Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №336/6753/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6753/26

Провадження №: 2/336/4781/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ ««Бізнес Позика» Мишевська Н.М. звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №343403КС-002 про надання кредиту від 04.07.2021, що становить 17571,67 грн. та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 7562,51 грн., суми прострочених платежів по процентах – 9355,98 грн., суми заборгованості по штрафам – 0,00 грн., суми прострочених платежів за комісією – 653,18 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04.07.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №343403КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідач отримала кредит в сумі 9000,00 грн. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, шляхом перерахування на банківську картку відповідача грошових коштів. Відповідачка зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 05.06.2026 утворилась заборгованість в сумі 17571,67 грн. та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 7562,51 грн., суми прострочених платежів по процентах – 9355,98 грн., суми заборгованості по штрафам – 0,00 грн., суми прострочених платежів за комісією – 653,18 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 08.07.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у АТ КБ «Приват Банк» витребувано докази у справі.

04.08.2026 від АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду надійшли витребувані документи.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено судом на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, а також на адресу його електронної пошти.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу визначено строк на подання відзиву та роз`яснено, що відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі його ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позовну заяву не надійшов.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст.279 ЦПК України, не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 04.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №343403-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма) шляхом прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення договору, підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Бізнес Позика» кредит в сумі 9000,00 грн. строком до 19.12.2021, та зобов`язалась повернути грошові кошти та сплатити визначені договором проценти – 1,0851667% в день (фіксована процентна ставка). Відповідачка погодилась, що їй були надані для ознайомлення Договір про надання кредиту та Правила, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю погодилась неухильно дотримуватись їх, ознайомилась з паспортом споживчого кредиту.

Порядок укладення кредитного договору в електронній формі, права та обов`язки сторін договору, визначені Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», з якими до укладення договору відповідач був ознайомлений.

Згідно з анкетою клієнта, ОСОБА_1 для отримання кредиту надала ТОВ «Бізнес Позика» номер банківської картки для зарахування грошових коштів, а саме № НОМЕР_1 .

Як зазначено в інформації, наданій АТ КБ «Приват Банк», банківську платіжну картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я відповідачки ОСОБА_1 .

Як встановлено з виписки по рахунку ОСОБА_1 04.07.2021 на її банківську картку зараховано 9 000 грн., за період з 04.07.2021 по 19.12.2021 відповідачка користувалась кредитними коштами, здійснювала погашення кредиту, однак не в повному обсязі.

Згідно з довідкою про стан заборгованості та розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 за договором №343403-КС-002 про надання кредиту від 04.07.2021 має заборгованість в сумі 17571,67 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 7562,51 грн., суми прострочених платежів по процентах – 9355,98 грн., суми заборгованості по штрафам – 0,00 грн., суми прострочених платежів за комісією – 653,18 грн. При цьому ОСОБА_1 сплачено 6775,82 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем та ТОВ «Бізнес Позика» та обґрунтованістю вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотків.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 653,18 грн. суд зазначає наступне.

Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.

Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Як встановлено з кредитного договору №343403КС-002 від 04.07.2021 сторони узгодили супровідні послуги, а саме щодо сплати комісії за надання кредиту, які фактично є послугами з розрахунково-касового обслуговування.

Крім того, відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за комісіями в розмірі 653,18 грн. задоволенню не підлягають.

Також, з розрахунку заборгованості встановлено, що ОСОБА_1 сплатила 696,82 грн. в рахунок погашення заборгованості за комісіями, нарахування яких було неправомірне, а тому ця сума підлягає врахуванню в рахунок заборгованості за відсотками.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти з користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов`язку, наданий їй кредит в строк, передбачений кредитними договорами не повернула.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 в частині стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 7562,51 грн., суми прострочених платежів по процентах в розмірі 8659,16 грн. (9355,98 грн. – 696,82 грн (сплачена комісія)) підлягають задоволенню.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 92,32%), з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2457,93 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором №343403-КС-002 від 04.07.2021 в сумі 16221 (шістнадцять тисяч двісті двадцять одна) гривня 67 копійок, яка складається з наступного: 7562 гривні 51 копійка – сума прострочених платежів за тілом кредиту; 8659 гривень 16 копійок - сума прострочених платежів по процентах.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір в сумі 2457 (дві тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 93 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: м. Київ, б-р Лесі Українки, буд.26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А.Савеленко

01.10.26