Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №676/7572/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/7572/26

Номер провадження 3/676/2227/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області об`єднану справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №726186 від 16 серпня 2026 року, ОСОБА_1 16 серпня 2026 року о 19 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 виражався нецензурною лайкою в сторону працівника поліції поліцейського взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Стасюка Юрія Едуардовича, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №726371 від 18 серпня 2026 року, ОСОБА_1 18 серпня 2026 року близько 08 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив конфлікт, погрожував, внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров`ю потерпілої, чим порушив п.14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання SMS - повідомлення на його номер мобільного телефону – НОМЕР_1 , який він вказав при складанні стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Потерпіла ОСОБА_2 та захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Никифорук Т.Р. в судове засідання також не з`явилися, про день та час розгляду об`єднаної справи повідомленні своєчасно та належним чином, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що діями чоловіка їй не завдано та не могло бути завдано шкоди психічному та фізичному здоров`ю.

За таких обставин, враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_2 , особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Никифорук Т.Р., своєчасно та належним чином повідомлялися про місце та час розгляду справи, будь-яких доказів поважності неприбуття в судове засідання ОСОБА_1 суду не надав, від захисника та потерпілої ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнає за необхідне провести розгляд справи за відсутності потерпілої, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника.

Вивчивши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Так, підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст., ст. 8, 9 цього Кодексу).

Положеннями ст.9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Санкція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Тому, через суворість санкції цих статтей їх слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими до застосуванню судами України.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пунктом п.3.2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 передбачено, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому правопорушеннях не визнав, а тому виходячи з презумпції невинуватості, його вина має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст.ст173,173-2 КУпАП.

За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються наконституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В даній конкретній справі обов`язок щодо збирання доказів був на поліцейському взводу 2 роти 1 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП сержантом поліції Кшемінським Д.В. та поліцейському взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП молодшому лейтенанту поліції Діновському О.О., оскільки вони порушили провадження по справі за ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №726186 від 16 серпня 2026 року, який складений поліцейським взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Діновським О.О., ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративіного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, зокрема в тому, що він 16 серпня 2026 року о 19 год. 00 хв. в с.Вербка по вул.Виноградна, 12 виражався нецензурною лайкою в сторону працівника поліції поліцейського взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Стасюка Юрія Едуардовича, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Поряд з цим, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенантом поліції Діновським О.О., до провадження не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував ті обставини, що ОСОБА_1 16.08.2026 року о 19 год. 00 хв. в с.Вербка по вул.Виноградна, 12 виражався нецензурною лайкою в сторону працівника поліції поліцейського взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Стасюка Юрія Едуардовича, чим своїми діями ображав людську гідність і громадську мораль.

Долучений до матеріалів справи рапорт поліцейського взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Юрія Стасюка від 16 серпня 2026 року, в якому останній зазначає, що прибувши за викликом на місце події ОСОБА_1 , який поводив себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою в сторону працівників поліції та кидав камінням, оцінюються судом критично, оскільки вони не підтвердженні будь-якими належними та допустимими доказами. До того ж, рапорт працівника поліції не є процесуальним джерелом доказів, а є документом внутрішнього документообігу БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП.

Долучені до провадження протокол АЗ №046361 про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП та відеозаписи із портативних відеореєстраторів поліцейських підтверджують лише факт затримання ОСОБА_1 16 серпня 2026 року о 19 год. 00 хв. у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, для присікання адміністративного правопорушення, складання протоколу про адміністративне правопорушення та процедуру складання протоколів про адміністративне праівопорушення стосовно ОСОБА_1 у приміщенні Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.

При цьому, як убачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, поліцейський взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП Діновський О.О., на якого в даній конкретній справі був покладений обов`язок щодо збирання доказів, оскільки він порушив провадження в справі за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 , обмежився лише дорученням до матеріалів справи протоколу про адміністративне затримання та рапорту поліцейського взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Юрія Стасюка від 16 серпня 2026 року. Проте, ним не зафіксовано належним чином у процесуальний спосіб місце події, не встановлено та не опитано жодних свідків – можливих очевидців події, що ним могло бути зроблено шляхом проведення подворового обходу, та при використанні інших повноважень, які йому надані статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім того, згідно з пунктом 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім визначених Інструкцією випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Проте, відеозаписи із портативних відеореєстраторів, на яких зафіксовано подію, в тому числі обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 16.08.2026 року о 19 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 виражався нецензурною лайкою в сторону працівника поліції поліцейського взводу 2 роти 2 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Стасюка Юрія Едуардовича, до матеріалів провадження не долучені.

А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП, у справі відсутні, судом такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного проступку підлягають особи за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» для цілей цього Закону термін «домашнє насильство» вживається у такому значенні - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь, а термін «психологічне насильство» - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №726371 від 18 серпня 2026 року, складеного поліцейським взводу 2 роти 1 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП сержантом поліції Кшемінським Д.В. ОСОБА_1 18 серпня 2026 року близько 08 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме вчинив конфлікт, погрожував, внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров`ю потерпілої, чим порушив п.14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Із поданої суду письмової заяви потерпілої ОСОБА_2 убачається, що діями чоловіка їй не завдано та не могло бути завдано шкоди її психічному здоров`ю.

А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема, що діями ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у справі відсутні, судом такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений в ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшов переконання, що провадження в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.173, ч.1 ст.173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушенн.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О