Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №761/37157/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/6247/2026

справа №761/37157/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Мальцева Д.О., дата складення повного рішення не зазначена,

у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У серпні 2025 року КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Вимоги позову мотивує тим, що позивач з 01 травня 2018 року є надавачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. З 01 листопада 2021 року у зв`язку із зміною законодавства позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Вказує, що на виконання Закону України "Про житлово-комунальні послуги" на веб-сайті оприлюднені типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Будинок за адресою АДРЕСА_1 в цілому під`єднаний до мереж тепло- і водопостачання. Як наслідок квартира за зазначеною адресою під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання, отже відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01 листопада 2021 року споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.

Вказує, що відповідачі від послуг з ЦО/ЦПВ, а з 01 листопада 2021 року від послуг з ТЕ/ПГВ у встановленому законом порядку не відмовлялися, отже виникнення цивільних правовідносин між сторонами підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачам послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01 листопада 2021 року послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає останнім платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідачі споживають надані послуги та зобов`язані оплатити їх вартість.

Разом з цим, відповідачі у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг своєчасно не сплачували за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30 червня 2025 року складає 119 001,00 гривень: а саме за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 17 661,68 гривень, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 34 891,07 гривень, за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 24 438,31 гривень; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 39 462,93.

Крім того, позивач на підставі Договору про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року за № 602-18, укладеного з ПАТ «Київенерго», набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 4 863,26 гривень та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8 470,29 гривень.

Зазначає, що у період з 31 жовтня 2021 року заборгованість відповідачів із сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення становить 286,02 гривень.

За період з 01 листопада 2021 року заборгованість із плати за абонентське обслуговування з послуг за постачання теплової енергії становить 1 477,24 гривень, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг постачання гарячої води становить 783,75 гривень.

З посиланням на частину 2 статті 625 ЦК України та статтю 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказує, що із відповідачів на користь позивача слід стягнути 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Крім цього, на підставі статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" із відповідачів підлягає стягненню пеня.

Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 159 988,39 гривень, з яких:

- заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення 4 863,26 гривень;

- інфляційну складову боргу у розмірі 841,34 гривень, три проценти річних у розмірі 206,26 грн;

- заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 8 470,29 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 1 465,36 гривень, три проценти річних у розмірі 359,23 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 661,68 гривень;

- інфляційну складову боргу у розмірі 3 055,47 гривень, три проценти річних у розмірі 749,05 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 34 891,07 гривень;

- інфляційну складову боргу у розмірі 6 036,16 гривень, три проценти річних у розмірі 1 479,76 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 24 438,31 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 3 455,24 грн, три проценти річних у розмірі 835,33 грн, пеня у розмірі 1 016,32 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 39 462,93грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 5 336,65 грн, три проценти річних у розмірі 1 271,13 грн, пеня у розмірі 1 546,54 грн;

- заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 477,24 грн;

- заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг із постачання гарячої води у розмірі 783,75 грн;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 286,02 грн;

- судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано доказів того, що саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є єдиними користувачами житлово-комунальних послуг. Суд відхилив витяг із реєстру територіальної громади про зареєстрованих осіб вказавши, що реєстрація особи не є доказом того, що особа фактично проживає за вказаною адресою та користується наданими послугами.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, КП Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що підставою відмови суд визначив недоведеність того, що відповідачі є єдиними користувачами житлово-комунальних послуг у квартирі, а також відсутність позовних вимог до інших зареєстрованих осіб.

Уважає, що такі висновки суду першої інстанції є помилковими та суперечать нормам матеріального права.

Згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються житлово-комунальними послугами нарівні зі споживачем і несуть солідарну відповідальність за їх оплату. Аналогічне правило передбачене частиною 1 статті 64 ЖК України.

Звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 541 та частини 1 статті 543 ЦК України кредитор у солідарному зобов`язанні має право вимагати виконання обов`язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд першої інстанції фактично позбавив позивача гарантованого законом права самостійно визначати, до якого із солідарних боржників пред`являти вимоги, та безпідставно поставив задоволення позову у залежність від залучення інших зареєстрованих осіб.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачі зареєстровані за адресою надання послуг, що також установлено судом першої інстанції. Жодних доказів того, що вони не проживають за цією адресою та не користуються комунальними послугами, до справи не подано.

Уважає безпідставними висновки суду щодо необхідності доведення правового статусу квартири або встановлення власника житла.

Вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відповідно до принципу диспозитивності саме позивач визначає коло відповідачів, предмет та підстави позову.

Стверджує, що суд не встановив неналежності відповідачів, навпаки підтвердив факт їх реєстрації у квартирі, за якою утворилася заборгованість. Отже, наявність інших зареєстрованих осіб не є підставою для відмови у позові.

Мотивуючи наведеним, просить заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

5. Позиція учасників справи.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомляли.

Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З даних витягу з реєстру територіальної громади м. Києва №134203353 від 18 липня 2025 року убачається, що за адресою АДРЕСА_1 , з 26 червня 1973 року зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24 грудня 1977 року зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 17 листопада 1982 року зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 16 жовтня 1996 року зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5).

На підтвердження факту надання послуг за адресою АДРЕСА_2 позивачем надано копії корінців нарядів №1057 від 28 березня 2022 року, №660 від 28 березня 2021 року, №611 від 25 березня 2025 року, №2231 від 07 квітня 2019 року, №2048 від 05 квітня 2020 року, №1270 від 12 квітня 2021 року, №1042 від 08 квітня 2023 року, №2598 від 19 жовтня 2018 року, №1591 від 27 жовтня 2019 року, №1546 від 16 жовтня 2020 року, №1717 від 29 жовтня 2021 року, №181 від 20 жовтня 2022 року, №1339 від 16 жовтня 2023 року, №2105 від 30 жовтня 2024 року (а.с. 19-25 зворот).

11 жовтня 2018 року між ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії). За пунктом 1.1 вказаного договору ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" відступило право вимоги, а КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з урахуванням оплат, що отримані ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" до дати укладення цього договору (а.с. 29).

З даних додатку №1 до договору про відступлення права вимоги убачається, що до КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 5 863,26 гривень (за послуги з централізованого опалення) (а.с. 27).

З даних додатку 2 до договору про відступлення права вимоги убачається, що до КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 9 470,29 гривень (за послуги з централізованого гарячого водопостачання) (а.с.28).

З даних розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року по червень 2025 року убачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 17 661,68 гривень, за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води - 34 891,07 гривень (а.с. 7-8).

З даних розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води за період з 01 листопада 2021 року по червень 2025 року убачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 24 438,31 гривень, за послуги з постачання гарячої води у розмірі 39 462,93 гривень (а.с. 8).

З даних розрахунку заборгованості плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01 листопада 2021 року по червень 2025 року убачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 477,24 гривень, із плати за абонентське обслуговування послуг із постачання гарячої води у розмірі 783,75 гривень (а.с. 10).

З даних розрахунку заборгованості внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01 березня 2020 року по червень 2025 року убачається, що заборгованість із обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення становить 286,02 гривень (а.с. 11).

З даних розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з липня 2015 року по червень 2025 року убачається, що заборгованість за послуги з централізованого опалення становить 4 863,26 гривень, за послуги з централізованого гарячого водопостачання 8 470,29 гривень (а.с. 11-12).

З даних розрахунку інфляційних втрат на трьох процентів річних заборгованості за послуги з централізованого опалення убачається, що на суму боргу 17 661,68 гривень позивачем нараховано 3 055,47 гривень інфляційних втрат та 749,05 гривень - три проценти річних (а.с. 13).

З даних розрахунку інфляційних втрат на трьох процентів річних заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води убачається, що на суму боргу 34 891,07 гривень позивачем нараховано 6 036,16 гривень інфляційних втрат та 1 479,76 гривень - три проценти річних (а.с. 14).

З даних розрахунку інфляційних втрат на трьох процентів річних заборгованості за послуги з теплової енергії убачається, що на суму боргу 24 438,31 гривень позивачем нараховано 3 455,24 гривень інфляційних втрат, 835,33 гривень - три проценти річних та 1 016,32 гривень - пеня (а.с. 15).

З даних розрахунку інфляційних втрат на трьох процентів річних заборгованості за послуги з постачання гарячої води убачається, що на суму боргу 39 462,93 гривень позивачем нараховано 5 336,65 гривень інфляційних втрат, 1 271,13 гривень - три проценти річних та 1 546,54 гривень - пеня (а.с. 16).

З даних розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних заборгованості за послуги з постачання гарячої води, надані до 01 травня 2018 року убачається, що на суму 8 470,29 гривень позивачем нараховано 1 465,36 гривень інфляційних втрат та 359,23 гривень - три проценти річних, на суму 4 863,26 гривень нараховано 841,34 гривень інфляційних втрат та 206,26 гривень - 3 проценти річних (а.с. 17-18).

З даних довідки про обсяги споживання послуги з постачання теплової енергії/послуги з постачання гарячої води за показниками КВОТЕ (загальний ввід) убачається, що за період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2025 року спожито 1 590,7091 Гкал (а.с. 26).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII унормовано, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз наведених положень Закону дозволяє зробити висновок, що особи, які зареєстровані/проживають у квартирі де надаються комунальні послуги є споживачами таких послуг, а тому зобов`язані сплачувати фактично одержані послуги.

Відповідно до пункту 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, які були чинними до 01 травня 2022 року, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Пунктом 13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830 передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним зі споживачем, якщо протягом 30 днів з дня його опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зазначені норми закону регулюють відносини, що виникають при пасивній солідарності (множинності осіб на стороні боржника).

Згідно частини 4 статті 543 ЦК України виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, після виконання солідарного зобов`язання незалежно від того, виконане воно всіма боржниками або одним із них, воно повністю припиняється. Натомість виникає нове зобов`язання між боржником, який виконав зобов`язання, й іншими боржниками, яке визначено положеннями статті 544 ЦК України.

Аналіз наведених положень закону вказує на те, що позивач має право вимагати виконання обов`язку щодо сплати житлово-комунальних послуг від будь-якої особи, зареєстрованої у житлі, де надається відповідна послуга, адже такі особи на рівні користуються усіма житлово-комунальними послугами.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги щодо того, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем належності відповідачів до кола осіб, відповідальних за оплату житлово-комунальних послуг. Такий висновок не відповідає установленим обставинам справи та наведеним вище нормам матеріального права.

Разом із тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги та надані позивачем докази в межах вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів робить висновок, що матеріалами справи підтверджується факт надання житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , а також наявність заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Надані позивачем розрахунки заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних містять відомості про періоди нарахувань, суми боргу та здійснені нарахування. Відповідачами будь-яких заперечень щодо правильності проведених розрахунків не подано, доказів сплати заборгованості або контррозрахунків матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, оскільки відповідачі належним чином не виконували обов`язок щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також матеріалами справи підтверджується перехід до КП «Київтеплоенерго» права вимоги заборгованості, яка виникла до 01 травня 2018 року, на підставі договору про відступлення права вимоги №602-18 від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго». Відтак вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги, надані до 01 травня 2018 року, також є правомірними.

Крім того, підлягають задоволенню вимоги про стягнення заборгованості за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, а також заборгованості за обслуговування вузла комерційного обліку, оскільки такі платежі передбачені законодавством у сфері житлово-комунальних послуг, доказів їх сплати відповідачами не надано.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому договором, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення.

За таких обставин вимоги КП «Київтеплоенерго» про стягнення пені у сумі 1 016,32 грн за послуги з постачання теплової енергії та 1 546,54 грн за послуги з постачання гарячої води є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційна скарга КП «Київтеплоенерго» підлягає задоволенню, заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох процентів річних, пені, заборгованості за абонентське обслуговування та обслуговування вузла комерційного обліку.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Установлено, що за подачу позовної заяви позивачем сплачено 3 028,00 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжної інструкції №6703 від 31 липня 2025 року.

За подачу апеляційної скарги скаржником сплачено 4 542,00 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжної інструкції №5261 від 10 грудня 2025 року.

Установлено, що за результатом розгляду справи у суді апеляційної інстанції вимоги позивача задоволено повністю.

Відтак, із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, за розгляд справи у суді першої інстанції 3 028,00 гривень (по 1 514,00 гривень з кожного) та 4 542,00 гривень (по 2 271,00 гривень з кожного) за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального прав є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, такого змісту.

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 159 988,39 гривень, що включає:

- заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення 4 863,26 гривень;

- інфляційну складову боргу у розмірі 841,34 гривень, три проценти річних у розмірі 206,26 грн;

- заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 8 470,29 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 1 465,36 гривень, три проценти річних у розмірі 359,23 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 17 661,68 гривень;

- інфляційну складову боргу у розмірі 3 055,47 гривень, три проценти річних у розмірі 749,05 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 34 891,07 гривень;

- інфляційну складову боргу у розмірі 6 036,16 гривень, три проценти річних у розмірі 1 479,76 грн;

- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 24 438,31 грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 3 455,24 грн, три проценти річних у розмірі 835,33 грн, пеню у розмірі 1 016,32 гривень;

- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 39 462,93грн;

- інфляційну складову боргу у розмірі 5 336,65 грн, три проценти річних у розмірі 1 271,13 грн, пеню у розмірі 1 546,54 гривень;

- заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 477,24 грн;

- заборгованість із плати за абонентське обслуговування послуг із постачання гарячої води у розмірі 783,75 грн;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 286,02 грн;

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, по 1 514,00 гривень з кожної.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, по 2 271,00 гривень з кожної.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова