Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №751/4320/17 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/4320/17

Головуючий у першій інстанції – Топіха Р. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1470/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

заявник Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації,

боржник ОСОБА_1 ,

заінтересована особа Новозаводський відділ державної виконавчої служби у м. Чернігові Сумського міжрегіонального управління юстиції України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2026 року у справі за заявою Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про видачу дубліката виконавчого листа.

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (далі – Департамент) звернувся із заявою, в якій просив видати дублікат виконавчого листа у справі № 751/4320/17, виданого на підставі рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року, про вилучення у ОСОБА_1 автомобіля марки ЗАЗ 110308-44, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 для його подальшої передачі Департаменту.

Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що на підставі рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року Новозаводським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист про вилучення у ОСОБА_1 транспортного засобу ЗАЗ 110308-44 реєстраційний номер НОМЕР_2 для подальшої його передачі Департаменту. Постановою державного виконавця Новозаводського ВДВС у м. Чернігові від 06 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження. На запити Департаменту у 2020 та 2021 роках державним виконавцем надавалася інформація про вчинені в ході виконавчого провадження дії. Відповідно до інформації, отриманої на безкоштовний запит з АСВП, стягувач дізнався про закриття виконавчого провадження, проте відповідної постанови Департамент не отримував.

Заявник звертався до ВДВС із заявою про повернення виконавчого листа для його повторного пред`явлення до виконання. 02 березня 2026 року Новозаводський ВДВС у м. Чернігові повідомив про те, що виконавче провадження було закінчено 13 вересня 2021 року, однак надати підтвердження направлення виконавчого листа стягувачу відсутня можливість, оскільки вся вихідна документація, а також матеріали виконавчого провадження втрачено через знищення будівлі Новозаводського ВДВС у березні 2022 року внаслідок ворожих атак на м. Чернігів в ході повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Зважаючи на те, що Департамент фактично не отримував ні постанови про закриття виконавчого провадження, ні оригіналу виконавчого листа, відтак наявні підстави для звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого документу у справі № 751/4320/17.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2026 року заяву Департаменту задоволено. Видано дублікат виконавчого листа, виданого на підставі рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року у справі № 751/4320/17, про вилучення у ОСОБА_1 автомобіля марки ЗАЗ 110308-44, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 для подальшої його передачі Департаменту.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Марченко В.Г., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та винести постанову, якою відмовити Департаменту у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що необхідною умовою для видачі судом дубліката виконавчого листа, з-поміж іншого є звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. У цьому випадку судом залишено поза увагою те, що ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» для державного органу встановлено спеціальний тримісячний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Департамент беззастережно належить до категорії «державних органів», що підтверджено рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року.

Скаржник зазначає, що з дати повернення виконавчого документа стягувачу (13 вересня 2021 року) тримісячний строк пред`явлення виконавчого документа для Департаменту, як державного органу, сплинув 13 грудня 2021 року і посилання суду на переривання строків, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з введенням на території Україні воєнного стану з 2022 року, правового значення для вирішення спору не має. Факт активного моніторингу стану виконавчого провадження у 2020-2021 роках та обізнаність Департаменту про закриття виконавчого провадження ще у грудні 2022 року підтверджується листами Новозаводського ВДВС від 25 лютого 2020 року та від 05 січня 2021 року, а також запитом стягувача до АСВП, згідно з яким провадження відносно ОСОБА_1 було закрито 13 вересня 2021 року. Крім того, 26 грудня 2022 року Департамент скерував до виконавчого органу заяву про направлення постанови про закриття виконавчого провадження.

Вважає, що суд першої інстанції проігнорував висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 06 лютого 2020 року у справі № 523/11304/18 та від 30 серпня 2022 року у справі № 1005/7141/2012, і, незважаючи на чітко викладені заперечення боржника про сплив строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, не перевірив належним чином його доводи про можливість отримання дублікату виконавчого листа лише в межах строків пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заяву про видачу дубліката виконавчого листа Департамент подав до суду 10 березня 2026 року, тобто через 4 роки і 3 місяці після спливу тримісячного строку для пред`явлення виконавчого документа для виконання (13 грудня 2021 року).

Зазначає, що суд помилково послався на мораторій воєнного стану до процесуального строку, який сплинув, зважаючи на те, що суд припустився фундаментальної правової помилки, застосувавши п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» щодо строку, який повністю сплинув ще до запровадження воєнного стану. Тримісячний строк для Департаменту, як державного органу, сплинув 13 грудня 2021 року, тобто до запровадження з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, відтак мораторій об`єктивно не міг «заморозити» строк, який перестав існувати в грудні 2021 року. Навіть у разі застосування загального трирічного строку, такий строк у будь-якому разі сплинув би 13 вересня 2024 року, тобто задовго до подання заяви.

ОСОБА_1 наголошує на відсутності у справі обов`язкової процесуальної передумови видачі дубліката виконавчого листа – заяви про поновлення пропущеного процесуального строку. Задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа без вирішення питання про поновлення строку для пред`явлення його до виконання прямо суперечить обов`язковій правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у п. 44–47 постанови від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, та вимогам п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України. Пасивна поведінка стягувача, який, знаючи про закриття виконавчого провадження, обмежився адміністративним листуванням з виконавчим органом і не звернувся до суду у встановлений строк, не може бути кваліфікована, як поважна причина пропуску строку. Незважаючи на наявність щонайменше 21 місяця до спливу навіть найбільш сприятливого для заявника загального трирічного строку (до 13 вересня 2024 року), Департамент не лише не звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку чи заявою про видачу дубліката, але й продовжував обмежуватися адміністративним листуванням поза межами судових процедур.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, зазначив, що обставини справи в сукупності «переконують у відсутності у заявника виконавчого документа та підтверджують доводи його втрати». Водночас такий висновок суду зроблено без дослідження та оцінки доказової бази в частині фактичного ненадходження виконавчого листа до Департаменту.

Департамент у відзиві на апеляційну скаргу вважав судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає. Наголошував на тому, що до березня 2026 року стягувач не володів інформацією про втрату виконавчого документа та про закриття виконавчого провадження, дізнавшись про наведені обставини лише з листа ВДВС.

Новозаводським відділом ДВС у м. Чернігові Сумського міжрегіонального управління юстиції України відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом термін не подавався.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників заявника та боржника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду – без змін, виходячи з наступного.

Дійшовши висновку про необхідність задоволення заяви Департаменту про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що 13 вересня 2021 року державним виконавцем Новозаводського ВДВС у м. Чернігові у виконавчому провадженні № 5571406 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з тим, що транспортний засіб боржника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку. У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 13 вересня 2024 року.

Районний суд виснував, що відповідно до п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Воєнний стан в Україні введено з 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє дотепер. З огляду на наведені норми та обставини, заяву Департаменту про видачу дубліката виконавчого листа подано у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про наявність підстав для задоволення заяви Департаменту про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 листопада 2017 року у задоволенні позову Департаменту до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення транспортного засобу до органів соціального захисту населення відмовлено (т. 1 а.с. 49-52).

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року, апеляційну скаргу Департаменту задоволено частково, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 листопада 2017 року – скасовано. Позов Департаменту задоволено, вилучено у ОСОБА_1 автомобіль марки ЗАЗ 110308-44, 2010 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 та переданого його Департаменту (т. 1 а.с. 91-93, 159-163).

На виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року Новозаводським районним судом м. Чернігова 05 січня 2018 року видано виконавчий лист, який отримано представником Департаменту 10 січня 2018 року (т. 1 а.с. 175, 99).

Постановою державного виконавця Новозаводського ВДВС у м. Чернігові від 13 вересня 2021 року виконавчий лист № 751/4320/17, виданий 05 січня 2018 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, про вилучення у ОСОБА_1 транспортного засобу та повернення його Департаменту, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу (т. 1 а.с. 180). У постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 13 вересня 2024 року.

У запиті до Новозаводського ВДВС у м. Чернігові від 26 грудня 2022 року за підписом директора Департаменту (т. 1 а.с. 176) повідомлено, що 15 лютого 2018 року Департаментом отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2018 року за виконавчим листом, виданим 05 січня 2018 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про вилучення у ОСОБА_1 транспортного засобу ЗАЗ 110308-44 та передачі його Департаменту. Листами Новозаводського ВДВС у м. Чернігові від 25 лютого 2020 року та від 05 січня 2021 року Департаменту надавалася інформація про дії, вчинені державним виконавцем для виконання судового рішення. Відповідно до отриманої 22 грудня 2022 року на безкоштовний запит з АСВП інформації виконавче провадження, в якому ОСОБА_1 є боржником, закрито, проте постанова про закриття виконавчого провадження до Департаменту не надходила.

07 червня 2024 року Департамент звернувся до Новозаводського ВДВС у м. Чернігові з аналогічним за змістом запитом з проханням надати інформацію про вчинені державним виконавцем дії щодо виконання рішення суду (т. 1 а.с. 177).

Відповіді на зазначені звернення стягувачем не отримано.

04 лютого 2026 року Департамент скерував до Новозаводського ВДВС у м. Чернігові заяву, в якій просив повернути виконавчий лист № 751/4320/17, виданий 05 січня 2018 року Новозаводським районним судом м. Чернігова, для його повторного направлення для виконання (т. 1 а.с. 178).

Зміст листа Новозаводського ВДВС у м. Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02 березня 2026 року свідчить про те, що на примусовому виконані перебувало виконавче провадження № 55714056 з виконання виконавчого листа № 751/4320/17 від 05 січня 2018 року, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова. У ході виконавчого провадження державним виконавцем 21 березня 2018 року винесено постанову про розшук майна боржника. 13 вересня 2021 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Надати підтвердження (копії реєстру поштових відправлень, фіскального чеку Укрпошти або витягу з журналу вихідної кореспонденції із зазначенням номера штрих-кодового ідентифікатора) направлення виконавчого листа стягувачу немає можливості, оскільки вся вихідна документація, а також паперові матеріали виконавчого провадження з виконання указаного виконавчого документу втрачено через знищення будівлі Новозаводського ВДВС у м. Чернігові у березні 2022 року внаслідок ворожих атак на місто Чернігів у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України (т. 1 а.с. 179).

Звернувшись у березні 2026 року із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 751/4320/17, Департамент наголошував на відсутності у нього оригіналу виконавчого документу.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства (п. 9 ст. 129 Конституції України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 431 ЦПК України).

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат – це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки наведені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10.

Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 указав на те, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (в редакції, що діяла на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла станом на дату повернення виконавчого листа), у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника – з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Беручи до уваги наведені норми, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 з огляду на таке.

За матеріалами справи встановлено, що на виконання рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року, залишеного без змін постановою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року, Новозаводським районним судом м. Чернігова 05 січня 2018 року видано виконавчий лист № 751/4320/17 про вилучення у ОСОБА_1 на користь Департаменту транспортного засобу ЗАЗ 110308-44 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який надалі пред`явлено Департаментом до примусового виконання.

За обставинами справи виконавче провадження № 55714056 з примусового виконання указаного виконавчого листа було відкрито 06 лютого 2018 року. 13 вересня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стосовно боржника ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

За правилами ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

З огляду на викладене, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт направлення державним виконавцем стягувачу та отримання ним як копії постанови від 13 вересня 2021 року про повернення виконавчого документу, так і оригіналу виконавчого листа № 751/4320/17. Саме на відсутності у нього копії постанови державного виконавця та оригіналу виконавчого документу наголошує Департамент у заяві про видачу дублікату виконавчого листа.

За твердженням Департаменту у 2020 та 2021 роках надсилалися запити до Новозаводського ВДВС у м. Чернігові, на які надавалися відповіді про вчинені державним виконавцем в ході виконавчого провадження дії. Надалі з метою отримання необхідної інформації щодо стану виконавчого провадження Департамент звернувся з безкоштовним запитом до АСВП та з отриманої 22 грудня 2022 року інформації дізнався про «закриття виконавчого провадження, в якому боржником є ОСОБА_1 », у зв`язку з чим 26 грудня 2022 року скерував до органу виконавчої служби запит щодо направлення копії постанови державного виконавця та оригіналу виконавчого документу. Відповіді ВДВС на таке звернення стягувач не отримав.

Лише у березні 2026 року Новозаводський ВДВС у м. Чернігові надіслав Департаменту копію постанови про повернення виконавчого документу від 13 вересня 2021 року та повідомив про неможливість надати докази, що підтверджують направлення виконавчого листа стягувачу у зв`язку зі знищенням у березні 2022 року будівлі відділу виконавчої служби та паперових матеріалів виконавчого провадження.

ОСОБА_1 наголошував на тому, що Департаментом пропущено строк для звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого листа через те, що заяву стягувачем подано поза межами строків пред`явлення його до виконання.

У постанові про повернення виконавчого документа від 13 вересня 2021 року державний виконавець визначив, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання стягувачем в строк до 13 вересня 2024 року. З огляду на те, що Департамент є державним органом, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника щодо тримісячного строку для повторного пред`явлення виконавчого листа № 751/4320/17 до виконання. Водночас, у випадках, коли виконавчий документ повертається стягувачу через неможливість повного або часткового його виконання, строк пред`явлення цього документа до виконання після перерви починається з дня повернення. Зважаючи на відсутність у матеріалах справи відомостей про направлення виконавчого листа Департаменту у 2021 році та отримання цією юридичною особою інформації про повернення виконавчого листа № 751/4320/17 лише у грудні 2022 року (без отримання оригіналу виконавчого документа) строк повторного пред`явлення до виконання виконавчого листа, визначений ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», ним не пропущено, перервався та має встановлюватися з дня припинення або скасування воєнного стану, про що правильно зазначив в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого триває дотепер.

Відповідно до п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Беручи до уваги наведене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з огляду на положення п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження», заява Департаменту про видачу дубліката виконавчого листа є такою, що подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Апеляційним судом відхиляються доводи скаржника про відсутність у справі належних доказів того, що оригінал виконавчого листа втрачено, оскільки відповіддю ВДВС засвідчено неможливість надати стягувачу докази, які підтверджують направлення йому виконавчого документа у зв`язку зі знищенням у березні 2022 року будівлі відділу виконавчої служби та паперових матеріалів виконавчого провадження. Листування між Департаментом та ВДВС підтверджує доводи стягувача про його необізнаність з підставами завершення виконавчого провадження та подальшою долею виконавчого документа. Є хибними твердження ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для видачі дублікату виконавчого листа, оскільки сама по собі видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника ОСОБА_1 та не покладає на нього додаткових обов`язків, окрім тих, які визначені рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року, враховуючи те, що дублікат має відтворювати втрачений оригінал виконавчого документу. Натомість, відсутність виконавчого документа унеможливлює примусове виконання рішення суду, яке залишається невиконаним на протязі майже дев`яти років.

Не мають правового значення для вирішення спору аргументи ОСОБА_1 щодо пасивної поведінка стягувача, який, знаючи про закриття виконавчого провадження, обмежився адміністративним листуванням з виконавчим органом і звернувся до суду щонайменше через 21 місяць до спливу навіть найбільш сприятливого для заявника загального трирічного строку (до 13 вересня 2024 року), оскільки такі дії Департаменту вчинені в межах дії п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про виконавче провадження», яким передбачено, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, який триває дотепер.

Беручи до уваги наведене у сукупності, апеляційний суд приходить висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення заяви Департаменту про видачу дубліката виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстави для скасування судового рішення, яке постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 травня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Головуюча Н.В. Шитченко

Судді Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова