Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №686/28973/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/28973/26

Провадження № 3/686/6409/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дем`янов Ю.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 20.09.2026 близько 01 год. 47 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії, що виразились у образах та висловлюваннях нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, шарпанням за одяг, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

Такими діями ОСОБА_1 , на думку уповноваженого працівника поліції, скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив що шлюб між ним та ОСОБА_2 наразі розірвано, проте вони продовжують жити разом у зв`язку із матеріальними питаннями та необхідністю спільного виховання дитини. 20.09.2026 вночі між ними справді трапився конфлікт, але це була звичайна побутова сварка зумовлена фінансовими проблемами та необхідністю узгодити питання спільної нерухомості. Як зазначає ОСОБА_2 жодного факту домашнього насильства відносно колишньої дружини він не вчиняв та не вчиняє.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, проте 28.09.2026 надіслала до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку із тим, що примирилась із ОСОБА_1 та не має до нього будь-яких претензій морального чи матеріального характеру.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що провадження у справі, що розглядається, підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв`язку із наступним.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному Законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в матеріалах справи немає, не встановлені такі і судом в ході судового розгляду.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення психологічного та фізичного насильства щодо потерпілої ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Водночас, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

До матеріалів справи на доведення вини ОСОБА_1 у описаному вище правопорушенні долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 221635 від 20.09.2026, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 від 20.09.2026, письмові поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 20.09.2026.

Разом з тим, суддя зауважує, що досліджені докази не дають можливість зробити висновок про те, що ОСОБА_1 скоєно домашнє насильство фізичного чи психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини, у зв`язку із чим відсутні достатні підстави притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 251 КУпАП, - є лише доказом у справі, що, у сукупності із іншими доказами, відповідно до ст. 252 КУпАП, підлягає оцінці, яка ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, як то регламентують положення ст. 245 КУпАП.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Водночас, самі лише пояснення ймовірної потерпілої ОСОБА_2 не можуть слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння відносно неї домашнього насильства. На переконання суду, такі пояснення носять виключно суб`єктивний характер та не дозволяють встановити вину ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини, який притримується у своїх рішеннях правової позиції, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення у справі «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), приходжу до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не здобуто та суду не надано, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя,

постановив:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Юрій ДЕМ`ЯНОВ