Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №461/7801/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/7801/26

1-кп/461/642/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у місті Львові у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026142360000624 від 29.09.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новий Яричів Камянка-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, зі середньою спеціальною освітою, діловода В/Ч НОМЕР_1 , солдат, котрий зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 30.04.2026 Яворівським районним судом Львівської області за ч. 1 ст.382 КК України до покарання у вигляді штрафу 8500 грн, який не сплачений,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , 28 вересня 2026 року, приблизно о 21:30 год., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Газова, 26, біля входу у приміщення «Malibu lounge bar», знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, незаконно, протиправно, з метою завдання невизначеної шкоди здоров`ю, реалізовуючи свій злочинний намір на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно, у ході конфлікту на ґрунті раптових неприязних відносин зі ОСОБА_4 , схопив останню рукою за ліве передпліччя та стискав його. Після чого, наніс один удар кулаком в ліву частину обличчя потерпілої.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 такі тілесні ушкодження: синець у виличній ділянці зліва і нижнього краю лівої орбіти, 3 синці на лівому плечі, котрі відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Прокурор ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 подав заяву, у якій зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження міститься заява неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , підписаної у присутності законної представниці – ОСОБА_7 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

У частині 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

У частині 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 125 КК України, оскільки такими своїми діями він вчинив умисне легке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Водночас, до обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. При цьому, суд також враховує думку потерпілої, яка претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_8 покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України, у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як убачається з роз`яснень п.п. 25, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Суд встановив, що вироком Яворівського районного суду Львівської області від 30.04.2026 ОСОБА_3 був засуджений за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 8500 грн. Покарання за вказаним вироком суду ОСОБА_3 не виконав та штраф не сплатив.

Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, слід повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 30.04.2026.

При цьому, суд враховує правила складання покарань, визначені ч.3 ст.72 КК України, згідно з якою основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 71, 72, 100, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

2. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом повного складання покарань за сукупністю вироку Яворівського районного суду Львівської області від 30.04.2026 та вироку Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2026, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді:

- у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

- штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень.

3. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 30.04.2026 у виді штрафу у розмірі у розмірі 8500 гривень виконувати самостійно.

4. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч. 1 ст. 394 КПК України, а саме: цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_9