Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №607/14797/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №607/14797/26

Суддя: Воробель Н. П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2026 Справа №607/14797/26 Провадження №3/607/4384/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., за участю захисника – адвоката Худої І.Р., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №705695 від 29.06.2026, 29.06.2026 о 02:07 в м. Тернополі, вул. Руська, 1, ОСОБА_1 керував електросамокатом «VEVI ES400» без н.з. в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 Drager ARAM-2250 (повірка дійсна до 26.05.2027), підтверджується тестом № 3681 від 29.06.2026, результати огляду становлять 0,82 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння згоден, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

28.07.2026 до суду надійшло клопотання захисника Худої І.Р. про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції. Клопотання мотивоване тим, що протокол не містить повних відомостей про документ, на підставі якого встановлено особу ОСОБА_1 , оскільки зазначено лише серію та номер посвідчення водія без вказівки дати його видачі та органу, який його видав. Крім того, у протоколі не зазначено технічних характеристик електросамоката, зокрема потужності його двигуна, а до матеріалів справи не долучено жодних документів чи інших доказів на підтвердження того, що потужність електродвигуна зазначеного транспортного засобу перевищує 3 кВт, тобто відповідає критеріям, визначеним для транспортних засобів.

Крім того, 22.09.2026 до суду надійшло клопотання захисника Худої І.Р. про закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване тим, що складений протокол є незаконним, оскільки його складено з порушенням вимог законодавства, а викладені в ньому обставини не відповідають дійсності. З долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається руху електросамоката та не зафіксовано факту його керування ОСОБА_1 . На відеозаписі лише можна побачити припаркований позаду електросамокат. Працівник поліції зупинки не здійснював. При цьому на відеозаписі відсутні будь-які ознаки керування, зокрема рух, зміна напрямку руху, запуск двигуна чи інші дії водія з управління самокатом. Зазначений електросамокат, за доводами захисника, перебуває на балансі міської ради та належить до системи громадського прокату, у зв`язку з чим є доступним для вільного користування будь-якою особою, яка після завершення поїздки має право залишити його у будь-якому місці. Таким чином, сам факт наявності поруч із ОСОБА_1 електросамоката не може вважатися доказом його керування, оскільки відеоматеріали не містять об`єктивних даних, які б підтверджували факт руху та керування ним. За відсутності доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 , на думку захисника, не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, а тому не може нести за нього відповідальність. Щодо причини зупинки захисник зазначає, що працівниками поліції зупинка транспортного засобу не здійснювалася. Крім того, захисник вказує, що електросамокат не є механічним транспортним засобом. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено марку самоката «VEVI ES400», проте не зазначено його технічних характеристик, зокрема потужності. Працівниками поліції до матеріалів справи не долучено жодних документів чи інших доказів, які б підтверджували технічні параметри зазначеного транспортного засобу, а саме наявність електродвигуна потужністю понад 3 кВт, що відповідає критеріям, визначеним для транспортних засобів. Також захисник вважає, що рапорт поліцейського не може визнаватися допустимим доказом, оскільки відповідно до Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747, рапорт належить до внутрішніх документів. Щодо призначення покарання захисник посилається на судову практику та зазначає, що у цьому випадку призначення покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами є незаконним. Окремо захисник посилається на порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Працівник поліції зазначив про виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота та вираженого тремтіння пальців рук. Водночас, на думку захисника, твердження про «виражене тремтіння пальців рук» є безпідставним, оскільки на відеозаписі така ознака не зафіксована та візуально не підтверджується. Крім того, захисник зазначає, що після зупинки транспортного засобу поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 у достатній мірі його право на захист, а саме право викликати адвоката на місце зупинки або консультуватися з ним по телефону. Також йому не було роз`яснено принцип дії приладу, не надано документів на нього, зокрема сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а також сертифіката на право використання приладу. Не було роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та процесуальні права водія, у зв`язку з чим, на думку захисника, вимога пройти огляд була незаконною. З матеріалів справи, як зазначає захисник, вбачається, що безпосередньо перед проведенням огляду за допомогою приладу «Драгер» поліцейським не здійснювався відбір проби навколишнього повітря, не було жодного клацання, а сам прилад не був готовий. Також не було миготіння зеленого індикатора. Щодо роз`яснення особі прав захисник зазначає, що згідно з відеозаписом о 02:09:20 год на місці зупинки поліцейський провів огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, тоді як лише о 02:11:20 год здійснив роз`яснення йому процесуальних прав. Таким чином, зі змісту матеріалів справи, на думку захисника, вбачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, лише після проведення огляду на стан сп`яніння. Захисник вважає, що це суперечить вимогам закону та суттєво обмежило можливість особи реалізувати право на захист, зокрема своєчасно заявити заперечення, надати пояснення або вимагати правової допомоги до фіксації правопорушення.

Цього ж дня, 22.09.2026, до суду також надійшли клопотання захисника Худої І.Р. про визнання огляду недійсним, про визнання недопустимим та недостовірним доказом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також про визнання відеозаписів недопустимими та недостовірними доказами. Зміст зазначених клопотань за своїми доводами та обґрунтуванням є аналогічним доводам, наведеним у клопотанні про закриття провадження у справі. Водночас захисник зазначила, що огляд проведено з істотним порушенням вимог законодавства, оскільки направлення на медичний огляд оформлено за формою, яка втратила чинність 16.05.2025, тоді як адміністративні матеріали складено 29.06.2026. Крім того, у направленні не зазначено, додатком до якого протоколу про адміністративне правопорушення воно є, у зв`язку з чим неможливо встановити, що воно складене саме у межах цієї справи. Також захисник вказала, що відповідні відеофайли не підписані ЕЦП, а тому відеозаписи, надані працівниками поліції до суду як докази порушення водієм Правил дорожнього руху, є неналежними.

Захисник Худа І.Р. у судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 . Подані нею клопотання підтримала з викладених у них підстав. Зазначила, що матеріалами справи не доведено факту керування ОСОБА_1 електросамокатом, оскільки він не керував ним, а лише вів його.

ОСОБА_1 у жодне із судових засідань не з`явився, забезпечивши участь у справі захисника Худої І.Р. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 268 КУпАП справу слід розглянути у відсутності ОСОБА_1 .

Ознайомившись із клопотаннями захисника, заслухавши її доводи, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

щодо клопотання захисника про направлення матеріалів справи на доопрацювання, то суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить відомості, необхідні для розгляду справи, а наведені захисником зауваження не свідчать про такі його недоліки, які перешкоджають встановленню обставин справи та прийняттю судового рішення. Відтак підстави для повернення матеріалів справи на доопрацювання відсутні.

Вирішуючи питання щодо доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд керується таким:

згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У своїй постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що під керуванням транспортним засобом розуміється технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Отже, однією з умов для притягнення водія до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеність факту керування ним транспортним засобом.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненому до матеріалів справи долучено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №705695 від 29.06.2026;

- відеозапис, що міститься на DVD-R диску, з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано, як працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про порушення ним комендантської години та запитує про напрямок його руху. ОСОБА_1 пояснює, що прямує додому від своєї дівчини, а згодом зазначає, що їде від «Сімки». Надалі працівник поліції повідомляє про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора. За результатами огляду встановлено показник 0,82‰, з яким ОСОБА_1 погодився, водночас відмовившись від проходження аналогічного огляду в медичному закладі. Також на відеозаписі зафіксовано повідомлення про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, і оголошення змісту протоколу;

- роздруківку тесту приладу «Drager Alcotest 6810» від 29.06.2026, відповідно до якої результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння склав 0,82‰;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому відображено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, назву газоаналізатора та результат огляду на стан сп`яніння (проба позитивна 0,82‰). З результатами ОСОБА_1 згоден, що підтверджується його підписом;

- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки – газоаналізатора «Alcotest 6810» № ARАМ-2250 № П 51 QM 2224 103 25, чинне до 20.11.2026;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.06.2026;

- рапорт інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП від 29.06.2026, згідно з яким 29.06.2026 під час патрулювання в м. Тернополі по вул. Руська приблизно о 02:00 за порушення комендантської години зупинено електросамокат «VEVI ES400», яким керував ОСОБА_1 , під час спілкування з яким у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та виражене тремтіння пальців рук. Огляд на визначення стану сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» № ARАМ-2250, результат на табло – 0,82% проміле, з результатами огляду – згоден;

- довідку, видану 29.06.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Дослідивши наведені докази у їх сукупності, вважаю, що вони не підтверджують поза розумним сумнівом факту керування ОСОБА_1 електросамокатом «VEVI ES400» з огляду на таке.

Як убачається зі змісту відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, на ньому не зафіксовано моменту руху електросамоката, його зупинки працівниками поліції чи будь-яких інших дій ОСОБА_1 , які б об`єктивно свідчили про здійснення ним керування цим транспортним засобом. Відеозапис розпочинається вже під час спілкування працівника поліції із ОСОБА_1 , при цьому електросамокат перебуває позаду нього у припаркованому стані.

Сам по собі факт перебування ОСОБА_1 поруч з електросамокатом, а також його пояснення працівникам поліції про те, що він прямує додому та їде від «Сімки», не дають можливості достовірно встановити, що безпосередньо перед цим він керував зазначеним транспортним засобом, а не вів його поруч.

Посилання працівника поліції у рапорті на те, що електросамокат було зупинено під час руху під керуванням ОСОБА_1 , саме по собі не усуває зазначених сумнівів, оскільки відповідні обставини не знайшли об`єктивного підтвердження у відеозаписі та інших матеріалах справи. При цьому рапорт, як і будь-який інший доказ, підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами та не може самостійно підміняти собою відсутні фактичні дані щодо обставин події.

Водночас наявність у матеріалах справи акта огляду, результату тестування газоаналізатором «Drager Alcotest 6810» із показником 0,82% проміле та погодження ОСОБА_1 з його результатами підтверджує встановлення у нього стану алкогольного сп`яніння на момент проведення огляду. Однак ці докази самі по собі не підтверджують факту керування ним транспортним засобом, що є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не може бути достатньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності належних та допустимих доказів того, що він у такому стані керував транспортним засобом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин самі лише припущення щодо керування ОСОБА_1 електросамокатом не можуть бути покладені в основу висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, оцінюючи доводи захисника Худої І.Р., викладені у поданих клопотаннях, суд погоджується з її аргументами щодо відсутності належного підтвердження факту керування ОСОБА_1 електросамокатом, оскільки досліджені матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б беззаперечно підтверджували цю обставину. Інші доводи захисника щодо порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оформлення направлення на огляд, роз`яснення процесуальних прав, а також допустимості та достовірності відеозаписів і рапорту працівника поліції не мають визначального значення для вирішення справи з огляду на встановлену відсутність належних доказів самого факту керування транспортним засобом.

Відтак, оскільки належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 електросамокатом у стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять, суд доходить висновку, що подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у його діях не доведені.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 254, 255, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель

Оригінал: reyestr.court.gov.ua