Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №331/387/24 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №331/387/24

Суддя: Яцун О. О.

29.05.2026

Справа № 331/387/24

Провадження № 2/331/63/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

29 травня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника Циби Дмитрія Михайловича, до Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 08 від 05.01.2024 року (а.с.12), звернулася до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Дмитрівка Бердянського району Запорізької області (на тимчасово окупованій території) помер батько позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/18881/23 від 07.12.2023 року встановлено факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у книзі реєстрації смертей було вчинено відповідний актовий запис за № 2615 та видано позивачу по справі свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті батька відкрилась спадщина, і позивач, як єдина донька ОСОБА_3 , яка являється спадкоємцем першої черги на спадкування за законом, має намір оформити свої спадкові права. Позивач стверджує, що інших спадкоємців, окрім неї немає. Спадкове майно, що залишилося після смерті батька позивача, знаходиться на тимчасово окупованій території села Дмитрівка Бердянського району Запорізької області.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, позивач зазначає, що смерть батька позивача відбулася під час повномасштабної війни України з Російською Федерацією. Внаслідок військової агресії порушилося транспортне сполучення між населеними пунктами, наявні певні обмеження у роботі операторів поштового зв`язку, у зв`язку з чим виникли певні складнощі у підготовці пакету документів, необхідного для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. У грудні 2023 року позивач звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті батька на тимчасово окупованій території. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року встановлено факт смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Дмитрівка Бердянського району Запорізької області. Після чого, 21 грудня 2023 року позивач отримала у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свідоцтво про смерть батька – ОСОБА_3 .

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю п`ять місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька позивача ОСОБА_3 .

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22.01.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.18).

На виконання ухвали суду від 22.01.2024 року позивачем було надано заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої долучено лист нотаріуса 16-ої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. від 26.01.2024 року, яким повідомлено позивачу, що остання пропустила шестимісячний строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , та роз`яснено її право на звернення до суду із відповідною заявою для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.20-24).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 30.01.2024 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с.25).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 квітня 2024 року підготовче провадження у цивільній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.40).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 року, назву Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінено на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

30 квітня 2025 року внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадянських формувань щодо перейменування Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 і представник позивача – адвокат Циба Д.М. не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили. В той же час, представником позивача були подані до суду заяви, в яких останній підтримав позовну заяву у повному обсязі, просить позов задовольнити та розглянути позовну заяву за відсутності сторони позивача. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує (а.с.70, 84).

Представник відповідача Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку. Проте, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки представник відповідача суду не надав, відзиву на позов, заперечень проти заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог на адресу суду також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило, сторона позивача при цьому не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 21 грудня 2023 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідний актовий запис № 2615 (а.с.9).

Частиною 1 статті 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Правова норма ч. 1 ст. 1220 ЦК України передбачає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 2 статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч. 3 ст. 1223 ЦК України.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, що визначається статтею 1261 ЦК України.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 13 березня 1967 року Андровською сільською радою Бердянського району, ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Трояни Бердянського району Запорізької області народилася ОСОБА_4 , батьками якої зазначено: ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , відповідний актовий запис № 10 (а.с.6).

Із змісту свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 26 квітня 1986 року Відділом ЗАГС Бердянського міськвиконкому Запорізької області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрували шлюб, про що вчинено запис за № 341. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.6).

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно є донькою ОСОБА_3 , та, відповідно, являється спадкоємцем першої черги після померлого батька ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

З урахуванням введеного в Україні Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану, у позивача виникли об`єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.

Із змісту листа нотаріуса 16-ої Київської державної нотаріальної контори Шапченко М.І. від 26.01.2024 року, долученого до матеріалів справи, вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася 23 січня 2024 року до 16-ої Київської державної нотаріальної контори із заявою про поновлення строків для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Разом з тим, позивачу було роз`яснено, що нею пропущено шестимісячний строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . При цьому, місце проживання померлого і місце проживання заявника ОСОБА_1 зареєстровані за різними адресами, а отже, відсутні докази, які б підтверджували, що заявник постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та роз`яснено право заявника на звернення до суду із відповідною заявою для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.24).

Отже, позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Необхідно зауважити, що спадкоємців, які б прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та отримали свідоцтво про право на спадщину судом не встановлено, спадщину відумерлою не визнано.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилається на те, що після смерті батька, який помер на тимчасово окупованій території Запорізької області, вона тривалий час не мала можливості отримати у відділі державної реєстрації актів цивільного стану свідоцтво про смерть батька, як наслідок, позивач не змогла вчасно звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Відповідно до постанови Верховного Суду № 681/203/17-ц від 17.10.2018 року, незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є підставою для задоволення таких вимог.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши, що строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька пропущено позивачем з причини введення на території України воєнного стану та веденням бойових дій; у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємця та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини, приймаючи також до уваги, що час, який пропущений позивачем для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого батька, є незначним, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважною та визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном у п`ять місяців.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вимог про стягнення з відповідача судового збору позивач не заявляв, а тому їх слід віднести за рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 223, 247, 259, 263- 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1220, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника Циби Дмитрія Михайловича, до Андріївської селищної ради Бердянського району Запорізької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у п`ять місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте Олександрівським районним судом міста Запоріжжя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

представник позивача: адвокат Циба Дмитрій Михайлович, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Кошиця, будинок № 7, каб. 11;

відповідач: Андріївська селищна рада Бердянського району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, Бердянський район, село Андріївка, вулиця Праці, будинок № 31, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25483005.

Суддя О.О. Яцун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua