Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №603/518/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/518/26

Провадження № 1-кп/603/60/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211130000162 від 12.08.2026 року, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озеряни Бучацького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, який має на утриманні 3 дітей, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 369 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

12 серпня 2026 року приблизно о 12:00 обвинувачений ОСОБА_3 , взявши із собою десять полімерних мішків білого кольору, лопату із дерев`яним тримачем та відро, прийшов на берег річки Дністер в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон», який створений відповідно до Указу Президента України від 03.02.2010 року № 96 «Про створення Національного природного парку «Дністровський каньйон», та який входить до складу природно-заповідного фонду України на території Коропецької територіальної громади, що в с. Вістря Чортківського району Тернопільської області, в порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, всупереч ст. ст. 19, 20 Кодексу України про надра, ст. ст. 57, 125, 126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами та видобуток корисних копалин, умисно, переслідуючи корисливий мотив, за допомогою лопати, шляхом набирання сильнокарбонатного середнього суглинку сірого кольору з камінням з берега річки «Дністер», незаконно видобув 463 кг сильнокарбонатного середнього суглинку сірого кольору з камінням, який згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року (в редакції від 28.12.2011 року № 1370) «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, погрузивши його у вищевказані десять полімерних мішків білого кольору.

Внаслідок незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення на території природно-заповідного фонду обвинувачений ОСОБА_3 спричинив державі шкоду на загальну суму 5776,32 грн.

Такими умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 240 КК України, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на території природно-заповідного фонду.

У той же час, 12 серпня 2026 року поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП № 2 ОСОБА_5 , перебуваючи у складі спільних мобільних нарядів поліції з ІНФОРМАЦІЯ_2 по встановленню осіб, які перебувають в розшуку за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, на території обслуговування ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області приблизно о 15:20 у зв`язку з виконанням своїх службових обов`язків, здійснюючи об`їзд території, яка перебуває у підпорядкуванні ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, а саме Коропецької територіальної громади, Національного природного парку «Дністровський каньйон», який знаходиться за межам с. Вістря Чортківського району, виявив незаконний видобуток сильнокарбонатного середнього суглинку сірого кольору з камінням з берега річки «Дністер», здійснений ОСОБА_3 за допомогою лопати.

У ході спілкування із обвинуваченим ОСОБА_3 ОСОБА_5 повідомив останньому, що він - поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області та за вчинення незаконного видобутку сильнокарбонатного середнього суглинку сірого кольору з камінням передбачена кримінальна відповідальність та він зобов`язаний повідомити органи Національної поліції.

У цей час у обвинуваченого ОСОБА_3 , який, усвідомлюючи, що вказаний видобуток вчинив незаконно, а також, розуміючи негативні наслідки, які можуть настати у зв`язку із вчиненням ним кримінально-протиправного діяння, виник злочинний умисел, спрямований на пропозицію надання неправомірної вигоди працівникові поліції ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , який є службовою особою Національної поліції України, за невчинення ним дій з використанням становища, яке він займає, а саме за неповідомлення правоохоронні органи про вчинення незаконного видобутку сильнокарбонатного середнього суглинку сірого кольору з камінням в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон».

Надалі, реалізовуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на березі річки Дністер, що знаходиться в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон», що за межами с. Вістря Коропецької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, умисно, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності за вчинення незаконного видобутку сильнокарбонатного середнього суглинку сірого кольору з камінням на території об`єкта природно-заповідного фонду, в ході розмови з ОСОБА_5 висловив пропозицію надати останньому неправомірну вигоду у розмірі 15 000 гривень за невчинення ним дій з використанням становища, яке він займає, а саме за неповідомлення правоохоронні органи про вчинення ним незаконного видобутку сильнокарбонатного середнього суглинку сірого кольору з камінням в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон».

