Суд: Волочиський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №671/1882/26
Суддя: Ніколова С. В.
Справа №: 671/1882/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026243200000235 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Хорошеве Харківського району Харківської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, особи з інвалідністю 2 групи, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 382 КК України,
встановив:
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15.04.2026 року у справі №199/3557/26, яка набрала законної сили 28.04.2026, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Незважаючи на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15.04.2026 року у справі №199/3557/26, яка набрала законної сили 28.04.2026 та з якою ОСОБА_4 був належним чином ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та ст. 129-1 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, ОСОБА_4 ухилився від виконання вказаної вище постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортним засобом за наступних обставин.
Так, ігноруючи зазначене вище судове рішення, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, ОСОБА_4 12 липня 2026 року о 20 годині 53 хвилин керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки “MERCEDES-BENZ” моделі “S 500” із реєстраційним номером НОМЕР_1 на автодорозі М-30 сполученням “Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам`янка – Ізварине” на 215 км в селищі Війтівці Хмельницького району Хмельницької області, де був зупинений екіпажем працівників патрульної поліції в складі поліцейського та інспекторів взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП на підставі ст. 35 Закону України “Про Національну поліцію” та відносно ОСОБА_4 винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини вчинення правопорушення, викладені в обвинуваченні і пояснив, що він знав про позбавленння його судовим рішенням права керування транспортними засобами строком на один рік та розумів, що він не має права керувати транспортними засобами. Однак, 12 липня 2026 року о 20 годині 53 хвилин керував автомобілем марки “MERCEDES-BENZ” моделі “S 500” із реєстраційним номером НОМЕР_1 на автодорозі М-30 в селищі Війтівці, де на бклок-посту через порушення ПДР був зупинений працівниками поліції. Про вчинене шкодує та щиро кається.
Ці фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини обвинуваченого у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, є його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений є особою з інвалідністю 2 групи, раніше не судимий, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою лікарів нарколога та психіатра не звертався.
Ухвалюючи вирок суд приймає до уваги досудову доповідь органу пробації, згідно якої ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі і для окремих осіб, оцінені як середні, його виправлення без позбавлення або обмеження волі можливе.
Сукупність усіх перерахованих вище обставин у поєднанні з тяжкістю кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, вказують на можливість виправлення ОСОБА_4 при обранні йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті, яка йому інкримінується.
Суд вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень.
Речові докази по справі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 6141 від 13.03.2025 року на ім`я ОСОБА_5 , та автомобіль марки “Mercedes-Benz” моделі “S 500”, державний номерний знак НОМЕР_1 , що перебувають на відповідальному зберіганні в ОСОБА_4 , повернути ОСОБА_5 за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua