Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №336/9358/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9358/26

Провадження №: 3/336/3030/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши справу про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, місце реєстрації: АДРЕСА_1 та місце проживання: АДРЕСА_2 , -

за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №089946 від 04.09.2026 року, складеного поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону 1 полку УПП в Запорізькій області ДПП сержантом поліції Кашубіним О.В., про те, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.09.2026 року о 06-40 год. знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насилля психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме погрожував фізичної розправою, знущався в присутності дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про повернення справи про адміністративне правопорушення з наступних підстав.

Згідно зі ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 278 КпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, вирішує питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що її розгляд не є можливим внаслідок такого.

Так, ч.1 ст.251 КУпАП врегульовано, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст.173-2 КУпАП є настання певних наслідків від вчинення винуватою особою дій фізичного, психологічного чи економічного характеру по відношенню до потерпілої, а саме завдання чи ймовірна можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю особи, відносно якої вчинені такі дії.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, врегульовано Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно з п. 3, 14 та 17 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Так, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази того, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по відношенню до потерпілої ОСОБА_3 04.09.2026 року були спрямовані на вчинення діяння психологічного насильства, оскільки в матеріалах відсутні пояснення потерпілої сторони та пояснення свідків, якщо такі були.

Саме по собі звернення до правоохоронних органів не підтверджує факту вчинення домашнього насильства, натомість може свідчити про наявність конфлікту між сторонами, про що вказано у висновку Верховного Суду викладеному в постанові №761/27704/20 від 03 серпня 2021 року.

Приписи ст. 62 Конституції України передбачають, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таке положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка викладеної у справі «Карелін проти росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Таким чином, справа про адміністративне правопорушення не може бути прийнята до провадження і підлягає поверненню для належного оформлення, так як протокол про вчинення адміністративного правопорушення складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні інші відомості, необхідні для вирішення справи, а саме письмові пояснення потерпілої строни та свідків, якщо такі були.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно повернути органу, який складав протоколи про адміністративне правопорушення, для доопрацювання.

Керуючись ст.ст. 256, 268, 278, 283 КУпАП, суддя, -

постановив:

Повернути матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до УПП в Запорізькій області ДПП для для доопрацювання та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: