Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №466/5066/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 466/5066/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої - судді Гедз Б.М., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Білик Р.О. за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами. В обгрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що між сторонами був зареєстрований шлюб 21 листопада 2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 3588. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей. Підставою для розірвання шлюбу є відсутність спільних інтересів між сторонами, наявність різних поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння, а також зазначає, сторони не ведуть спільного господарства та не проживають з вересня 2025 року. Позивач вважає примирення є неможливим.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10.06.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 30.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд вказаної справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача скеровувалась рекомендованою поштовою кореспонденцією ухвала про відкриття провадження у справі, в якій відповідачу роз`яснено право, порядок та строк подання відзиву на позовну заяву, однак як вбачається із конверта, яким скеровувалась судова кореспонденція, такий повернуто на адресу суду неврученим адресату із зазначенням причин невручення, згідно довідки АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 31, 32 рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2021 у справі «Сидоренко Світлана Василівна проти України», заява № 73193, хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, ст. 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів.

З наведеного вище випливає, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як встановлено судом та доведено матеріалами справи, згідно зі свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, 21.11.2015 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 3588.

Прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_4 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_4 .

За час перебування у шлюбі у сторін народилось двоє малолітніх дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Шевченківським районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про що зроблено актовий запис № 372, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 1604.

Позивачка стверджує, що підставою для розірвання шлюбу є відсутність спільних інтересів з чоловіком, наявність різних поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння, а також вони не ведуть спільного господарства та не проживають з вересня 2025 року. Вважає, що на даний момент примирення є неможливим.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, викладені позивачем у позові обставини не спростував.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Також роз`яснено необхідність повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, вживати заходів до примирення.

Окрім того, у зазначеній постанові роз`яснено, що судам слід використовувати надану законом можливість для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей, а при визначенні строку на примирення враховувати думку сторін та конкретні обставини справи.

У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19), суд виснував, що закон не визначає, які саме заходи може застосовувати суд для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи, а надання строку для примирення є лише правом суду, а не його обов`язком.

Із зазначеного висновку випливає, що питання про доцільність надання строку для примирення вирішується судом у кожній конкретній справі з урахуванням її фактичних обставин.

У цій справі відповідач, будучи належним чином повідомлений, не скористався правом на відзив, що дає підстави для сумнівів в його зацікавленості в подальшому збереженні сім`ї.

За наведеного, враховуючи фактичні взаємини подружжя, встановлені причини позову, беручи до уваги також позицію позивача щодо неможливості подальшого збереження шлюбу, суд приходить до переконання, що наведене свідчить про стійкий характер розладу у відносинах подружжя, перспектив налагодження стосунків немає, відтак надалі їхнє спільне проживання та збереження сім`ї сторін у справі неможливе, тому їх шлюб слід розірвати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 21 листопада 2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3588.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 01.10.2026

Суддя: (підпис) Б.М.Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал рішення знаходиться у справі № 466/5066/26

Суддя: Б.М.Гедз