Однак ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність та незаконність дій ОСОБА_3 , відмовився від прийняття пропозиції щодо надання йому неправомірної вигоди та про вказаний факт повідомив органи Національної поліції, забезпечивши до прийду слідчо-оперативної групи знаходження ОСОБА_3 на місці вчинення кримінального правопорушення з подальшою його фіксацією та документуванням.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 369 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, погодився зі всіма зібраними у процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, та відмовився від їх дослідження під час судового розгляду, у вчиненому щиро розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду надав показання про те, що приїхав на берег річки Дністер, щоб зібрати гравій для власних потреб, зокрема, щоб зробити опалубку на кладовищі. Збирав гравій у мішки, коли до нього підійшли працівники поліції та ТЦК. Працівник поліції, побачивши, що він збирає камінь, повідомив, що зателефонує на лінію «102», оскільки тут заборонено збирати щебінь, на що він запропонував останньому неправомірну вигоду в розмірі 15 000 грн за те, щоб працівник поліції не повідомив правоохоронні органи про вчинене ним діяння. На таку пропозицію працівник поліції не погодився та зателефонував на лінію «102». У вчиненому щиро кається, пообіцяв не вчиняти подібного у майбутньому, просить суд суворо його не карати.

Представник потерпілого - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області -у судове засідання не з`явився, проте подав клопотання про розгляд кримінального провадження у їхній відсутності. Повідомив про те, що шкода, спричинена навколишньому природному середовищу кримінальним правопорушенням в розмірі 5776,32 грн, відшкодована, претензії до обвинуваченого у Державної екологічній інспекції у Тернопільській області відсутні.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 240 КК України, як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на території природно-заповідного фонду, а також за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, фактичні обставини справи, дані про його особу, який має постійне місце проживання, за яким скарги на нього не надходили, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, а саме: за ч. 3 ст. 240 КК України – у виді позбавлення волі на мінімальний строк та за ч. 1 ст. 369 КК України - у виді штрафу в мінімальному розмірі, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням ч. 3 ст. 72 КК України, шляхом повного складання покарань визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на певний строк та штрафу, який виконувати самостійно.

Водночас, беручи до уваги вказані вище обставини у їх сукупності, а також те, що потерпілий претензій до обвинуваченого не має, спричинена шкода відшкодована, поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, який негативно оцінює вчинене, суд приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки обвинувачений може бути перевихований без ізоляції від суспільства, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання новим злочинам.

Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.

Таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 1 ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2, ст. 100 КПК України.

Захід забезпечення – арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 13.08.2026 року, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 124 КПК України наявні у кримінальному провадженні процесуальні витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-26/10569 - ФХД від 21.08.2026 року в розмірі 3850,88 грн - стягнути з обвинуваченого в користь держави.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 240 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (роки) роки;

- за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом складання призначених покарань визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який на підставі ч. 3 ст. 72 КК України підлягає самостійному виконанню.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Захід забезпечення – арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 13.08.2026 року на 10 білих поліпропіленових мішків, частково наповнених піщано-гравійною сумішшю, загальною вагою 463 кг, дерев`яну совкову лопату із металевим держаком, біле пластикове відро, взірець піщано-гравійної суміші із місця незаконного видобутку, який поміщено у сейф-пакет № NPU 5291022, взірець вилученої піщано-гравійної суміші, що знаходилась у мішку, який поміщено у сейф-пакет № NPU 5291023, – скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 10 білих поліпропіленових мішків, частково наповнених піщано-гравійною сумішшю, загальною вагою 463 кг, які передано на відповідальне зберігання старості с. Вістря Чортківського району ОСОБА_7 , взірець піщано-гравійної суміші із місця незаконного видобутку, який поміщено у сейф-пакет № NPU 5291022, взірець вилученої піщано-гравійної суміші, що знаходилась у мішку, який поміщено у сейф-пакет № NPU 5291023,– передати Монастириській міській раді;

- оптичний носій DVD-R ALERUS ємкістю 4.7 GB 16Х, – залишити при матеріалах кримінального провадження.

До речових доказів, що є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та перебувають на зберіганні у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області, зокрема дерев`яну совкову лопату із металевим держаком, ручку якої перемотано білою ниткою та скріплено биркою із підписами понятих, пластикове відро білого кольору із надписом синього кольору «Сніжинка», яке поміщено у полімерний пакет, горловина якого затягнута стяжкою жовтого кольору із № 0263188, – застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведену судову експертизу матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/120-26/10569 - ФХД від 21.08.2026 року в розмірі 3850,88 грн - стягнути з обвинуваченого в користь держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1