Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №335/8493/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/8493/26 2/335/4350/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Муленко Я.В., за участю представника позивача – Білецької Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Запорізька міська рада звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.04.2020 № 166/5 «Про затвердження акту приймання-передачі гуртожитку по АДРЕСА_2 з державної власності до комунальної власності від акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 було прийнято до комунальної власності м. Запоріжжя.

Кімната № 56, яка знаходиться в цьому гуртожитку, не приватизована та, відповідно, знаходиться у комунальній власності.

Листом КП «Запоріжремсервіс» від 20.07.2026 № 2273/01-03 повідомлено, що по кімнаті АДРЕСА_4 значиться два ліжко місця: - 1 л/м на гр. ОСОБА_2 , 2 л/м на гр. ОСОБА_1 , який значиться у розділі мешканців зареєстрованих, але не мешкаючих та не сплачуючих комунальні послуги. ОСОБА_1 до підприємства з заявою на відкриття особового рахунку не звертався, договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (гуртожитком) не укладав, тому особовий рахунок на його ім`я не відкрито, нарахування за житлово комунальні послуги підприємством не проводились.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 довготривалий час не мешкає за місцем реєстрації у спірній кімнаті, кімнатою зовсім не цікавиться, за бронюванням жилого приміщення не звертався, особистих речей в кімнаті не має. А отже, у відповідності до житлового законодавства, наявні підстави для визнання його таким, що втратив користування жилим приміщенням.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати Відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_5 .

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 07.08.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін, встановлені сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

В судовому засіданні представник позивача Білецька Н.О. підтримала позовні вимоги, просить позов задовольнити на підставах, викладених у ньому, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзиву на позов відповідач не давав, будь-яких клопотань не надходило.

Враховуючи викладене, думку представника позивача, яка не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, в порядку заочного розгляду, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та перейшов до стадії ухвалення рішення до 01.10.2026 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що на підставі Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.04.2020 № 166/5 «Про затвердження акту приймання-передачі гуртожитку по АДРЕСА_2 з державної власності до комунальної власності від акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 було прийнято до комунальної власності м. Запоріжжя.

Вищевказаним рішенням КП «Наше місто» Запорізької міської ради було доручено прийняти в господарське відання підприємства вказаний гуртожиток та запропоновано наймачам прийнятого гуртожитку укласти договори з КП «Наше місто» Запорізької міської ради про надання послуг з управління гуртожитком.

Відповідно до Листа районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 14.07.2026 № 01-14/1763, кімната АДРЕСА_1 не приватизована.

Згідно інформації Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 03.08.2026 року № 06.4-06/02/27658, місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_6 з 07.06.2008 року по теперішній час.

Відповідно до інформації Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 24.06.2026 за № 01-24/01/3191, за адресою: АДРЕСА_5 зареєстровано місце проживання 2 (двох) осіб.

Відповідно до листа КП «Запоріжремсервіс» від 20.07.2026 № 2273/01-03, згідно наданого до підприємства від АТ «Запорізький завод феросплавів» «Переліку мешканців в розрізі кожного житлового приміщення» по кімнаті АДРЕСА_4 значиться два ліжко місця: - 1 л/м на гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - 2 л/м на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який згідно наданому до підприємства від АТ «Запорізький завод феросплавів» «Звіту про рух мешканців зареєстрованих і мешкаючих у гуртожитку» значиться у розділі мешканців зареєстрованих, але не мешкаючих та не сплачуючих комунальні послуги. ОСОБА_1 до підприємства з заявою на відкриття особового рахунку не звертався, договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (гуртожитком) не укладав. Тому особовий рахунок на його ім`я не відкрито, нарахування за житлово комунальні послуги підприємством не проводились.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради від 12.06.2026 року № Б-487, 09.06.2026 року було проведено обстеження кімнати, в ході якого встановлено, що у кімнаті АДРЕСА_1 (зі слів сусідів по гуртожитку) мешкає по теперішній час гр. ОСОБА_2 , друге ліжко-місце у кімнаті вільне. З приводу чого майстром підприємства складено та підписано акт у присутності сусідів по гуртожитку.

З копії особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що його відкрито на ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_5 , нарахування здійснюються на 1 особу.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що з 2011 року він зареєстрований та постійно мешкає у кімнаті АДРЕСА_1 , фактично користується всією кімнатою і оплачує комунальні послуги, які нараховуються на загальну площу кімнати. Свідок повідомив, що відповідач у зазначену кімнату не вселявся та жодного дня у цій кімнаті не мешкав, речі його у кімнаті відсутні, за комунальні послуги він не сплачує.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що з 2007 року постійно мешкає у даному гуртожитку, у кімнаті 52, поряд з кімнатою 56. Свідку відомо, що у кімнаті № НОМЕР_2 окрім ОСОБА_2 ніхто не мешкає, і ніхто не вселявся, речі будь-яких інших осіб відсутні. Відповідача ОСОБА_1 він жодного разу у кімнаті 56 зазначеного гуртожитку не бачив.

Стаття 47 Конституції України та ст. 9 ЖК України, передбачають, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користування інакше ніж з підстав і в порядку, визначеним законом.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум ВСУ у постанові від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житлом.

Частинами 1, 5, 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля тощо.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів.

Згідно із частиною 1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вони є належними та підтверджують факт не проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 тривалий час, ще до передачі гуртожитку до комунальної власності у 2020 році.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували фактичне користування спірною кімнатою, навпаки, за встановленими обставинами, відповідач протягом тривалого часу не проживає у зазначеному житлі, ним не цікавиться, не несе жодних витрат на його утримання.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований, однак не проживає у кімнаті АДРЕСА_1 понад шість місяців, суд вважає, що така свідома поведінка відповідача свідчить про втрату ним інтересу до такого жилого приміщення. Даний факт суттєво порушує право позивача Запорізької міської ради щодо розпорядження майном комунальної власності.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог ст.ст.71,72 ЖК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним жилим приміщенням, тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 211, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Запорізька міська рада (адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ЄДРПОУ 04053915).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Третя особа: Департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради, (адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 27, ЄДРПОУ 37573508).

Повне судове рішення складене 01.10.2026

Суддя: В.В.Калюжна