідно було призначити покарання за сукупністю вироків за правилами ст. 71 КК України.

Проте, суд першої інстанції не призначив обвинуваченому ОСОБА_6 остаточного покарання за правилами вказаної статті, а ухвалив рішення про самостійне виконання вироку Яворівського районного суду Закарпатської області від 23.02.2023, яким ОСОБА_6 був засуджений за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 03 (три) роки.

Водночас, ч. 4 ст. 71 КК України передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також невідбутої частини покарання.

Невідбута частина покарання за вироком Яворівського районного суду Закарпатської області від 23.02.2023 становить п`ять років позбавлення волі, відтак, у даному випадку, суд був зобов`язаний визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у розмірі, який є більшим за невідбуту частину покарання за попереднім вироком, тобто покарання у виді позбавлення волі більше п`яти років.

За вчинення нового кримінального правопорушення суд призначив ОСОБА_6 покарання у виді штрафу, отже за сукупністю вироків, враховуючи положення ч. 3 ст. 72 КК України, остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України могло бути призначене у виді позбавлення волі, строком на п`ять років, та штрафу, який належать виконувати самостійно.

Таким чином, змінена апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2023 щодо ОСОБА_6 - до скасування в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухваленням в цій частині вироку апеляційним судом.

При призначенні ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України колегія суддів, враховуючи обставини кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого, а також позицію прокурора, викладену в зміненій апеляції, вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу у такому ж розмірі, як призначив суд першої інстанції.

-5-

При призначенні ОСОБА_11 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, з урахуванням невідбутого покарання, призначеного вироком Яворівського районного суду Закарпатської області від 23.02.2023, остаточне покарання слід призначити у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який належать виконувати самостійно.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 необхідно рахувати з моменту затримання під час приведення вироку апеляційного суду до виконання.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитись проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст. 374, 376, 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Змінену апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2023 щодо ОСОБА_12 в частині призначення покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю даного вироку та вироку Яворівського районного суду Львівської області від 23.02.2023 призначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років та покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн належить виконувати самостійно.

В решті вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2023 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою,- в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді