Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №451/917/26 — Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/917/26

Провадження № 2-о/451/38/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретар судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Пенсійного фонду України та Національна гвардія України про встановлення фактів, що мають юридичне значення,–

установив:

Стислий виклад позиції заявниці

Представником заявниці ОСОБА_2 – адвокатом О. Кормилюком подано на розгляд суду заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якій просить суд встановити:

факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в с. Сушно Шептицького району Львівської області з 22.12.2016 до дня загибелі;

факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 з 26.04.2025 до дня загибелі.

В обґрунтування заяви представник заявниці покликається на те, що ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_3 . Зазначає, що з 26.04.2025 онук проходив службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання - 1-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 її онук ОСОБА_3 , в районі населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, в наслідок авіаційно бомбового удару противника, отримав важку поєднану мінно-вибухову травму. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер у відділенні реанімації Військово-медичного клінічного центру Східного регіону внаслідок отриманих 04.01.2026 важких травм та поранень. ОСОБА_4 була призначена рішенням суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном онука ОСОБА_3 , оскільки його батьки померли. Після смерті батьків, онук перебував під її опікою та фактично знаходився на її утриманні. Вона забезпечувала його життєві потреби, здійснювала догляд та виховання. Вони вели спільне господарство, утримували домашніх тварин та птицю, обробляли городи, що давало їм змогу належного проживання, фінансового достатку та благополуччя. Дбали один про одного, розподіляли обов`язки, мали спільний бюджет. Зазначає, що вона є пенсіонером за віком, пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 . Пенсійне забезпечення є незначним, та не покриває усіх видатків на проживання, лікування та оплату медичних препаратів для підтримання моєї життєдіяльності, а тому в період з 2025 року до загибелі внука вона повністю залежала від його фінансової підтримки. За час проходження військової служби онук постійно надавав їй кошти, купував побутову техніку та інші предмети повсякденного вжитку. Грошові кошти онук перераховував на її карткові рахунки, інколи на рахунки її рідних, які в подальшому переводили у готівку та надавали їй, оскільки вона проживає у сільській місцевості, де обмежена можливість використання безготівкових розрахунків. Окрім цього вона використовувала банківські картки онука, які він залишив їй у розпорядження.

Заінтересована особа - військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України 29.06.2026 подала на розгляд суду відзив на заяву у якому зазначає, що за умови надання заявником відповідних доказів факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в с. Сушно Шептицького району Львівської області з 22.12.2016 до дня загибелі та факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 з 26.04.2025 року до дня загибелі, не заперечує щодо встановлення таких юридичних фактів(а.с.65-67).

30.06.2026 представник заявниці подав відповідь на відзив(а.с.72-77).

Заяви та клопотання учасників справи

16.06.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи(а.с.60).

26.06.2026 заявниця подала клопотання про розгляд справи без участі заявниці та її представника(а.с.64).

29.06.2026 представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 подав на розгляд суду відзив на позовну заяву (а.с.65-67).

30.06.2026 заявниця подала на розгляд суду відповідь на відзив, просить суд вимоги задовольнити повністю(а.с.72-77).

01.07.2026 заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подала на розгляд суду відзив (а.с.78-81).

03.08.2026 від представника Міністерства Оборони України надійшла заява, якою останні просять виключити Міністерство Оборони України зі справи №451/917/26(а.с.101-102).

11.08.2026 представник заявниці надав підтвердження поштового відправлення та клопотання про відкладення розгляду справи(а.с.111, 113).

17.08.2026 представник заявниці надав підтвердження поштового відправлення(а.с.120).

Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 01.06.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження (а.с.54).

У період з 29.06.2026 до 10.07.2026 головуюча суддя перебувала на лікарняному по догляду за дитиною(а.с.83).

Ухвалою суду від 13.07.2026 справу призначено до розгляду(а.с.84).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 21.07.2026 залучено до участі у справі Міністерство Оборони України(а.с.88).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 13.08.2026 виключено з числа заінтересованих осіб - Міністерство оборони України. Залучено до участі у справі №451/917/26 у якості заінтересованої особи Національну гвардію України(а.с.115).

Суд з`ясувавши обставини, на які сторона заявниці посилається як на підставу заявлених вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що вбачається з копії свідоцтва Серії НОМЕР_3 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_8 - мати ОСОБА_3 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_7 - батько ОСОБА_3 (а.с.8).

22.12.2016 Рішенням Радехівського районного суду Львівської області у справі №451/1042/16ц ОСОБА_1 (бабуся, матір матері загиблого) визнано опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12-17).

29.12.2016 Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області у справі №451/1042/16ц визнано ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.18-19).

Розпорядженням голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області №3 від 10.01.2017 встановлено ОСОБА_3 статус дитини-сироти та перебування на влаштуванні в ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є пенсіонеркою, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а.с.22).

З копії довідки про доходи ОСОБА_1 вбачається, що сума пенсії за період з 01.07.2025 по 30.06.2026 складає 53 520,34 грн(а.с.98).

З листа №14 від 27.04.2026 виданого Радехівською міською радою Львівської області встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 разом зі ОСОБА_1 (а.с.26,28).

04.01.2026 ОСОБА_3 , в районі населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, в наслідок авіаційно бомбового удару противника, отримав важку поєднану мінно-вибухову травму. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер у відділенні реанімації Військово-медичного клінічного центру Східного регіону внаслідок отриманих 04.01.2026 року важких травм та поранень.

З копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №101/26/1718/В від 21.04.2026 вбачається, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (дочка заявниці) є особою з інвалідністю третьої (ІІІ) групи. Дата з якої встановлено інвалідність 17.03.2025(а.с.94-95).

З копії довідки, виданої пенсійним фондом України ГУПФУ у Львівській області вбачається, що ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6 ), яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , перебуває на обліку як одержувач Державної соціальної допомоги особам з інвалідністю загального захворювання з 17.03.2025 по 30.04.2028(а.с.96).

З копії платіжної інструкції від 05.10.2025 вбачається, що ОСОБА_3 перерахував кошти ОСОБА_1 в сумі 10 050 грн(а.с.33).

З копії накладної №136/7 від 02.07.2025, яка була видана ОСОБА_10 вбачається придбання умивальника, змішувача, тумби на суму 9 670 грн(а.с.35).

11.06.2025 ОСОБА_3 придбав телевізор «Самсунг» з доставкою у АДРЕСА_1 , на загальну суму 12 900 грн (а.с.36).

Зміст спірних правовідносин

Правовідносини у даній справі виникли у зв`язку звстановлення факту перебування заявниці на утриманні внука, для реалізації права на отриманням матеріальних виплат та гарантій.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження, визначений главами 1 і 6 розділу ІV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (див.: постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Найбільш важливі з точки зору суспільного буття особи юридичні факти, які підлягають визнанню в судовому порядку, визначені у частині першій статті 315 ЦПК України.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Щодо інших юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, то їх може бути встановлено в судовому порядку, за умов, передбачених частиною другою статті 315 ЦПК України - якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

З таких критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.

При розгляді цивільних справ суди встановлюють факти, що мають юридичне значення, передбачені частиною першою статті 315 ЦПК України або інші факти, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, в порядку окремого провадження, якщо встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне (див.: пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25)).

У даному випадку бабуся звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з онуком (загиблим військовослужбовцем) та перебування на його утриманні з метою реалізації свого права на відповідні пільги та виплати.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

У статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (у редакції, чинній на час смерті онука заявниці) сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

В абзаці першому частини другої статті 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частина четверта статті 3 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки».

У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22 (провадження № 61-5935св23) зазначено, що предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 СК України, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 березня 2024 року у справі № 344/6751/22 (провадження № 61-671св23).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_3 з 26.04.2025 проходив службу за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання першого корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок отриманих 04.01.2026 важких травм та поранень.

Заявниця та загиблий є рідними бабою та онуком, які проживали за однією адресою, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, що підтверджується зібраними доказами, наявними у матеріалах справи, які у своїй сукупності дають підстави для висновку щодо проживання заявниці та загиблого однією сім`єю.

Окрім цього, судом, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 була призначена опікуном (та піклувальником) онука ОСОБА_3 після смерті батьків.

Також, судом встановлено, що заявниця є непрацездатною особою, отримує пенсію, яка є значно нижчою за дохід померлого військовослужбовця, з яким заявниця постійно проживала, тобто основним і постійним джерелом засобів до існування для заявниці була допомога від її онука ОСОБА_3 , оскільки дочка заявниці ОСОБА_9 , є пенсіонеркою з інвалідністю та проживає окремо від заявниці.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши у цій справі, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку та перебувала на утриманні свого онука ОСОБА_3 , який загинув в районі населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області, під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, внаслідок авіаційно бомбового удару противника, отримав важку поєднану мінно-вибухову травму, помер у відділенні реанімації Військово-медичного клінічного центру Східного регіону внаслідок отриманих 04.01.2026 важких травм та поранень,суд вважає, що заяву необхідно задовольнити повністю.

Керуючись статтями 10, 19, 89, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , с. Сушно, Шептицький район, Львівська область, РНОКПП – НОМЕР_2 ), заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Пенсійного фонду України та Національна гвардія України про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в с. Сушно Шептицького району Львівської області з 22.12.2016 до дня загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановитифакт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 з 26.04.2025 до дня загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька