Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №357/9250/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/9250/26 Головуючий у І інстанції Примаченко В.О.

Провадження № 33/824/3902/2025 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2026 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Пакала Антона В`ячеславовича на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Броди Львівської області, громадянки України, начальника фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшого сержанта, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2026 року визнано ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Згідно постанови начальник фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, усупереч статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1.10 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціалізованої служби транспорту, п. 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, п. 1.4 Розділу І Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, у порушення вимог своїх функціональних обов`язків, в умовах особливого періоду, 19.12.2024, перебуваючи за місцем несення служби за адресою: АДРЕСА_2 , неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не забезпечила належну підготовку та відпрацювання проекту наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 587 від 19.12.2024 «Про виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік», завізувавши його відповідно до компетенції, внаслідок чого до нього безпідставно повторно включено відомості про військовослужбовця ОСОБА_2 , внаслідок чого завдано збитків державі у розмірі 38674,66 грн., з яких: переплата одноразової грошової допомоги на оздоровлення - 27624,75 грн, переплата компенсації ПДФО - 4972,46 грн, надмірно сплачений єдиний соціальний внесок - 6077,45 грн, тобто вчинила військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пакало А.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2026 року скасувати та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в її діях складу правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції позбавив ОСОБА_1 гарантованого законом права на отримання професійної правничої допомоги саме від обраного нею захисника, що є істотним порушенням вимог ст. 268 КУпАП, ст. 59 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Захисник указує, що суд першої інстанції не встановив: яке саме покладене на ОСОБА_1 службове повноваження виконано нею неналежним чином; який конкретний пункт її функціональних обов`язків порушено; які саме дії вона була зобов`язана вчинити відповідно до цих обов`язків; та в чому саме полягало невиконання чи неналежне виконання цих обов`язків.

Суд першої інстанції також не дослідив, чи перебували у розпорядженні ОСОБА_1 документи, що дозволяли встановити факт попередньої виплати; чи входила перевірка цих відомостей до кола її службових повноважень; чи могла вона за конкретних обставин запобігти повторному нарахуванню; які саме документи їй надавалися для погодження та чи містили вони інформацію про попередню виплату допомоги; а також чи мала вона у своєму розпорядженні відомості контролю виплати матеріальної допомоги, що дозволяли б їй об`єктивно встановити факт повторного включення військовослужбовця до проєкту наказу.

Крім того, суд не встановив безпосереднього причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та здійсненням повторної виплати. Із матеріалів справи вбачається, що підготовку, погодження, підписання наказу, нарахування та перерахування коштів здійснювали різні посадові особи в межах своєї компетенції. За таких обставин сам лише факт погодження проєкту наказу не може автоматично свідчити про те, що саме дії ОСОБА_1 стали безпосередньою причиною повторної виплати; відповідних висновків щодо цього суд у постанові не навів.

Таким чином, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пакало А.В. вважає, що суд першої інстанції фактично обмежився констатацією настання негативних наслідків і наявності візи ОСОБА_1 на проєкті наказу, не встановивши жодного з обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права і є самостійною підставою для скасування постанови.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Дяконець І.Г. доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник спеціальної прокуратури у сфері оборони центрального регіону прокурор - Пальчик Д.В. у судовому засіданні висловив свої заперечення щодо апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2026 року залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що вона, як начальник фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою собою, 19 грудня 2024 року вчинила недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, оскільки неналежним чином виконала свої обов`язки та не забезпечила перевірку факту виплати у травні 2024 року заступнику командира роти з морально-психологічного забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік. Внаслідок цього останнього безпідставно, повторно включено до переліку військовослужбовців, яким належало одержати випалу зазначеної грошової допомоги у грудні 2024 року, що призвело до повторної йому виплати та завдання збитків державі.

Також суд першої інстанції зазначив, що будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 зобов`язана свято та непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду - тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (через хворобу, у зв`язку з виконанням інших покладених на неї обов`язків внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду тощо). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу в.о. Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України, продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» та триває він по даний час.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначено в Законі України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України».

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

За змістом ст. 16 наведеного Закону кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Встановлено, що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) №324 від 10.11.2023 року старшого сержанта ОСОБА_1 вважати такою, що приступила до виконання службових обов`язків за посадою начальника фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до примітки до ст. 172-13 КУпАП, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Згідно ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїми військовими званнями начальниками є військовослужбовці сержантського і старшинського складу - для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини.

Таким чином, ОСОБА_1 , маючи військове звання «старший сержант», перебуваючи на посаді начальника фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розумінні примітки до ст. 172-13 КУпАП, є військовою службовою особою.

Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 зобов`язана свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися статутів Збройних Сил України. Кожен військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями та інструкціями.

Статтею 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

За своїми функціональними обов`язками начальника фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 зобов`язана нараховувати належне грошове забезпечення та інші виплати військовослужбовцям відповідно до вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів; здійснювати перевірку відповідності вимогам законодавства наданих для нарахування грошового забезпечення первинних документів; нараховувати та складати роздавальні відомості по грошовому забезпеченню військовослужбовців за відповідний місяць, з проведенням відповідних утримань і нарахувань, підписувати їх як виконавець та передавати на оплату до ІНФОРМАЦІЯ_5 тощо.

Окрім того, згідно з вимогами п. 1.10 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України № 280 від 22.05.2017 (далі - Правила) начальник фінансового органу несе відповідальність за стан фінансового господарства, забезпечення коштами потреб частини, виконання функцій бухгалтерської служби і своєчасне та правильне здійснення платежів військової частини відповідно до законодавства.

Начальник фінансового органу зобов`язаний забезпечити своєчасне здійснення установлених відрахувань з грошового забезпечення, заробітної плати та інших виплат особовому складу та перераховувати утримані суми за призначенням; організовувати і забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) у державному секторі, також інших нормативно-правових актів; дотримуватися фінансової дисципліни; знати та правильно використовувати в практичній роботі чинне законодавство України з питань фінансового забезпечення військової частини.

Відповідно до п. 1.4 Розділу І Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 40 від 31.01.2024, за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, що розробляються на виконання завдань, визначених у Законах України, постановах Верховної Ради України, актах та дорученнях Президента України, актах Кабінету Міністрів України, дорученнях Прем`єр-міністра України, а також відповідей на запити і звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад, кореспонденції Верховної Ради України, за погодження проектів нормативно-правових актів відповідають керівники відповідних підрозділів та безпосередні виконавці. За зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні інших документів, а також організацію діловодства та зберігання документів у структурних підрозділах військової частини (установи) відповідають їх командири (керівники). Персональну відповідальність за зміст, якість підготовки та оформлення на належному рівні документів, їх відповідність законодавству України рівною мірою несуть посадові особи, які їх відпрацьовують, погоджують та візують відповідно до компетенції.

Водночас, матеріалами справи про адміністративне правопорушення підтверджується, що начальник фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 не дотрималась вищевказаних вимог.

Відповідно до п. 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п. 2 розділу ХХІІІ Порядку № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

19.12.2024 під час підготовки проекту наказу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 587 від 19.12.2024 «Про виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік», його відпрацювання та візування, ОСОБА_1 не забезпечила перевірку факту вже виплати у травні 2024 року заступнику командира роти з морально-психологічного забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік. Внаслідок цього останнього безпідставно, повторно включено до переліку військовослужбовців, яким належало одержати випалу зазначеної грошової допомоги у грудні 2024 року, що призвело до повторної йому виплати та завдання збитків державі у розмірі 38674,66 грн., з яких: переплата одноразової грошової допомоги на оздоровлення - 27624,75 грн., переплата компенсації ПДФО - 4972,46 грн., надмірно сплачений єдиний соціальний внесок - 6077,45 грн.

Указана обставина підтверджується ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.09.2025 №438/25/17, Актом службового розслідування, затвердженим начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 та матеріалами службового розслідування, письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 , а також іншими доказами.

Доводи апеляційної скарги про не доведення факту порушення ОСОБА_3 конкретних функціональних обов`язків, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до п. 1 Функціональних обов`язків начальника фінансової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 , саме на начальника фінансової частини покладається обов`язок здійснювати перевірку наданих для нарахування грошового забезпечення первинних документів, в частині, що стосується правильності оформлення та відповідності вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів. (а.с. 67)

Таким чином, наслідком недотримання ОСОБА_1 вказаних функціональних обов`язків стало здійснення повторної виплати заступнику командира роти з морально-психологічного забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, що завдало збитків Державі.

Суд першої інстанції, дослідивши зібрані по справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:

- даними протоколу про військове адміністративне правопорушення № 13 від 02.06.2026, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;

- копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42025113330000078 від 17.12.2025 за ч. 4 ст. 425 КК України;

- копією листа начальника центрального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України ОСОБА_4 № 438/1224 від 09.12.2025 про направлення на адресу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону копії ІНФОРМАЦІЯ_7 звіту ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.09.2025 № 438/25/17;

- копією Звіту за результатами внутрішнього аудиту ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.09.2025 № 438/25/17, згідно з яким завдано збитків на суму 71464,47 грн. внаслідок подвійної виплати ГДО двом військовослужбовцям. Аудитом встановлено факт неправомірної виплати грошової допомоги на оздоровлення наступним військовослужбовцям: заступнику командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 старшому лейтенанту ОСОБА_5 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.05.2024 № 240 (з адміністративно-господарської діяльності) було виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, розрахунково-платіжною відомістю № 299 (меморіальний ордер № 5/1 за червень 2024 року), на порушення п. 1 розділу ХХІІІ «Виплата грошової допомоги для оздоровлення» Порядку 260 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.12.2024 № 597 (з адміністративно-господарської діяльності) було виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік, розрахунково-платіжною відомістю № 713 (меморіальний ордер № 5/1 за грудень 2024 року). Аналогічно двічі було виплачено грошову допомогу для оздоровлення оператору відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_8 старшому солдату ОСОБА_6 ;

- копією витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 20.05.2024 № 240, згідно з яким військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_3 старшому лейтенанту ОСОБА_2 , заступнику командира роти з морально-психологічного забезпечення роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 наказано виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік у розмірі грошового забезпечення. Підставою для виплати є рапорт старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 06.02.2024. Наказ підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та начальником відділення офіцерів запасу і кадрів ОСОБА_8 ;

- розрахунково-платіжною відомістю № 299 за травень 2024 року, згідно з якою ОСОБА_2 виплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення. Розрахунково-платіжна відомість підписана, окрім інших, начальником фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 ;

- копією витягу із наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.12.2024 № 587, згідно з яким військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_3 старшому лейтенанту ОСОБА_2 , офіцеру ІНФОРМАЦІЯ_9 наказано виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2024 рік у розмірі грошового забезпечення. Підставою для виплати є рапорт старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 06.12.2024. Наказ підписаний тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 та начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 ;

- розрахунково-платіжною відомістю № 713 за грудень 2024 року, згідно з якою ОСОБА_2 виплачено одноразову грошову допомогу на оздоровлення;

- копією листа прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Д. Пальчика від 13.03.2026 № 12-306вих-26 про витребування з ІНФОРМАЦІЯ_3 копій документів;

- копією відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 від 20.03.2026 № ГП/1007 на запит прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону;

- копією рапорту офіцера ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_12 про виплату матеріальної грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік від 29.11.2024;

- копією наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) від 19.12.2024 № 587, в якому окрім іншого, зазначено, що проект наказу підготував: начальник групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 , головний спеціаліст (юрист) командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_14 , начальник фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_15 від 26.02.2022 № 37 про призначення на посаду лейтенанта ОСОБА_2 командиром 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_15 від 22.08.2022 № 203 про призначення на посаду старшого лейтенанта ОСОБА_2 командира 1 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_10 на посаду заступника командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_16 від 27.06.2024 № 186 про допущення старшого лейтенанта ОСОБА_2 до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою офіцера ІНФОРМАЦІЯ_4 з 27.06.2024;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_16 від 04.07.2024 № 193 про те, що з 04.07.2024 старший лейтенант ОСОБА_2 здав посаду офіцера ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_16 від 05.07.2024 № 194 про те, що з 05.07.2024 старший лейтенант ОСОБА_2 справи та посаду офіцера ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_11 від 02.10.2025 № 280 переведення старшого лейтенанта ОСОБА_2 на посаду офіцера резерву взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 та вважати таким, що 16.09.2025 справи та посаду здав та вибув до нового місця служби;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з адміністративно-господарської діяльності) ОСОБА_11 від 15.09.2025 № 421 про призначення службового розслідування за фактом подвійної виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік старшому лейтенанту ОСОБА_2 , офіцеру ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- актом службового розслідування від 15.10.2025 № К/10696 по факту подвійної виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік старшому лейтенанту ОСОБА_2 , згідно з яким дисциплінарне стягнення не може бути накладено на жодного військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки з моменту вчинення правопорушення минуло майже 9 місяців та переплата допомоги на оздоровлення в розмірі 27624,75 грн. добровільно відшкодована в ході проведення службового розслідування. До акту додані письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.09.2025, ОСОБА_17 від 09.10.2025, рапорт ОСОБА_2 від 30.09.2025, витяг із наказу від 04.07.2024 № 193, грошовий атестат ОСОБА_2 , копію платіжної інструкції № 4779 від 10.10.2025;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (з основної діяльності) ОСОБА_11 від 15.10.2025 № 61 про результати службового розслідування за фактом подвійної виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік старшому лейтенанту ОСОБА_2 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з адміністративно-господарської діяльності) ОСОБА_18 від 01.12.2025 № 1068 про результати службового розслідування;

- листом прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Д. Пальчика від 07.05.2026 № 12-592вих-26 про витребування інформації з ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_15 від 15.04.2022 № 77, згідно з яким старшого солдата ОСОБА_1 призначено провідним бухгалтером командування ІНФОРМАЦІЯ_11 , ШПК - старший сержант, вважати такою, що справу та посаду прийняла;

- наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) ОСОБА_15 від 10.11.2026 № 324, відповідно до якого старшого сержанта ОСОБА_1 вважати такою, що приступила до виконання службових обов`язків за посадою начальника фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- функціональними обов`язками начальника фінансової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якими ОСОБА_9 ознайомлена 25.12.2025;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12.05.2026, в яких зазначено, що проект наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.12.2024 № 587 готував начальник групи персоналу ОСОБА_17 , після чого надав цей наказ ОСОБА_1 для перевірки та проставлення візи. ОСОБА_1 , перевіривши проект наказу, завізувала його та віддала до групи персоналу для подальшої передачі до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де перебувають на забезпеченні. Про те, що ОСОБА_2 у травні 2024 року вже отримував грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік, ОСОБА_1 стало відомо під час аудиту ТЦК та СП в кінці 2025 року. В поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що така переплата ОСОБА_2 стала можливою у зв`язку із тим, що групою персоналу своєчасно не звернуто увагу на попередню виплату ОСОБА_2 та не перевірено облікові документи під час підготовки проекту наказу № 587. Також ОСОБА_1 звернула увагу на те, що під час візування нею проекту наказу було досить велике навантаження на фінансову частину, тому не приділила достатньої уваги цій виплаті та помилково завізувала проект наказу;

- актом службового розслідування від 28.11.2025, згідно з яким під час проведення службового розслідування старшим лейтенантом ОСОБА_2 на підставі рапорту від 30.09.2025 було добровільно відшкодовано переплату допомоги для оздоровлення у розмірі 27624,75 грн., про що свідчать платіжні інструкції від 10.10.2025 № 4779. Таким чином, в ході службового розслідування було з`ясовано, що оскільки переплата допомоги для оздоровлення в розмірі 27624,75 грн. добровільно відшкодована в ході проведення службового розслідування, то підстави для притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні;

- копією наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з адміністративно-господарської діяльності) ОСОБА_19 від 27.01.2023 № 74 «Про затвердження Положення про спільне фінансове господарство ІНФОРМАЦІЯ_5 та військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 та НОМЕР_10 ;

- копією Положення про спільне фінансове господарство ІНФОРМАЦІЯ_5 та військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , які перебувають на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_20 , ОСОБА_21 від 28.05.2026;

- постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу організації діяльності прокурора у провадженні у справах про адміністративні правопорушення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Д. Пальчика від 01.06.2026 про часткове закриття матеріалів кримінального провадження. Згідно з цією постановою закрите кримінальне провадження за фактом недбалого ставлення військових службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до служби в частині повторної виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рук військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у розмірі 38674,66 грн. на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Таким чином, досліджені докази підтверджують, що начальник фінансової частини командування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою собою, 19.12.2024 року вчинила недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду.

Інші обставини, на які посилається апелянт, свого підтвердження не знайшли, а тому його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд враховує, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУАП.

Доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пакала Антона В`ячеславовича залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній