Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №751/10890/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/10890/25

Головуючий у першій інстанції – Маслюк Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1215/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мамонової О. Є.,

суддів Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТОВ «Бізнес позика», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього на його користь заборгованість за договором №492752-КС-001 про надання кредиту від 16.03.2024, що становить 17 080,36 грн, що складається з: 6 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 10 710,21 грн - сума прострочених платежів по процентах, 370,15 грн - суми прострочених платежів за комісією, а також сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.03.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №492752-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору товариство надало позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Заявник зазначав, що він свої зобов`язання за договором виконав, надав позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Указував, що відповідач зобов`язання належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти на загальну суму 1 580 грн. Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Наголошував, що зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у нього станом на 01.12.2025 утворилася вищевказана заборгованість за договором №492752-КС-001, яку позивач і просить стягнути.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.03.2026 позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 12 040 грн заборгованості за кредитним договором №492752-КС-001 від 16.03.2024, що складається із: заборгованості за тілом кредиту – 6 000 грн, заборгованості за відсотками – 5 669,85 грн, комісії – 370,15 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика» просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме змінити суму стягнення заборгованості за кредитним договором з 12 040 грн на грошову суму в розмірі 17 080,36 грн, в решті рішення суду залишити без змін, здійснити розподіл судових витрат, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду першої інстанції у частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у сумі 10 710,21 грн базуються на хибному ототожненні понять денної процентної ставки та процентної ставки в день та помилковому сприйняттю норм Закону України «Про споживче кредитування», а також ЦК України, ЦПК України та існуючої судової практики щодо можливості суду зменшувати розмір процентів за кредитним договором. У кредитному договорі встановлені дві фіксовані процентні ставки, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за кредитом. Денна процентна ставка розраховується по формулі, зазначеній у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», в якій розмір процентних ставок за кредитним договором взагалі не фігурує.

Наголошує, що розмір саме денної процентної ставки, передбачений кредитним договором №492752-КС-001 від 16.03.2024 не перевищує 1%, виходячи з того, що обрахування базувалось на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку і що кредитодавець і споживач виконують свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі, як того вимагає ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 10 721,21 грн підлягають задоволенню.

Указує, що така правова позиція ТОВ «Бізнес позика» була підтримана постановами Київського, Хмельницького, Волинського, Дніпровського, Черкаського та інших апеляційних судів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем кредитного договору та отримання ним коштів за договором;

- відповідачем частково погашено комісію у розмірі 529,85 грн та, ураховуючи те, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав у повному обсязі, наявну заборгованість за тілом кредиту та комісією у добровільному порядку не погасив, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості тілом кредиту в розмірі 6 000 грн та заборгованості за комісією в розмірі 370,15 грн, підлягають задоволенню;

- із урахуванням ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, а також з урахуванням часткової оплати відповідачем у рахунок відсотків у сумі 1 050,15 грн, загальний розмір відсотків, який підлягає стягненню з відповідача за період з 16.03.2024 до 06.07.2024, тобто за 112 днів, становить 5 669,85 грн (6 000 грн (сума кредиту) х 1% х 112 днів) – 1 050,15 грн сплачених відсотків).

З такими висновками районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що 16.03.2024 ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №492752-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 24-33).

16.03.2024 о 10:55:02 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6319 паспорт споживчого кредиту (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником) (а.с. 17-18).

16.03.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцент) пропозицію (оферту) ТОВ «Бізнес Позика» укласти договір №492752-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписавши її електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1310 16.03.2024 11:20:20 (а.с. 34-38).

За умовами п. 2.1. укладеного між ТОВ «Бізнес позика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) договору №492752-КС-001 про надання кредиту кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 6 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Тип кредиту: кредит. Строк на який надається кредит: 16 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,16691070, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.2-2.4. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору комісія за надання кредиту: 900 грн. Нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Загальний розмір наданого кредиту: 6 000 грн. Строк дії договору: до 06.07.2024. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 12 640 грн. Загальні витрати за кредитом: 6 640 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 12412,89%. Денна процентна ставка: 0,98 %. (п. 2.6., 2.7., 2.8., 2.9., 2.10., 2.11. договору).

Дата видачі кредиту 16.03.2024. Дата повернення кредиту 06.07.2024. Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом (п. 2.12., 2.13., 2.14. договору).

Згідно з п. 3.1. договору кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит вказаний в п. 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 договору.

Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4. договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору. У разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору. Сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, та до закінчення строку дії договору (п. 3.1., 3.2., 3.2.1., 3.2.2. договору).

У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п. 1 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому договорі не є зміною істотних умов цього договору (п. 3.2.4., 3.2.5. договору).

У пункті 8 договору зазначено адресу проживання та паспортні дані, РНОКПП ОСОБА_1 , номер його електронного платіжного засобу НОМЕР_2 . Вказано засоби зв`язку з позичальником.

З розрахунку заборгованості за кредитом у гривні за договором №492752-КС-001 від 16.03.2024 вбачається, що з 16.03.2024 по 20.04.2024 нараховувалися проценти у розмірі 1,1669107% в день, з 21.04.2024 по 06.07.2024 – 2% в день, з 07.07.2024 проценти не нараховувалися. Також вбачається, що ОСОБА_1 30.03.2024 здійснив часткове погашення заборгованості у сумі 1 580 грн, з яких 1 050,15 грн на погашення відсотків за користування кредитом та 529,85 на часткову сплату комісії (а.с. 11-15).

Згідно з розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором №492752-КС-001 про надання кредиту від 16.03.2024 загальна заборгованість за договором становить 17 080,36 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 6 000 грн, заборгованість по відсотках – 10 710,21 грн, заборгованість по комісії – 370,15 грн (а.с. 16).

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції – 72аа6420-е376-11ее-b90а-000с29d57еd21, надавач платіжних послуг – ТОВ «ПрофітГід», платник - ТОВ «Бізнес Позика», номер транзакції - 41058-08536-38663, дата/час здійснення переказу коштів - 16.03.2024 11:20, сума переказу – 6 000 грн, номер платіжної картки - НОМЕР_2 , емітент платіжної картки – МОNОBANK (UNIVERSALBANK), код авторизації - 547136, код RRN – 407611208853, призначення переказу - перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. № 492752-КС-001 від 16.03.2024 без ПДВ (а.с. 41).

За інформацією АТ «Унівесал Банк» на ім`я ОСОБА_1 емітована банківська карта № НОМЕР_1 (а.с. 91)

З виписки про рух коштів клієнта ОСОБА_1 по картці НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_4 за період з 16.03.2024 по 06.07.2024 вбачається, що 16.03.2024 йому зараховано переказ у сумі 6 000 грн об 11:20:55 (а.с. 93-95).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Бізнес позика»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються підприємцем (банком, товариством), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У справі встановлено, що між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 16.03.2024 укладено договір №492752-КС-001 про надання кредиту, за яким він отримав 6 000 грн.

Рішення в частині стягнення суми тіла кредиту та суми комісії за надання кредиту не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги стосуються виключно незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення суми заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Переглядаючи справу та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги щодо заборгованості ОСОБА_1 за процентами по вказаному кредитному договору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24.12.2023, а договір №492752-КС-001 про надання кредиту укладено 16.03.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Тобто, нарахування процентної ставки за спірним кредитним договором слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%, що і зробив районний суд, здійснивши розрахунок заборгованості за процентами згідно вимог чинного законодавства.

Щодо правильності розрахунків апеляційна скарга позивача заперечень не містить.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як правильно вказав суд першої інстанції, договір №492752-КС-001 про надання кредиту укладено 16.03.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,00%, яка застосовується позивачем з 21.04.2024 по 06.07.2024, є нікчемною в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Є необґрунтованими та не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що висновки суду першої інстанції у частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у сумі 10 710,21 грн базуються на хибному ототожненні понять денної процентної ставки та процентної ставки в день та помилковому сприйняттю норм Закону України «Про споживче кредитування», а також ЦК України та ЦПК України та існуючої судової практики щодо можливості суду зменшувати розмір процентів за кредитним договором.

Згідно з п. 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка - це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Твердження апелянта про відмінність між «денною процентною ставкою» та «процентною ставкою в день» є штучною суперечністю та маніпулюванням поняттями. За змістом фінансово-правового регулювання обидва терміни позначають вартість користування кредитом із розрахунку за один календарний день.

Норма ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», за якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, є імперативною та імплементована законодавцем задля захисту споживачів фінансових послуг, і будь які умови кредитного договору, які встановлюють сукупний розмір плати за користування кредитом за один день понад 1%, є нікчемними (неправомірними) в силу прямої вказівки закону.

Суд першої інстанції, здійснивши нарахування процентів за ставкою 1% в день, що становить за 112 днів 6 720 грн, не «зменшував» розмір процентів на власний розсуд, як вказує позивач, а застосував імперативні вимоги матеріального права - Закону України «Про споживче кредитування».

Посилання заявника на підтримання його правової позиції постановами Київського, Хмельницького, Волинського, Дніпровського, Черкаського та інших апеляційних судів є безпідставними, оскільки відповідно до приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судами при застосуванні норм права враховуються висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність вирішення спору судом не впливають та зводяться до невірного тлумачення норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ТОВ «Бізнес Позика» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11.03.2026 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» – залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко