Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №601/2604/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2604/26

Провадження № 3/601/776/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року

Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Шульгач Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

31.08.2026 року о 20 год. 35 хв. ОСОБА_1 у с.Ст.Олексинець по вул.Незалежності,1 Кременецького району Тернопільської області, керував електровелосипедом «Fada Flit», безномерний, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою технічного приладу газоаналізатора 6820, результат огляду позитивний 1,59 промілле, що підтверджується тестом №1721 від 31.08.2026. Від проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я у КНП Кременецька опорна лікарня відмовився, від керування ТЗ відстороненний, чим порушив п.2.9а ПДР.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, щиро розкаявся та пояснив, що їхав електровелосипедом, та вважав, що він не є транспортним засобом.

Згідно із ч. 2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з роздруківки тестування на алкоголь, 31.08.2026 року ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6820», на табло якого висвітлило результат 1,59% проміле.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, огляд проводився за допомогою газоаналізатора 6820, результат огляду 1,59 проміле.

Відповідно до направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Кременецька опорна лікарня» від 31.08.2026, ОСОБА_2 відмовилася проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

З оглянутих судом відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що 31.08.2026 року на вимогу працівників поліції, у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820», на табло якого висвітлило показник 1,59 проміле.

Стосовно твердження ОСОБА_2 про те, що він керував електровелосипедом та вважав, що він не є транспортним засобом в контексті ст. 130 КУпАП, то слід зазначити наступне.

Частина 1 статті 130КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 1.10, розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (зі змінами та доповненнями), транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування. Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні. До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).

Постановою КМ України від 07.09.1998 №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» державній реєстрації підлягають мопеди. Таким чином, мопеди, моторолери та інші транспортні засоби з електродвигуном до 4 кВт, згідно з терміном «мопед», належать до механічних транспортних засобів.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.

Мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Основною відмінною характеристикою мотоцикла є наявність двох або трьох коліс, а також його відносно невеликі габаритні розміри та незначна для механічного транспортного засобу маса.

Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Оскільки мопед прирівняно до механічних транспортних засобів, то на його водія поширюються вимоги Правил зі встановлення обладнання, користування засобами безпеки, порядок допуску до керування тощо. Порядок розташування мопедів на проїзній частині викладено в розділі 11 Правил Дорожнього Руху.

Велосипед - транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.

Встановлений на велосипеді механічний або електричний двигун (останнім часом вони все більш широко застосовуються) не переводить його в категорію механічних транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року №18, зазначено, що при розгляді адміністративних справ вказаних категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття "транспортні засоби", зокрема примітки до ст. 286 КК, ч. 7ст. 121 КУпАП, п.1.10 Правил дорожнього руху України.

Пункт 1.10. Правил дорожнього руху України дає визначення, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху, лише водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.

При цьому, слід врахувати, що електровелосипед потужністю до 3 кВт не є механічним транспортом, водій такого велосипеду не повинен мати документи визначені у п. 2.1 ПДР.

Чинним законодавством не передбачено обов`язок водія велосипеду з електродвигуном потужністю до 3 кВт згідно ПДР отримувати посвідчення водія, а отже така особа не може вважатись водієм в розумінні ст. 130 КУпАП.

Подібного висновку дійшли: Кропивницький апеляційний суд від 12.09.2023 по справі №378/642/23, Дніпровський апеляційний суд від 12.08.2024 по справі №215/551/24, Запоріжський апеляційний суд від 01.03.2024 по справі №317/152/24.

Вважаю, що в даному випадку поліцейський мав скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 саме за ч.3 ст. 127 КУпАП, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує велосипедом у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 1 ст.130 КУпАП на ч. 3 ст.127 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.

Керуючись ст. ст. 40-1, 127 ч. 3, 283-285,287 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.1 ст.130 КУпАП на ч.3 ст.127 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Штраф необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач ГУК у Терноп.обл./Тернопол.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA798999980313060149000019001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок, який необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місце знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Суддя: