Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №671/1904/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1904/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 жовтня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.

при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В серпні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14170 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що 18.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18.06.2025-100000842, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 6000 грн. на умовах строковості, платності і поворотності, шляхом перерахування коштів на рахунок споживача, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісію. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 14100 грн., з яких: 6000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5080 грн. – заборгованість за процентами, 540 грн. – заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості, 2550 грн. – неустойка. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість та судові витрати.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, проти заочного розгляду справи позивач не заперечує.

Відповідач, який про час, місце та дату судового засідання повідомлений відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з`явився. Тому згідно вимог ст. 280 ЦПК України за письмовою згодою позивача суд проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 18.06.2025-100000842 (далі – договір, кредитний договір), шляхом подання відповідачем заявки, яку він підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, погодившись із умовами пропозиції про укладення кредитного договору (офертою) щодо надання йому кредитних коштів (а.с. 16-19).

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 18.06.2025; сума кредиту - 500 грн.; строк, на який надається кредит – 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту – 20.01.2026. Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 9 % від суми кредиту та дорівнює 45 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 45 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів: 5457-08XX-XXXX-2448.

30.06.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору № 18.06.2025-100000842 від 18.06.2025, відповідно до умов якого сторони домовились збільшити суму кредиту до 6000 грн. (а.с. 19 зворот, 20).

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором та додатковим договором виконав і надав відповідачу кредит в сумі 6000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення № 1-1704 від 17.04.2026 (а.с. 21-22).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18.06.2025-100000842 від 18.06.2025, станом на 20.08.2026 заборгованість відповідача складає 14170 грн., з яких: 6000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5080 грн. – заборгованість за процентами, 540 грн. – заборгованість за комісією, 2550 грн. – заборгованість за штрафами (а.с. 12-14).

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору, користувався ними, проте порушив умови договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 6000 грн., за процентами в сумі 5080 грн. та комісією в сумі 540 грн., а всього 11620 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача заборгованості за неустойкою в розмірі 2550 грн., то суд виходить з наступного.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позивачу у стягненні неустойки в сумі 2550 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов заявлено в сумі 14170 грн., а задоволено судом частково в розмірі 11620 грн., що становить 82,00 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2183,17 грн. (2662,40 х 82,00: 100), та документально підтверджені витрати (а.с. 26-27), понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 107,40 грн. (130,98 х 82,00 : 100).

Керуючись ст. ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 49, 76-81, 95, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 18.06.2025-100000842 від 18.06.2025 в сумі 11620 грн. 00 коп., з яких: 6000 грн. 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту, 5080 грн. 00 коп. – заборгованість за процентами, 540 грн. 00 коп. – заборгованість за комісією, а також судовий збір в сумі 2183 грн. 17 коп. та витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 107 грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, код в ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Суддя: