Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №688/4730/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/4730/26

№ 1-кп/688/348/26

Вирок

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шепетівці матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026244000000873 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Чернутьєво Удорського району Республіки Комі, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , не судимої в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

встановив:

Стислий опис провадження

28 вересня 2026 року із Шепетівської окружної прокуратури до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт з додатками від 25 вересня 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 11 липня 2026 року №12026244000000873 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України. Разом із обвинувальним актом надана угода про визнання винуватості, укладена між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року справу призначено до підготовчого судового засідання на 01 жовтня 2026 року.

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року (справа №294/1600/25), яка набрала законної сили 16 грудня 2025 року, ОСОБА_5 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Однак ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність постанови суду якою її позбавлено права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років , а також те, що вказана постанова суду набрала законної сили 16 грудня 2025 року, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів зневаги до судового рішення, ігноруючи постанову Чуднівського районного суду від 03 грудня 2025 року (справа № 294/1600/25) зі змістом якої ОСОБА_5 була ознайомлена, при наявності реальної можливості її виконати, продовжувала керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 11 липня 2026 року, близько 14год 33хв, ОСОБА_5 , будучи позбавлена права керування транспортними засобами на підставі постанови Чуднівського районного суду від 03 грудня 2025 року (справа № 294/1600/25), діючи умисно, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ч.1 ст.129 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, з метою невиконання постанови суду яка набрала законної сили, усвідомлюючи свої дії, керувала автомобілем марки та моделі «Renault Scenic» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який на праві власності їй належить, а саме рухалася за кермом вказаного автомобіля дорогою по вулиці Назарія Яремчука, поблизу будинку № 18, що в м.Шепетівці Шепетівського району Хмельницької області, де була зупинена працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

Таким чином, своїми протиправними діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_5 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та узгоджена міра покарання.

Угода про визнання винуватості укладена 25 вересня 2026 року у місті Шепетівці в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 11 липня 2026 року за №12026244000000873 між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 .

В угоді про визнання винуватості визначено істотні обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, а саме:

- щире каяття обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України;

- відсутність обставин, що обтяжують покарання;

- згода на призначення покарання, визначеного сторонами у даній угоді;

- умови угоди та її укладення не суперечать інтересам суспільства, дозволяють уникнути часових та матеріальних витрат, пов`язаних із провадженням кримінального провадження, сприяють забезпеченню швидкого досудового розслідування і судового провадження без порушення прав сторін та заподіяння шкоди будь-чиїм інтересам;

Відповідно до укладеної угоди, ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні та зобов`язався беззастережно визнати свою вину в обсязі підозри.

Сторони угоди погодились запропонувати суду призначити ОСОБА_5 узгоджене покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Сторони погодили, що обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст.66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжували б ОСОБА_5 покарання не встановлено.

ОСОБА_5 є не судимою в силу ст.89 КК України, по місцю проживання характеризується посередньо, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

В угоді зазначено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК.

В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК, та наслідки відмови від права на судовий розгляд, передбачені частиною 4 статті 474 КПК.

Позиції учасників судового провадження щодо угоди.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні угоду підтримав, вказавши про її відповідність вимогам чинного законодавства, добровільність її укладення, належність даного злочину до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченою своєї винуватості у інкримінованого їй кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Також прокурор зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється, просила суд затвердити угоду. При цьому ОСОБА_5 зазначила, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що вона при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь, проте просила затвердити укладену угоду. Вказала, що повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до неї у разі її затвердження, спроможна виконати узгоджене покарання. Крім того, повідомила, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Судом встановлено, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості від 25 вересня 2026 року є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, в т.ч. потерпілого. Крім того, укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Також умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

Встановлено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК.

В укладенні даної угоди згідно з пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК брав участь захисник.

Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановленої санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні даної угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК, а тому, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку про необхідність її затвердження, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого покарання у виді позбавлення волі.

Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимогст.100 КПК України.

Підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124, 314, 374-376, 469-475 КПК, суд,

ухвалив

Затвердити угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2026 року за №12026244000000873, укладену 25 вересня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази: оптичний диск на якому міститься відеозапис із портативного відеореєстратора патрульної поліції за 11 липня 2026 року моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_5 , копію постанови УНА №7531167 від 11 липня 2026 року за ч.4 ст.126 КАП – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд, з підстав, передбачених статтею 394 КПК та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Головуючий суддя: