Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №336/7341/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/7341/26

Провадження №: 2/336/5048/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участю секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень

До Шевченківського районного суду міста Запоріжжя звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 1 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подання позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 25 липня 2020 року з відповідачем перебувала у шлюбі. В період шлюбу народились двоє дітей, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від дня укладення шлюбу та до серпня 2024 року сторони проживали разом, як подружжя. Проте, між сторонами зіпсувались відносини та спілкування. Як стверджує позивач, між сторонами вже досить тривалий час відсутнє нормальне спілкування, а відносини уже тривалий час мають негативний характер. Наразі сторони проживають окремо один від одного, не ведуть спільне господарство. Відповідач не бере участі в накопиченні сімейного бюджету та утриманні дітей. Позивачка разом з дітьми зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач в серпні 2024 року, влаштувавши сварку з позивачем, поїхав в невідомому напрямку та більше не повертався. За твердженням позивача, подружнє життя з відповідачем не склалося по причині психологічної несумісності, втрати почуття любові та поваги відповідача до своєї сім`ї та до позивача як дружини. Отже, фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені з серпня 2024 року. Разом з тим, враховуючи ту обставину, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей, позивач вважає, що відповідач і в подальшому в добровільному порядку буде ухилятись від матеріального утримання дітей, тобто сплати аліментів, у зв`язку з чим, просить в судовому порядку стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

Рух справи

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.08.2026р відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано сторонам строк для подання заяв по суті.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, до суду не з`явився, відзиву на позовну заяву, заяв про відкладення чи клопотань до суду не подавав.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із тим, що розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Встановлені судом фактичні обставини по справі та правовідносини сторін

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Вознесенівським районим у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.09.2020 року, актовий запис № 793, засвідчено факт народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначеної дитини записані: мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 , про що відповідно складено актовий запис за №793 від 30.09.2020 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.09.2022 року, актовий запис № 525, засвідчено факт народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками зазначеної дитини записані: мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 , про що відповідно складено актовий запис за №525 від 30.09.2022 року.

Судом при прийнятті рішення враховано, що діти проживають разом з матір`ю, зворотнього (інших фактів та обставин) судом не встановлено та відповідачем не спростовано.

Застосовані судом норми права

Приписами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами 1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 8-9 статті 7 Сімейного кодексу України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом частин 2,3 статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів відповідно до ч.1 ст. 182 СК України суд має врахувати: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Проте, матеріали справи відповідних доказів не містять, особливостей стану здоров`я дитини позивачем не повідомлено. Відомості про майновий стан, доведений розмір витрат, офіційне місце працевлаштування, а також наявність у платника аліментів на інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інше суду не надані. Інших обставин, що мають істотне значення, зокрема, неможливості батьком виконувати свій обов`язок щодо утримання дитини у визначеному законом розмірі, судом не встановлено.

Як передбачено ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом лише у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Підстав для застосування норми ч.3 ст.182 СК України у даній справі не встановлено. Вказаною нормою передбачено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову. Позов до суду пред`явлений 20.07.2026 року.

Захист інтересів малолітніх дітей, на переконання суду, в інший спосіб, із урахуванням встановлених обставин, не є можливим.

Суду не надано належних та допустимих доказів щодо розміру щомісячних особистих витрат та коштів, необхідних на утримання сім`ї позивача. Проте, суд враховує, що встановлений чинним законодавством прожитковий мінімум, необхідний для задоволення щомісячних витрат спільних дітей сторін підлягає захисту та має бути достатнім.

Нормою п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України врегульовано обмеження максимального розміру аліментів (у розмірі десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину) лише при розгляді відповідної вимоги в порядку наказного провадження, тому підстав для застосування даного нормативного положення судом не встановлено, адже розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження. Аналогічні приписи містяться у ч.5 ст.183 СК України.

На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За змістом ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 20.07.2026 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1331,20 гривень в дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання, згідно довідки ВПО: АДРЕСА_3 .

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ

30.09.26