Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №753/15140/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 753/15140/26 Апеляційне провадження № 33/824/4090/2026Головуючий у суді першої інстанції - Заруба П.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Устічем Романом Сергійовичем, на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 липня 2026 року про притягнення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30.07.2026 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з постановою суду, 06.08.2026 ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Устіч Р.С., оскаржив її в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях та свідченнях лише однієї зацікавленої особи без належного дослідження доказів, а наявні в матеріалах справи докази є упередженими та не підтверджують вину ОСОБА_1 .

Також вказує, що відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками ДТП, є безумовною підставою для закриття провадження за ст. 124 КУпАП через відсутність об`єктивної сторони (складу) правопорушення.

У судове засідання 25.08.2026 ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Устіч Р.С. не з`явилися, від захисника до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 22.09.2026 .

У судове засідання 22.09.2026, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Устіч Р.С., повторно не з`явилися. Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Устіча Р.С. надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, у якому захисник також просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі та в порядку ст. 253 КУпАП передати матеріали справи про адміністративне правопорушення до слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві для долучення до матеріалів кримінального провадження № 12026100020002675 від 17.09.2026.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання 22.09.2026 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, що підтверджується розпискою.

З огляду на викладене, судом визнано за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, а також потерпілої, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи (ч. 7 ст. 294 КУпАП).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 02.06.2026 о 07-й годині 15 хвилин в м. Києві, Шосе Харківське, нерегульоване перехрестя з вул. Брацславська, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «Yamaha» д.н.з. НОМЕР_2 по Харківському шосе, при виконанні обгону на перехресті, не впевнився в безпечності, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «КІА» під керуванням водія ОСОБА_4 , яка рухалась в попутному напрямку попереду у тій самій смузі руху та здійснювала поворот ліворуч на вул. Брацславську, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а водій ОСОБА_1 був травмований, чим порушив п. 14.2 б ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується матеріалами справи у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України «Про дорожній рух» та п. 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

У відповідності до п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів; ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху; є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.

У пункті 14.2.б. ПДР України визначено, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч.

Пунктом 14.6.а. ПДР України передбачено, що обгін заборонено на перехресті.

Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд, з метою перевірки доводів апеляційної скарги, у повному обсязі дослідив наявні в матеріалах справи докази, які містяться в матеріалах справи та дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути зазначена суть адміністративного правопорушення, оскільки конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що водій ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом, при виконанні обгону на перехресті, не впевнився в безпечності, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем, яким керувала ОСОБА_3 , яка рухалася в попутному напрямку попереду, у тій самій смузі руху та здійснювала поворот ліворуч на вул. Брацлавська, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, а водій ОСОБА_1 був травмований.

Не встановивши ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 268 КК України, слідчим ВРЗСТ слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, ст. лейтенантом поліції Осталецьким О.В., матеріали було направлено до Управління патрульної поліції у м. Києві для розгляду по суті в межах компетенції, у зв`язку із чим 08.07.2026 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713734.

ОСОБА_3 у своїх поясненнях зазначила, що здійснювала поворот, увімкнувши лівий поворотник на перехресті, повертаючи ліворуч, неочікувано отримала удар від водія мотоциклу, який пішов на обгін її транспортного засобу по лівій зустрічній смузі.

У протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.06.2026 зафіксовано такі пошкодження транспортних засобів та їх локалізацію:

- мотоцикл має пошкодження передньої частини у вигляді розколу переднього обода (розгерметизація колеса), пробитий паливний бак (витік палива), розбиття дзеркал та пошкодження лако-фарбового покриття»;

- «автомобіль має пошкодження лівої бічної частини у вигляді деформації та вм`ятин переднього лівого крила та передніх лівих дверей, а також розбиття лівого дзеркала».

Будь-яких зауважень та пояснень учасників дорожньо-транспортн6орї пригоди протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.06.2026 не містить.

Таким чином, обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 713734 від 08.07.2026 достатні для повного розуміння, не створюють подвійного тлумачення, узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, та таких відомостей достатньо для правильної кваліфікації адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях та свідченнях лише однієї зацікавленої особи без належного дослідження доказів, а наявні в матеріалах справи докази є упередженими та не підтверджують вину ОСОБА_1 , апеляційним судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що судом першої інстанції було надано відповідну правову оцінку всім доводам учасників справи, а також наявним в матеріалах справи доказам.

Безпідставними є посилання сторони захисту на те, що між діями ОСОБА_1 та наслідками, що настали, відсутній причинно-наслідковий зв`язок, зважаючи на те, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 14.6.а. ПДР України знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали у виді пошкодження транспортних засобів.

Такі обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема схемою дорожньо-транспортної пригоди, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.06.2026, а також письмовими поясненнями ОСОБА_3 , в яких остання вказала, що перед початком повороту ліворуч, увімкнула покажчик лівого повороту, тобто завчасно попередила інших учасників дорожнього руху про маневр повороту ліворуч.

У свою чергу, твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 завчасно не повідомила про подальшу зміну свого напрямку, не увімкнула покажчик лівого повороту, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, як і не підтверджуються належними, достатніми та достовірними доказами твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 створила аварійну ситуацію, задля уникнення якої ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу руху.

Не приймаються до уваги також доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_3 раптово створила аварійну ситуацію і в такий спосіб ОСОБА_1 намагався уникнути зіткнення, з огляду на те, що ОСОБА_1 , як учасник дорожнього руху, повинен був стежити за дорожньою обстановкою та реагувати у відповідний спосіб на її зміну та бути обізнаним у тому, що обгін на перехресті забороняється.

Обставини, які були встановлені у ході розгляду даної справи, вказують на те, що саме дії водія ОСОБА_1 об`єктивно перебували у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, оскільки саме порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України щодо заборони обгону на перехресті, призвело до зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 , який у цей момент перебував на перехресті та здійснював дозволений маневр повороту ліворуч.

Доводи сторони захисту про порушення ОСОБА_3 ПДР України не можуть бути предметом судового розгляду в межах даної справи, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 . Наявність або відсутність, на думку ОСОБА_1 , в діях ОСОБА_3 порушень ПДР України, не спростовує наявність вини ОСОБА_1 у порушенні ним пункту 14.2.б, 14.6.а ПДР України.

Щодо доводів про внесення відомостей до ЄРДР за фактом ДТП, що сталася 02.06.2026 і закриття провадження у даній справі та передачі матеріалів органу досудового розслідування, в порядку ст. 253 КУпАП, то вони є безпідставними, з огляду на те, що внесення відомостей до ЄРДР щодо ДТП не виключає можливості здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі складеного щодо нього протоколу уповноваженим органом (посадовою особою).

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині постанови, та зводяться лише до переоцінки доказів та незгоди апелянта з такими висновками, які узгоджуються з вимогами закону і з якими у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

Отже, оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, що узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт недотримання ОСОБА_1 вимог 14.2.б, 14.6.а ПДР України, і ці порушення знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Отже, з огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для закриття провадження у справі, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції, без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Устічем Романом Сергійовичем - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 липня 2026 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Максим Оніщук